Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Моделювання управління грошовими потоками

Управління грошовими потоками суб’єкта господарювання передбачає здійснення послідовного та цілеспрямованого впливу на формування грошових потоків з метою досягнення визначених цілей. При цьому управління грошовими потоками являє собою цілісну систему — модель управління грошовими потоками, організація якої на підприємстві включає вирішення таких питань:

- структурування .моделі управління грошовими потоками на основі локалізації основних завдань та цілей такого управління;

- визначення основних принципів управління грошовими потоками від операційної діяльності;

- визначення основних принципів управління грошовими потоками від інвестиційної діяльності;

- визначення основних принципів управління грошовими потоками від фінансової діяльності;

- формування бюджету руху грошових коштів та планування резерву ліквідності.

Розглянемо їх детальніше.

Управління грошовими потоками необхідно розглядати як послідовний процес постановки завдань та їх виконання, який включає реалізацію таких функціональних етапів:

- та прогнозування грошових потоків і складання відповідних внутрішніх фінансових документів (бюджет грошових потоків, а також плановий звіт про рух грошових коштів, платіжний календар та ін.);

- імплементація бюджету грошових потоків як невід’ємної складової системи бюджетів на підприємстві;

- фінансовий контролінг виконання бюджету грошових потоків та планових показників Звіту про рух грошових коштів;

- здійснення коригування планових величин відповідно до зміни зовнішніх та внутрішніх умов реалізації плану.

На кожному із визначених етапів використовуються специфічні методи управління, які відповідають потребам відповідного етапу.

Планування та прогнозування грошових потоків є складовим елементом внутрішньофірмового фінансового прогнозування та планування на підприємстві, шляхом упровадження якого досягається узгодженість величини очікуваних грошових потоків із потребами фінансового забезпечення окремих господарських операцій суб’єкта господарювання в рамках операційної, інвестиційної та фінансової його діяльності.

Зведення фінансової інформації щодо цільових (планових) фінансових показників та коефіцієнтів управління грошовими потоками, узагальнення прогнозних та планових величин руху грошових. коштів у плановому періоді, їх зіставлення з іншими плановими фінансовими показниками господарської діяльності здійснюється в рамках операційного фінансового планування, зокрема — бюджетування грошових потоків. Організація бюджету-вання грошових потоків є органічною складовою та основним етапом управління грошовими потоками і спрямована на вирішення таких завдань:

- визначення у розрізі простору та часу потреби підприємства у капіталі для фінансування господарських операцій у рамках операційної, інвестиційної та фінансової діяльності у плановому періоді — прогнозного значення абсолютної величини сукупного вихідного грошового потоку та його часткових складових-,

- визначення у розрізі простору та часу джерел покриття потреби підприємства у капіталі та їх обсягів — прогнозного значення абсолютної величини сукупного та часткових вхідних грошових потоків.

Серед інших інструментів планування та прогнозування грошових потоків можна виділити такі:

- планування ліквідності підприємства, зокрема визначення початкового і кінцевого резерву ліквідності та джерел його забезпечення;

- складання платіжного календаря, у тому числі календаря податкових платежів;

- калькулювання потреби підприємства в капіталі, її порівняння та узгодження із плановими показниками руху грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;

- формування прогнозного Звіту про рух грошових коштів підприємства (при цьому, нагадаємо, доцільніше використовувати прямий метод розрахунку грошового потоку, який є більш інформативним та зручним у використанні для потреб фінансового менеджменту).

Імплементація результатів фінансового планування та прогнозування передбачає здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства відповідно до запланованих параметрів і може включати такі операції, зокрема:

- установлення масштабу цін на продукцію, товари, послуги підприємства (формування прейскуранта на плановий період);

- визначення політики грошових розрахунків підприємства із покупцями та постачальниками;

- залучення необхідного додаткового капіталу у розпорядження підприємства в рамках фінансової діяльності, зокрема: отримання короткострокових та довгострокових банківських кредитів, комерційних кредитів; випуск та розміщення цінних паперів;

- реалізація інших заходів, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів із внутрішніх та зовнішніх джерел (дезінвестиції, стягнення дебіторської заборгованості, рефінансування боргових вимог до третіх осіб);

- інші господарські операції, спрямовані на виконання фінансового плану взагалі та окремих його положень.

Імплементація як етап управління грошовими потоками підприємства нерозривно пов’язана з організацією фінансового контролінгу та коригування прогнозних і планових показників.

Одним із завдань фінансового контролінгу є моніторинг виконання планових параметрів фінансово-господарської діяльності підприємства та дотримання цільових значень реалізується з метою досягнення цілей та виконання таких завдань:

- своєчасне виявлення відхилень величини та строків формування вхідних та вихідних грошових потоків від індикаторних величин;

- локалізація виявлених відхилень та проведення аналізу причин їх формування; '

- своєчасне інформування фінансового менеджера про виявлене відхилення;

- обґрунтування та подання варіантів урахування відхилень під час прийняття подальших управлінських рішень щодо управління грошовими потоками підприємства.

