Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Стратегія фінансування оборотних активів

Загрузка...

 

Метою стратегії фінансування оборотних активів є вибір оптимального рівня і раціональної структури оборотних активів з урахуванням специфіки діяльності кожного підприємства.

Виходячи із поставленої мети фінансовий менеджер повинен розв’язати такі завдання:

- провести аналіз використання оборотних активів за минулий період;

- визначити ризик неплатоспроможності покупців, розрахувати прогнозне значення резерву щодо сумнівних боргів;

- вибрати оптимальне співвідношення між грошовими коштами і вкладеннями в короткострокові цінні папери;

- визначити розмір і структуру джерел фінансування оборотних активів;

- розробити стратегію фінансування оборотних активів.

Стратегія фінансування оборотних активів значною мірою залежить від вибору джерел покриття змінної частини оборотних активів.

У теорії фінансового менеджменту виділяють чотири моделі стратегії фінансування поточних активів: ідеальну, агресивну, консервативну, компромісну.

Ідеальна модель побудована виходячи з понять «поточні активи» та «поточні зобов’язання». Термін «ідеальний» означає рівність поточних активів та поточних зобов’язань.

Сутність цієї стратегії полягає в тому, що довгострокові пасиви встановлюються на рівні необоротних активів, тобто ця модель має такий вигляд:

 

; (6.19)

де ДП — довгострокові пасиви;

НА — необоротні активи.

Схематично ідеальну модель можна зобразити у такий спосіб:

 

Необоротні активи Власний капітал
Довгострокові зобов’язання
Оборотні активи - Поточні зобов’язання

 

Рис. 6.1. Ідеальна модель фінансування оборотних активів

 

Довгострокові пасиви включають: власні кошти (статутний капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток) та запозичені (довгострокові кредити банку, інші довгострокові позики).

До необоротних активів належать: нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість (заборгованість за майно), відстрочені податкові активи, інші необоротні активи.



Интернет реклама УБС

У реальному житті ідеальна модель практично не застосовується через те, що вона найбільш ризикована, оскільки за несприятливих умов (наприклад, коли треба розрахуватися зі всіма кредиторами одночасно) підприємство може опинитися перед необхідністю продажу частини основних засобів для покриття поточної кредиторської заборгованості. Сутність цієї моделі полягає в тому, що довгострокові пасиви встановлюються на рівні необоротних активів, а поточні активи - на рівні поточних пасивів. Робочий капітал тут дорівнює нулю.

Агресивна модель фінансування поточних активів полягає в тому, що довгострокові пасиви є джерелом покриття необоротних активів та постійної частини поточних активів, тобто їх мінімуму, який необхідний для здійснення господарської діяльності. У цьому разі змінна частина поточних активів у повному обсязі покривається короткостроковою кредиторською заборгованістю. З позиції ліквідності ця стратегія також є ризикованою, оскільки в практичній діяльності обмежуватися лише мінімумом поточних активів неможливо.

Агресивна модель фінансування поточних активів має такий вигляд:

 

; (6.20)

 

де ПЧ — постійна частина оборотних активів (норматив оборотних коштів).

Змінна частина оборотних активів повністю покривається за рахунок короткострокової заборгованості.

Схематично агресивну модель можна зобразити так (рис. 6.2):

 

Необоротні активи Власний капітал
Постійна частина оборотних активів Довгострокові зобов’язання
Змінна частина оборотних активів Поточні зобов’язання

 

Рис. 6.2. Агресивна модель фінансування оборотних активів

 

Таку стратегію фінансування оборотних активів може дозволити собі підприємство, яке не має проблем з отриманням короткострокових кредитів або з комерційних кредитів постачальників.

За агресивної моделі фінансування оборотних активів робочий капітал дорівнює постійній частині оборотних активів.

Агресивна політика управління оборотними активами має такі ознаки:

- підприємство не ставить перед собою яких-небудь обмежень щодо збільшення оборотних активів;

- підприємство накопичує запаси сировини, матеріалів, гото­вої продукції, збільшує дебіторську заборгованість і тимчасово вільні залишки грошових коштів на поточному рахунку в комерційному банку.

У результаті цього частка оборотних активів у загальному обсязі майна підприємства висока (більше 50 %), а період їх обертання тривалий (понад 90 днів).

Агресивна політика здатна знизити ризик неплатоспроможності, але не може забезпечити високої рентабельності активів.

Ознакою агресивної політики управління оборотними активами є також збільшення короткострокової заборгованості, а саме: значне збільшення питомої ваги короткострокових кредитів комерційних банків (понад 50 %) у загальній сумі пасивів підприємства. За такої політики може також збільшитися ефект фінансового лівериджу, якщо диференціал фінансового лівериджу є позитивним.

