Власні кошти бюджетних установ, їх склад та призначення. Завдання обліку коштів спеціального фонду

ТЕМА 9. ПОРЯДОК ВИКОРИСТАННЯ ТА ОБЛІКУ КОШТІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ФОНДУ

1. Власні кошти бюджетних установ, їх склад та призначення. Завдання обліку коштів спеціального фонду.
2. Облік спеціальних коштів.
3. Облік сум за дорученнями.
4. Облік депозитних сум.
5. Облік інших власних надходжень.

Питання для самостійного вивчення:
1. Облік витрат на науково-дослідні роботи за договорами.

Література
Основна: [4, 18-20, 25, 26, 27, 28, 29, 30-33, 46, 47, 48, 49, 50, 51]
Додаткова: [53, 58, 59, 60, 61]

Бюджетні установи в процесі своєї діяльності отримують кошти як з бюджету, так і з інших джерел.

Кошти, які бюджетні установи та організації отримують понад асигнування, що виділяються їм з державного та/або місцевих бюджетів, називаються позабюджетними коштами.

Поняття “позабюджетні кошти” збереглося лише в Інструкції про порядок використання та обліку позабюджетних коштів бюджетних установ та звітності про них № 63. В інших нормативних документах ці кошти мають назву “кошти спеціального фонду”.

Позабюджетні кошти (кошти спеціального фонду) поділяються за принципом походження та використання на:

· спеціальні кошти;

· суми за дорученнями;

· депозитні кошти;

· інші власні надходження (інші позабюджетні кошти).

Вони використовуються суворо за цільовим призначенням.

Спеціальні кошти – це доходи бюджетних установ та організацій, які вони отримують від надання платних послуг, виконання робіт, реалізації продукції чи іншої діяльності, яка здійснюється відповідно до затверджених нормативно-правових актів, і використовують за цільовим призначенням згідно з кошторисом доходів і видатків установи.

Суми за дорученнями – це кошти, які бюджетні установи та організації отримують від підприємств, організацій, фізичних осіб та благодійних фондів для виконання певних доручень та/або використання за цільовим призначенням, що визначено стороною, яка надає ці кошти.

Депозитні суми – це кошти, які надходять у тимчасове розпорядження бюджетних установ та організацій і з настанням відповідних умов підлягають поверненню.

Інші власні надходження – це власні надходження, які не входять до складу спеціальних коштів, сум за дорученнями та депозитних сум.

Основна діяльність бюджетних установ та організацій – це діяльність відповідно до потреб суспільства, що здійснюється у загальнодержавних інтересах.

Позабюджетна діяльність бюджетних установ та організацій – це надання платних послуг, виконання робіт або здійснення іншої діяльності, пов’язаної з основною діяльністю установ та організацій, доходи від якої спрямовані на здійснення видатків, передбачених у кошторисі доходів і видатків, і не має на меті отримання прибутку.

Спеціальний фонд кошторису складається з:

· власних надходжень:

а) спеціальні кошти;

б) суми за дорученнями (кошти на виконання окремих доручень);

в) інші власні надходження;

· субвенцій, одержаних з бюджету іншого рівня;

· інших доходів.

Ще існують депозитні суми. Депозитні суми не вважають коштами спеціального фонду.

Для зберігання позабюджетних коштів та проведення операцій за ними установам відкриваються поточні рахунки тільки в тих установах уповноважених банків, в яких їм відкриті бюджетні рахунки або реєстраційні рахунки на Єдиному казначейському рахунку відповідного органу Державного казначейства (за винятком дипломатичних представництв України за кордоном, всі кошти яких зберігаються на поточних банківських рахунках країни перебування цих установ).

Для обліку позабюджетних коштів бюджетним установам, які переводяться на казначейське обслуговування позабюджетних коштів, в органах Державного казначейства на ім’я установ та організацій відкриваються один або кілька (але не більше чотирьох) спеціальних реєстраційних рахунків за всіма видами позабюджетних коштів. Тобто при потребі на ім’я бюджетної установи може бути відкрито чотири спеціальних реєстраційних рахунки:

· для обліку спеціальних коштів;

· для обліку сум за дорученнями;

· для обліку депозитних сум;

· для обліку інших власних надходжень.

Рішення про спрямування позабюджетних коштів на бюджетні видатки та їх відшкодування приймаються розпорядником позабюджетних коштів самостійно і оформляється наказом по установі. Про це розпорядник коштів зобов’язаний письмово повідомити відповідний орган Державного казначейства або місцевий фінансовий орган, на території якого він знаходиться.

Право мати спеціальні кошти надається за умови, якщо відсутня можливість організувати на засадах господарського розрахунку реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг або здійснення іншої діяльності, а також, якщо видатки, пов’язані зі здійсненням зазначеної діяльності, повністю забезпечуються одержуваними доходами.

Доходи спеціальних коштів установи на звітний рік складаються із залишку коштів відповідного виду на початок року та їх надходження в плановому періоді. За основу розрахунків беруться показники, які характеризують обсяги планових платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень, вартість обладнання чи іншого майна, яке здають в оренду, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та вартість одиниці показника, яка повинна встановлюватися відповідно до чинного законодавства України з питань ціноутворення. На підставі перелічених показників визначається сума доходів на плановий період у розрізі кожного джерела доходів. Під час формування планових показників обов’язково враховуються рівень фактичного надходження доходів за останній звітний рік та очікуваний рівень за період, що передує плановому. Розрахунки показників здійснюються на підставі даних бухгалтерської звітності за відповідні періоди, з урахуванням змін у податковому законодавстві, інфляції, інших чинників.

Витрачання спеціальних коштів провадиться у суворій відповідності їх цілям. Зі спеціальних коштів, не зазначених у кошторисі, видатки проводити не дозволяється, крім тимчасового спрямування коштів на покриття дефіциту бюджетних асигнувань.

Якщо фактичні надходження до спеціального фонду перевищили заплановані надходження на відповідний рік, то необхідно змінити кошторис. Для цього необхідно скласти довідки, які затверджують і виконують в тому ж порядку, що й кошториси. Затверджує довідку керівник тієї ж установи, що й затверджував кошторис (перезатверджувати сам кошторис не потрібно). Про кожні внесені зміни повідомляють головному розпоряднику, який проводить їх аналіз та готує зведення показників цих довідок. Такі операції проводити обов’язково. Тому що можна бути оштрафованим за використання службовою особою бюджетних коштів у великих розмірах (великим розміром бюджетних коштів відповідно до Кримінального кодексу вважається сума, яка в 1000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян) усупереч їх цільовому призначенню або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків (а також недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету) на суму від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки кошти спеціального фонду включають до поняття “бюджетні кошти”, то все це стосується і витрачання спеціальних коштів, сум за дорученнями, інших власних надходжень, субвенцій.

Питома вага позабюджетних коштів у кошторисі доходів і видатків окремих бюджетних установ досить велика (сягає більше 50 %), а тому неабияке значення має правильно організований облік. Тому завданнями обліку позабюджетних коштів (коштів спеціального фонду) є:

· контроль за повним і своєчасним надходженням коштів спеціального фонду;

· забезпечення контролю за витрачанням коштів спеціального фонду відповідно до затверджених кошторисів доходів і видатків;

· забезпечення всіх рівнів управління інформацією про рух і використання коштів спеціального фонду.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Облік розрахунків із заробітної плати	\|	Облік спеціальних коштів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.