ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ у др. пол. XVIII ст.

ЛІКВІДАЦІЯ АВТОНОМНОГО УСТРОЮ ГЕТЬМАНЩИНИ у др. пол. XVIII ст.

Із приходом до влади нової імператриці Катерини ІІ почався процес поступової ліквідації автономії Лівобережної України, тому що вона не вписувалася в суворі рамки абсолютної монархії, створюваною новою імператрицею.

В 1764 р. гетьманство було ліквідовано остаточно. Із приходом до влади Катерини ІІ, Розумовський іде у відставку.

Для керування Лівобережною Україною була створена Малоросійська колегія, що очолив граф Петро Рум’янцев.

Був проведений земельний опис, перепис населення й ревізія всього господарського життя Гетьманщини.

Органи козацького самоврядування були реорганізовані в департаменти малоросійської колегії.

В 1781 р. на землях Лівобережжя було створено Малоросійське генерал-губернаторство, куди ввійшли Київська, Чернігівська й Новгород-Сіверська губернії. Губернії ділилися на повіти. Глухів уже не був столицею Гетьманщини.

Повсюдно вводився російський адміністративно-політичний устрій. У всіх губернських і повітових містах створювалися російські адміністративні й судові органи. Малоросійська колегія була скасована.

В 1783 р. було ліквідовано козаче військо. Його реорганізували в карабінерні полки регулярної російської армії. Було сформовано 10 полків.

3 травня 1783 р. царським указом на Лівобережній Україні вводилося кріпосне право. Були заборонені переходи селян, вводилася панщина зі збереженням натуральних і грошових повинностей.

1785р. Українська старшина зрівнювалася в правах з російським дворянством. «Жалувана грамота дворянству».

Друга половина XVIII ст. позначилася інтенсивним зростанням феодального землеволодіння й збезземелюванням селянства.

Основу економіки становило зернове землеробство. Із сер. XVIII ст. розширюється тваринництво й вирощування технічних культур.

Удосконалюється промислове господарство - мірошницьке, винокурне, гончарне, ткацьке, ковальське, скляне, гутна справа. На Слобожанщині виробляли селітру й порох, на півночі Лівобережжя виплавляли залізо. У Батурині й Нової Водолазі з'явилися ткацькі мануфактури.

Зростання виробництва впливали на розвиток торгівлі, що зосередилася на ярмарках Лівобережжя й Слобожанщини.

З формуванням національного внутрішнього ринку українські міста стали найважливішими центрами політичного, економічного й культурного життя. У к. XVIII ст. налічувалося приблизно 200 міст (Ніжин, Чернігів, Стародуб, Полтава, Переяслав, Київ). Магдебурзьке право втратило своє значення, тому що скрізь затверджувалася загальноросійська система правління.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПОЛІТИЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ В ПЕР. ПОЛ. XVIII ст.	\|	ПРИЧИНИ ЛІКІВІДАЦІЇ ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.