Результати контролінгу є інформаційно-методологічною основою проведення коригування (управління за відхиленнями) прогнозних показників та планових величин як завершального етапу управління грошовими потоками.

Коригування окремих показників фінансових прогнозів та системи бюджетів підприємства відповідно до зміни зовнішніх та внутрішніх факторів. Зокрема, коригування може передбачати як зміну величини (збільшення — зменшення) прогнозного чи планового показника, так і здійснення додаткових заходів (господарських операцій) з метою досягнення цільового значення фінансового показника. Коригування може здійснюватися у таких формах:

- перегляд цільових (прогнозних та планових) показників формування грошових потоків підприємства;

- відстрочення формування вихідних грошових потоків (наприклад, пролонгація заборгованості, реструктуризація боргів);

- інкасація відстрочених вхідних грошових потоків (наприклад, рефінансування боргових вимог до третіх осіб).

Слід визнати, що особливості реалізації наведеної послідовності управління грошовими потоками підприємства будуть залежати від локалізації сукупності грошових потоків за видами діяльності такого суб’єкта господарювання — операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Такі особливості є предметом подальшого розгляду.

Управління грошовим потоком від операційної діяльності характеризується певними особливостями.

Серед них можна виокремити такі:

- операційний грошовий потік формується в результаті взаємодії великої кількості вхідних та вихідних грошових потоків, що визначає складну структуру інформаційно-методологічної підтримки управлінських фінансових рішень;

- операційний грошовий потік є основним джерелом покриття потреби підприємства у капіталі;

- управління операційними грошовими потоками характеризується необхідністю глибокої деталізації інформаційної бази управлінського фінансового обліку (наприклад, на основі АВС/М) та орієнтацією, переважно, на короткострокову перспективу.

Управління операційними грошовими потоками базується на використанні касових розривів, що формуються внаслідок розбіжності у строках генерування вихідних грошових потоків (наприклад, закупівля сировини, оплата праці виробничого та адміністративного персоналу) та вхідних грошових потоків (насамперед, виручка від реалізації товарів, виконання робіт та надання послуг).

Управління операційними грошовими потоками підприємства на основі касового розриву передбачає здійснення сукупності заходів щодо контролю за кожним із складових такого розриву. Такий контроль має на меті забезпечити своєчасність та повноту формування окремих (як вхідних, так і вихідних) грошових потоків від операційної діяльності підприємства з метою формування позитивних передумов стабільності основної діяльності підприємства, а також прийнятного рівня ліквідності активів такого підприємства та його платоспроможності. Загалом управління операційними грошовими потоками підприємства має здійснюватися із дотриманням певних принципів та виконання таких критеріїв.

По-перше, скорочення тривалості касового розриву шляхом:

- прискорення оборотності робочого капіталу, а також окремих його складових — виробничих запасів, незавершеного виробництва і готової продукції; при цьому передбачається забезпечення виваженого компромісу між потребами у скороченні абсолютної величини оборотного капіталу й необхідністю стабільного забезпечення виробничого процесу з метою зростання обсягів виробництва та паралельне стимулювання збуту готової товарної продукції;

- прискорення інкасації дебіторської заборгованості, а також використання послуг фінансово-кредитних установ щодо рефінансування боргових вимог підприємства до третіх осіб (покупців), зокрема — облік векселів, факторинг та форфейтинг;

- оптимізації відповідно до встановлених критеріїв умов поставки сировини на підприємство — узгодження строків оплати рахунків постачальників з іншими параметрами господарських договорів із постачальниками, такими як строки поставки, ціна, знижки та ін.

По-друге, забезпечення стабільності формування резерву ліквідності підприємства (залишку грошових коштів на рахунках та в касі підприємства) із відповідним його коригуванням у кожному плановому періоді, прив’язуючи таке коригування до зміни, наприклад, валюти балансу підприємства або абсолютної величини його доходів (чистих доходів) від реалізації товарної продукції.

По-третє, забезпечення відповідності абсолютної величини резерву ліквідності підприємства потребам фінансового забезпечення касового розриву.

По-четверте, здійснення мобілізації фінансових ресурсів (формування вхідного грошового потоку від фінансової діяльності) у випадку тимчасової неспроможності підприємства покрити вихідні операційні грошові' потоки в межах касового розриву за рахунок резерву ліквідності (покриття дефіциту ліквідності) на строк, що не менший величини касового розриву. Це має на меті забезпечити підтримання платоспроможності підприємства на прийнятному рівні шляхом генерування вхідних грошових потоків у рамках фінансового циклу, за рахунок яких і буде здійснено погашення основної суми заборгованості, що була створена при мобілізації капіталу.