Консервативна модель фінансування оборотних активів передбачає, що змінна частина поточних активів також покривається довгостроковими пасивами.

Як правило, консервативна модель застосовується на початкових стадіях діяльності підприємства за умови достатньої величини капіталу власників підприємства і доступності довгострокових кредитів для інвестиційного фінансування. У цьому разі короткострокової кредиторської заборгованості немає, відсутній ризик втрати ліквідності, тобто модель має штучний вигляд. заборгованість.

Консервативна модель фінансування оборотних активів має такий вигляд:

 

; (6.21)

 

де ЗЧ — змінна частина поточних активів.

Схематично консервативну модель фінансування оборотних активів можна зобразити так:

 

Необоротні активи Власний капітал
Постійна частина оборотних активів Довгострокові зобов’язання
Змінна частина оборотних активів

 

Рис. 6.3. Консервативна модель фінансування оборотних активів

 

Наведений рисунок показує, що довгострокові пасиви (власний капітал + довгострокові зобов’язання) дорівнює довгостроковим активам (необоротні активи + постійна частина оборотних активів + змінна частина оборотних активів).

При цьому робочий капітал дорівнює сумі оборотних активів.

Консервативна політика управління оборотними активами забезпечує високу рентабельність активів, але має ризик неплатоспроможності через непередбачені зміни ситуації на товарному і фінансовому ринках.

Характерними ознаками консервативної політики управління оборотними активами є те, що підприємство стримує збільшення поточних активів і прагне зробити їх мінімальними. У результаті цього питома вага оборотних активів у загальній вартості майна незначна (30 % і менше), а період їх обороту відносно незначний.

Таку політику підприємство проводить в умовах достатньо визначеної ситуації, коли обсяг реалізації продукції, строки надходження грошових коштів та платежів за зобов’язаннями, необхідний запас матеріальних цінностей та строки їх поставок заздалегідь відомі або за жорсткої економії всіх видів ресурсів.

Ознакою консервативної політики управління оборотними активами є відсутність або низький рівень короткострокових кредитів банку у загальній валюті банку. У цьому випадку необоротні й оборотні активи покриваються тільки власними коштами та довгостроковими зобов’язаними.

Компромісна модель фінансування оборотних активів найбільш реальна. Сутність її полягає в тому, що необоротні активи, постійна частина поточних активів і приблизно половина змінної частини поточних активів покриваються довгостроковими пасивами. При цьому робочий капітал визначається як різниця між довгостроковими пасивами та необоротними активами.

За компромісної моделі в окремі періоди господарської діяльності підприємство може мати надмірні поточні активи, що негативно впливає на розмір прибутку.

Водночас це дає можливість підтримувати ліквідність балансу підприємства на відповідному рівні.

Компромісна модель фінансування оборотних активів має такий вигляд:

 

; (6.22)

 

Схематично компромісну модель фінансування оборотних активів можна зобразити так:

 

Необоротні активи Власний капітал
Постійна частина оборотних активів Довгострокові зобов’язання
0,5 змінної частини оборотних активів Поточні зобов’язання

 

Рис. 6.4. Компромісна модель фінансування оборотних активів

 

Для компромісної політики управління оборотними активами характерний середній рівень рентабельності та оборотності оборотних активів.

Ознакою компромісної політики управління оборотними активами є помірна питома вага короткострокових кредитів банку. Цій моделі управління оборотними активами може відповідати будь-яка модель управління короткостроковими зобов’язаними.

Отже, можна зробити висновок, що з погляду оптимізації при­бутковості і ризику оптимальною є компромісна стратегія фінансування оборотних активів. Ця стратегія оптимально поєднує рівень прибутковості і середній рівень ризику, забезпечує достатньо високий рівень фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.

Проте виходячи з пріоритетності цілей фінансово-господарської діяльності підприємства на окремих стадіях його розвитку оптимальною може стати інша стратегія фінансування. Взагалі, вибираючи стратегію фінансування, необхідно знайти бажане співвіднощення між рівнем рентабельності і використання власного капіталу та рівнем ризику зниження фінансової стійкості підприємства, яка оцінюється величиною його робочого капіталу.

 


Читайте також:

  1. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
  2. Адміністративний арешт активів та його наслідки
  3. Альтернативні варіанти довгострокового фінансування діяльності підприємства
  4. Амортизація інших необоротних матеріальних активів
  5. Амортизація нематеріальних активів
  6. Амортизація нематеріальних активів
  7. Аналіз активів банку
  8. Аналіз грошових активів підприємства
  9. Аналіз грошових активів підприємства.
  10. Аналіз ефективності використання оборотних активів
  11. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
  12. Аналіз оборотності оборотних коштів.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Управління оборотними активами | Управління необоротними активами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.