МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Розділ 2. Обладнання для виготовлення ливарних форм і стрижнівТема лекції: 2.1.Класифікація обладнання для ущільнення формувальних сумішей Завдання для самопідготовки студентів: Л1 с.63-71 1. Вимоги до ливарної форми Одним з найбільш розповсюджених способів одержання виливків є литво в піщано-глиняні форми, виготовлені методом ущільнення суміші в парних чи в роз’ємних опоках. Тому до ливарної форми висувають високі вимоги по міцності, щільності і поверхневій твердості, газопроникності, а також по рівномірності розподілу цих параметрів по всьому її об’єму. Від щільності і поверхневої твердості форми залежать точність виливка і шорсткість його поверхні. Технологічно необхідно мати: - щільність форми у межах 1,6—1,8 г/см3, - поверхневу твердість у межах 70—90 од., - газопроникність форми 70-80 од. Ці властивості залежать від властивостей суміші, способу ущільнення і режиму роботи формувальної машини. Звичайні піщано-глиняні формувальні суміші для струшуючих формувальних машин мають: - міцність при стиску у вологому стані 50—60 кПа, - вологість 3—5 %. У сучасних автоматичних лініях застосовують високоміцні суміші зі зниженим змістом вологи (міцність при стиску у вологому стані 160—200 кПа, вологість (2.8-3.5%) Така висока міцність суміші досягається введенням у її склад бентоніту замість каолінової глини, а також деяких інших сполучних.
2. Властивості формувальної суміші та ливарної форми
На різних стадіях ущільнення суміш поводиться по-різному: - 1 стадія ущільнення, коли піщини зближаються і ліквідуються повітряні пори, суміш поводиться як пластичне тіло, - 2 стадія - у міру підвищення щільності, відбувається деформація сполучних оболонок, і суміш поводиться як в’язкопластичне тіло (Сили Ван-ДерВаальса). - 3 стадія - при подальшому навантажені частки піску приходять у зіткнення один з одним, настає їх пружна деформація, а в деяких випадках і руйнування окремих зерен. У цей період виявляються пружні властивості суміші. Таким чином, при ущільненні суміш поводиться як пружньо-в'язкопластичне тіло.
3. Вимоги до модельно-опічного оснащення при машинному формуванні
При машинному формуванні пред'являються підвищені вимоги до точності розмірів і шорсткості поверхні модельного і опочного оснащення; конфігурація і розміри виливків повинні наближатися до конфігурації і розмірів готової деталі. При масовому і багатосерійному виробництві виливків модельне оснащення виготовляють з алюмінієвих сплавів, бронзи, чавуна і деяких пластмас, а при дрібносерійному — з дерева (сосни, берези, липи й ін.). При машинному формуванні застосовують наступне опочне оснащення: опоки, жакети, наповнювальні рамки, направляючі і спаровуючи штирі, а також пристосування для скріплення напівформ перед заливанням. Опоки бувають суцільнолиті, зварені і зварнолиті, виконані з чавуну та сталі. Для машинного формування необхідні опоки парні, взаємозамінні, з добре обробленими площинами, крім того, вони повинні точно центруватися за допомогою штирів. При формуванні в знімних опоках останні мають конічну форму з ухилом стінок 5° з добре обробленими внутрішніми поверхнями. Ці опоки, як правило, виконують з алюмінієвих сплавів. Розміри опок і їх конструктивних елементів повинні відповідати стандартам. До опоки висувають наступні вимоги: вони повинні мати високу міцність і твердість; добре утримувати стінками формувальну суміш; точно спаровуватися з іншими опоками. У масовому виробництві широко застосовують зварені товстостінні сталеві опоки з ребрами і без хрестовин, а також литі коробчатого типу. Твердість їх надзвичайно висока. Пружна деформація таких опок знаходиться в межах 0,1—0,3 мм при значно високих тисках пресування. Для утримання ущільненої суміші в цих опоках при транспортуванні стінки їх роблять зі зворотним ухилом. У масовому виробництві опоки скріплюють скобами чи накладенням вантажу. Якщо форма переміщається по роликовому конвеєрі, то нижню напівформу встановлюють на спеціальний (підопічний) щиток, що виконують з дерева, алюмінієвих сплавів чи зварюють з листової сталі. Для проходу газів у щитках передбачають вентиляційні отвори. Розміри підопічних щитків повинні відповідати зовнішнім розмірам опок. Наповнюючи рамки застосовують в основному при ущільненні формувальної суміші пресуванням.
