Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






ЗАНЯТТЯ № 2.

ТЕМА: Стилістичні засоби фонетики .

ЗМІСТ.

1. Загальна характеристика звукового складу мови.

2. Норми вимови.

3. Склад і наголос.

4. Правила переносу слів.

1. Звук у мові – найдрібніша акустично – артикуляційна неподільна одиниця мовлення.Окремо взятий звук не має будь – якого значення , він його набуває лише у складі слів і морфем. Виконуючи функцію розпізнання та розрізнення їхніх значень, наприклад :бік- вік-лік; зір – кір; дар – дер – дур; іди – іде – іду – ідеш – ідуть – ішов і под.

Цікавим видається вислів Б.Грінченка : „ Погляньмо насамперед на слово - що воно собою являє , з яких елементів складається. На першому плані стоять у ньому два елементи : звукова форма і значення – без них слово немислиме , а заберіть у будь – якого слова , наприклад , „ стіл” , поєднання звуків , які його складають , і слова вже не буде, воно прертвориться в чисте поняття або уявлення ; і навпаки : позбавлене свого значення , слово перестає бути словом і перетворюється за висловом О. Потебні . „ у штучний фонетичний препарат...”

Звуки створюють зовнішню ( звукову) оболонку слова. Для того, щоб відрізнити звук від літери на письмі , звук беруть у квадратні дужки, наприклад : літера с(ес) позначає звук і[с] т.д.

Цікаво, що гавайська мова налічує лише 11 звуків ( 6 голосних і 5 приголосних) , але від цього не видається бідною чи немилозвучною.

За акустичними властивостями звуки мови поділяють на голосні та приголосні ,дзвінкі й глухі, високої та низької тональності . У творенні звуків одні мовні органи людини відіграють активну роль ( голосові зв’язки, задня стінка глотки, піднебінна завіса, язичок, язик, губи), інші – пасивну. Звідси існує поділ : голосних звуків – на переднього , середнього і заднього ряду, високого , середнього й низького підняття; приголосних – на губні , передньоязикові , середньоязикові, задньоязикові та глоткові, або фарингальні , й т.д.

Голосні утворюються видихуванням повітря , що вільно проходить крізь ротову порожнину ( ротовідкриваючі) ; основою їх є голос. В українській мові для позначення голосних звуків слугують десять літер абетки : а, о, у, е, и, і, я, ю, є,ї.За участю губ у творенні голосних звуків вирізняють лабіалізовані (о,у) й нелабілізовані(а,е,и,і).

При написанні одна літера може відповідати одному звуку, наприклад , літери а,о,е,и,і завжди позначають відповідні голосні наголошені й ненаголошені: бажання, водойма, зулус, незалежність, витримка, зігріти, а літери я.ю,є,ї можуть позначати :

 

 

Звукосполуки й+ а, й+ у, й+ е:

а) на початку слова ( яблуко, юрта, євшан – зілля);

б) після голосних ( секвоя, раювати, конвеєр);

в) після апострофа ( в’язати, під’южувати, об’єднання);

г) після ь ( мільярд, ньютон, кольє, канотьє);

д) після й ( війя, майя, фойє, Гойя) ;

Літера ї завжди позначає два звуки й + і ( їхати. з’їзд, Київ, Ільїн).

Літери я.ю.є можуть позначати також голосні а,у,е та вказувати на мякість чи пом’якшеність попереднього звука, наприклад : лямка, ряжанка, майбуття, дяк, люстро, миттю, життєвий.

П р и г о л о с н і : б,в,г,г,д,ж,з,й,к,л,м,н,п,р,с,т,ф,х,ц,ч,ш,щ.

Мовознавча вікторина

Дати обґрунтування відповіді на запропоновані запитання.

1. З якої кількості звуків складається звукова система української літературної мови?

2. Скільки голосних звуків в українській літературній мові ? Назвіть їх основні характеристики.

3. На які групи поділяються приголосні звуки за участю голосу й шуму?

4. Які звуки утворюються за допомогою голосу й шуму?

5. Які приголосні характеризуються за глухістю – дзвінкістю?

6. За місцем творення приголосні поділяються на...

7. За способом творення приголосні української мови поділяються на....

8. На які групи поділяються приголосні звуки за твердістю - м’якістю?

 

Завдання 1. Знайти звукообрази , що досягаються внаслідок звуковідтворення , та пояснити їх.

1. Гігантське місто витискає штанги - гуп- гуп, гуп- гуп.( Л. Костенко).

2. Колишися, калинонько, колишися , зеленими листочками розпишися

( М. Підгірянка).3. Гуси крильми лопочуть. На льоту між собою гелгочуть.

( М. Пригара). 4. В нас є розбійник у дворі : он він цвірінькає вгорі.

(М. Пригара).5. На галяві озерце – кришталеве люстерце ( Т. Коломієць).

6. Лопотіли крилами і рожевим пір’ям, лоскотали марево золотим сузір’ям

(В. Симоненко).7.І він іде. І я собі іду. Йдемо удвох під вечір по стежині. А він мені дудукає : ду-ду! ( Л. Костенко)

 


Читайте також:

  1. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
  2. IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
  3. VІ. План та організаційна структура заняття
  4. Вид заняття: лекція
  5. Вид заняття: лекція
  6. Вид заняття: лекція
  7. Вид заняття: лекція
  8. Вид заняття: лекція
  9. Вступне заняття
  10. Гігієнічна оцінка заняття з фізичної культури
  11. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ
  12. Завдання до заняття




Переглядів: 969

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Нью-Йоркська група поетів – об’єднання українських поетів емігрантів, 1958 - Нью-Йорк, представники: Богдан Бойчук, Віра Вовк, Юрій Тарнавський, Емма Андріївська. | ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.