Вивчення управління інвестиційними грошовими потоками (як вхідними, так і вихідними) свідчить про необхідність урахування особливостей інвестиційної діяльності підприємства та грошових потоків, що генеруються при цьому. Серед них можна відмітити такі:

- взаємозалежність з операційними та фінансовими грошовими потоками — розгляд та проектування будь-якого інвестиційного проекту (і, відповідно, оцінка грошових потоків від реалізації проекту) неможливі без з’ясування його впливу на операційну діяльність (формування доходів від реалізації, зміни величини змінних та постійних затрат, включаючи амортизацію, що визначаються при оцінці вхідних і вихідних грошових потоків) та джерел залучення капіталу (фінансової діяльності);

- довгостроковий характер прийняття управлінських фінансових рішень у рамках інвестиційної діяльності — строк вкладання грошових коштів у необоротні активи у будь-якому випадку більший за тривалість одного фінансового циклу;

- значний рівень невизначеності щодо очікуваних грошових потоків від реалізації інвестиційного проекту, що потребує врахування сукупності ризиків, зокрема, шляхом проведення дисконтування майбутніх (очікуваних) грошових потоків;

- реалізація інвестиційного проекту й управління його грошовими потоками передбачає переважно трансформацію у довгострокові вихідні грошові потоки в очікуваний операційний грошовий потік суб’єкта господарювання (за винятком дезінвестицій та портфельного фінансового інвестування), при цьому покриття вихідних грошових потоків здійснюється за рахунок вхідних грошових потоків від операційної та фінансової діяльності;

- управління грошовими потоками за окремими напрямами інвестиційної діяльності потребує використання різних підходів до оцінки грошових потоків та їх планування, що визначається їх суттєвими відмінностями (наприклад, оцінка окупності реальних та портфельних інвестицій, оцінка вартості вкладень в асоційовані, дочірні підприємства та непряме портфельне інвестування).

При цьому необхідно врахувати особливості, пов’язані із фінансовим забезпеченням потреби підприємства у капіталі для фінансування вихідних грошових потоків у плановому періоді:

- фінансування вихідних інвестиційних потоків має здійснюватися за рахунок таких джерел (у порядку зменшення їх привабливості):

а) операційний грошовий потік та формування в результаті цього Free Cash Flow;

б) мобілізація капіталу в рамках фінансової діяльності або вхідні грошові потоки від фінансової діяльності;

в) дезінвестиції з метою проведення реалокації необоротних активів шляхом ліквідації одних необоротних активів (вхідний інвестиційний грошовий потік — реалізація цінних паперів із інвестиційного портфеля, продаж окремих об’єктів основних засобів) та придбання інших (наприклад, технічне переозброєння, перегляд інвестиційного портфеля);

- фінансування інвестиційної діяльності за рахунок мобілізації додаткових фінансових ресурсів має здійснюватися шляхом залучення довгострокового капіталу (наприклад, розміщення корпоративних облігацій, фінансування основних засобів за фінансовим лізингом) або збільшення абсолютної величини власного капіталу за рахунок зовнішніх джерел (наприклад, розміщення додаткової емісії корпоративних прав, отримання безповоротної фінансової допомоги);

дезінвестиції мають здійснюватися насамперед з метою оптимізації структури розміщення та абсолютної величини необоротних активів (інвестицій) і розглядатися як джерело покриття вихідних інвестиційних грошових потоків у разі відсутності можливості підприємства покрити такі грошові потоки за рахунок внутрішніх операційних чи зовнішніх фінансових джерел

На відміну від інвестиційних грошових потоків, управління фінансовими грошовими потоками пов’язано з такими особливостями, що проявляються у співвідношенні завдань фінансової діяльності з потребами операційної та інвестиційної:

- вхідні фінансові потоки підприємства є коригуючим механізмом для балансування величини Free Cash Flow;

- управлінських фінансових рішень, унаслідок виконання яких формується склад та структура вхідних грошових потоків підприємства від фінансової діяльності, залежить переважно від таких факторів:

- політики підприємства щодо структури капіталу (при виборі між фінансуванням за рахунок власного чи позичкового капіталу);

- специфіки джерела формування дефіциту грошових коштів: мобілізація короткострокового позичкового капіталу для покриття вихідних грошових потоків від операційної діяльності та мобілізація довгострокового позичкового або власного капіталу для покриття вихідних грошових потоків по інвестиційній діяльності;

- тимчасове підтримання резерву ліквідності підприємства за рахунок короткострокових зобов’язань (вхідних фінансових грошових потоків);

- абсолютна величина вихідних грошових потоків визначається рівнем вхідних грошових потоків за минулі періоди (погашення основної суми боргу) та, частково, дивідендною політикою підприємства (в межах виплати грошових дивідендів, викупу акцій власної емісії, дроблення корпоративних прав);

- покриття вихідних грошових потоків підприємства має здійснюватися в основному за рахунок операційного грошового потоку і лише в окремих випадках — за рахунок фінансової діяльності підприємства (наприклад, пролонгація заборгованості, реструктуризація заборгованості або погашення заборгованості за рахунок формування нової).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інструментарій управління грошовими потоками	\|	Визначення майбутньої вартості грошей у фінансових розрахунках

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.