4. Класифікація формувальних машин
Формувальні машини класифікують по наступним ознаках: 1 - по способу ущільнення формувальної суміші - на пресові, вібраційні, струшуючі, піскодувні, піскометні і комбіновані (вібропресові, струшувально – пресові, струшувальні з допресовкою, піскодувно-пресові і т.д.); 2 - по методах вилучення моделі з форм - на формувальні машини зі штифтовим зніманням, рамковим зніманням; з перекидним столом, з поворотною плитою; з поворотною колоною (мал.2.1.3.-2.1.5). 3 - по роду привода механізму ущільнення – гідравлічні, механічні, електромагнітні і комбіновані (пневмогідравлічні, пневмоважільні і т.д.); 4 - по типу системи керування — з ручним поопераційним керуванням, напівавтомати й автомати; 5 - по числу позицій — на одно -, двох -, трьох -, і багатопозиційні; 6 - по методу переміщення опок у машині — на прохідні, човникові і карусельні.
5. Вібратори Вібратор робить 2000—3000 ударів у хвилину. Створювані вібратором високочастотні ударні імпульси передаються на стіл формувальної машини і встановлену на ньому модельне оснащення. Завдяки цьому при витягуванні моделі з форми значно зменшується тертя між моделлю й формою. У формувальних машинах найчастіше застосовують пневматичні вібратори — поршневі, інерційні, відцентрові. 5.1. Пневматичний поршневій вібратор(мал. 2.1.7). Корпус 1 закритий двома кришками 2 і 3. Усередині корпуса рухається плунжер 6. Стиснене повітря при впуску проходить через отвір у корпусі, канал 4 плунжери 6 і попадає в ліву поршневу порожнину. Під дією тиску стиснутого повітря плунжер рухається вправо, вдаряється в кришку 3, стискаючи пружину 7. У цей момент канал 4 збігається з випускним отвором m, і стиснене повітря з лівої порожнини іде по каналі nв атмосферу. При цьому канал 5 сполучається з впускним отвором k, і стиснене повітря надходить у праву порожнину, а з лівої порожнини іде в атмосферу по каналах 4 через отвір m плунжер знову переміщається вліво і вдаряється в ліву кришку 2, і цикл повторюється. Пружина 7 завжди ставить плунжер у робоче положення впуску, не допускаючи зупинки його між отворами. 5.2. Турбовібратор (мал. 2.1.8) більш ефективний, чим пневматичний. Турбовібратор складається з ротора 1, маса якого неврівноважена, і корпуса 3; вал ротора обертається в шарикопідшипниках 2. Ротор виконаний у виді турбінного колеса, так що поступаючи тангенціально стиснене повітря обертає його з частотою 80-100 с-1. При цьому в наслідок неврівноваженої маси створюються коливання, що утворять значну силу. Такий вібратор працює зі значно меншим рівнем шуму, чим поршневий. 5.3. Відцентрові кулькові вібратори (мал.2.1.9) засновані на тих же принципах, що і турбовібратори. Сила створюється в них внаслідок обертання неврівноваженої маси (кульки). Корпус 1 вібратора має замкнутий кільцевий паз 2, у якому вільно переміщається сталева кулька 3. У корпусі є сопло 4 і штуцер 5 для приєднання шланга для стиснутого повітря. У бічних стінках вібратора передбачені отвори для виходу відпрацьованого повітря в атмосферу. Стиснене повітря, проходячи через сопло 4 і отримуючи велику швидкість, змушує кульку обертатися по кільцевому пазу. Кулька притискається до зовнішньої стінки канавки, точка торкання його увесь час переміщається по колу, створюючи в такий спосіб коливання вібратора з частотою 150-170 с-1. Частота коливань кулькового вібратора залежить від тиску стиснутого повітря і маси кульки. 5.4. Електромагнітний вібратор(мал.2.1.10) являє собою соленоїд, по якому протікає перемінний струм частотою 50 Гц. Електромагніт 1 утягує якір 3, що робить удар і повертається пружиною 2 у вихідне положення. Для зменшення тертя при витягу моделі найчастіше застосовують поршневі вібратори, а для обвалення зводів завислої формувальної суміші в бункерах використовують звичайно турбовібратори чи кулькові вібратори, як більш могутні і створюючи менше шуму.
Читайте також:
|
||||||||
|