МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Особливості текстів кадрово- контрактних документівАвтобіографії,заяви, контракти, особові листки (анкети), угоди Головною складовою документа є текст (зміст), який визначається назвою та метою ділового папера. Укладаючи текст, слід дотримуватися певних технічних вимог, а саме: · на бланку друкується тільки перша сторінка, а друга й наступні - на чистих аркушах однакового з бланком розміру, кольору й ґатунку; · підпис укладача чи відповідальної (керівної) особи можна переносити на другу (іншу) сторінку лише за умов наявності на ній не менше двох рядків тексту; · у складних документах текст членується (рубрикується) для зручності та швидшого опрацьовування й уникнення плутанини. Рубрикація - це поділ тексту на логічні складові частини, які графічно відокремлюються одна від одної. Для цього використовують також заголовки, систему нумерації, колір чи фактуру паперу та ін., що в кінцевому рахунку виражає зовнішню будову (композицію) всього документа і вказує на його складність. Ступінь складності й форма поділу безпосередньо залежить від обсягу, змісту, складу, тематики і призначення документа. Найпростішим видом рубрикації є поділ на абзаци. Класичний абзац має три частини: ü зачин (формулює тему абзацу - зміст); ü фраза (містить основну інформацію абзацу); ü коментар (підсумок усього абзацного змісту). Інформація, вміщена в межах одного абзацу, повинна виражати закінчену думку. Типовий абзац має бути із 4-5 речень. Хоча ОДС не виключає наявність й одного речення. Та яким би не був обсяг абзацу, він має являти собою внутрішньо замкнене смислове ціле. Нумерація рубрик тексту існує для чіткого зазначення і вказування на взаємозалежність певних розділів, частин, пунктів та їх підпорядкування, а також підкреслює необхідність самостійного розгляду кожного з нумерованих елементів. Розрізняють комбіновану (традиційну) й нову системи нумерації. Комбінована (традиційна) базується на використовуванні символів, слів, літер, арабських і римських цифр та доповнює абзацне членування тексту (нумерування пунктів, правил, тез), яке залежить від змісту, обсягу й форми документа. Укладаючи документ, слід дотримуватися певних правил, які допоможуть виробити точний стислий, ясний та послідовний стиль письма, а саме: 1. Використовувати мовні засоби, які були б зрозумілими широкому загалу та відповідали нормам літературної мови, конкретному стилю чи підстилю. 2. Від 1-ї особи однини викладати текст у таких документах, як: ü автобіографія (Я,… народилася,… навчаюся…); ü заява (Прошу зарахувати…, працюю на посаді…); ü наказ (Наказую…); ü скарга (Звертаюся до…, я повідомляв…,); ü службова записка (Доводжу до…, Уважаю, що…). 3. Від 3-ї особи однини викладати текст у таких документах, як: ü акт (Комісія пропонує…, дійшла висновку…); ü трудова угода, контракт, договір (ЗАМОВНИК отримує…, а ВИКОНАВЕЦЬ зобов'язується.,); ü інструкція (АТ «Довіра» встановлює., кожен акціонер стає…); ü запрошення, оголошення (Банк надає…, Училище запрошує…). 4. Доцільно вживати прямий порядок слів у реченнях: ü коли підмет передує присудкові; ü коли означення стоїть перед означуваним словом; ü коли додаток стоїть після керуючого слова; ü коли вставні слова стоять на початку речення. Уникати вживання багатозначних слів, а наявні пояснювати в певному контексті. Уникати образних висловів, емоційно забарвлених слів і синтаксичних конструкцій та суб'єктивного ставлення до викладеного. Тон службового документа має бути нейтральним. Не переобтяжувати текст іншомовними словами, якщо є їхні українські відповідники. Використовувати лише загальноприйняті, стандартні скорочення та абревіатури. Уникати немилозвучності, однозвучності з іншими скороченнями. Уникати вживання скорочень назв грошових та фізичних одиниць (крім формул); одиниць виміру; символів, знаків: &%, №, $, якщо вони без цифрових позначень і не в таблицях, схемах. Слідкувати за дотриманням логічної послідовності викладу матеріалу, фактів. Підкреслюючи наступність визначення причинно-наслідкових зв'язків між фактами, подіями чи явищами, треба викладати їх у зв'язній черговості здійснення: у першу чергу, насамперед, спочатку; одночасно, водночас; потім, після, далі, у підсумку, завершуючи, насамкінець та ін. Надавати перевагу простим реченням, мовним кліше, «канцеляризмам». Пам'ятати, що лише своєчасність і актуальність інформації, викладу факту чи оперативного реагування робить документ дієвим, доцільним і потрібним. Читайте також:
|
||||||||
|