Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






II Державна дума

Склад депутатів від губерній України

Від України було обрано 102 депутати:

поміщиків — 24,

інтелігентів — 26,

селян — 42,

робітників — 8,

священиків — 1.

Ліві партії бойкотували І Державну думу і не брали участі в її роботі.

У Думі сформувалася «Українська думська громада»,яка об'єднувала 45 депутатів, друкованим органом був. «Україн­ський вісник».


Голова громади — депутат із Чернігова Ілля Шраг. Українська громада вимагала:

• автономії України;

• українізації державного управління та освіти.

Для надання думській громаді практичної допомоги зі Львова до Петербурга переїхав М. Грушевський, де налаго­див видання журналу «Український вісник», на сторінках якого друкувалися виступи думських депутатів, різноманіт­ні статті на політичні теми. Сам М. Грушевський опубліку­вав у журналі 22 статті, в яких обґрунтовував національну програму думських депутатів.

Велике значення мало оприлюднення з найвищої дер­жавної трибуни національних і соціальних вимог та інте­ресів українського народу.

8 липня 1906 р. ІДержавну думу розігнав царський уряд після 72 днів її існування.

(вибори до неї було проведено в січні 1907 р.)

Склад депутатів від губерній України:

поміщиків — 16,

інтелігентів — 17,

селян — 6,

робітників — 59,

священиків — 4.

Із України було 102 депутати, 47 з яких об'єдналися в «Українську думську громаду».Вони видавали часопис «Рід­на справа» («Вісті з Думи»).

Більшість депутатів становили представники лівих пар­тій, які цього разу взяли участь у виборах. Депутати висува­ли такі вимоги:

• запровадити українську мову в систему освіти й держав­ного управління;

• утворити кафедри української мови та історії в універси­тетах;

• ввести українську мову в учительських семінаріях.

З червня 1907 р. IIДержавну думу також було розігнано, проіснувала 103 дні.


 




Це — третьочервневий державний переворот, яким завер­шилася революція.

Це був акт державного перевороту, бо цар порушив Ма­ніфест 17 жовтня 1905 р, і статтю 86 «Основних держав­них законів» 1905 р., за яким жоден новий закон не може з'явитися без схвалення його Думою.

Революція потерпіла поразку. Почалася політична реак­ція в країні.

Новий виборчий закон обмежив права робітників, се­лян, національних меншин. Тому в IIIі IV Державних думах українських парламентських груп уже не було.

Причини поразки революції

1. У революційному русі не було єдності демократичних опозиційних сил (робітничого класу, селян, національної інтелігенції). .

2. Неорганізованість демократичних сил, слабкість керів­ництва. .

3. Розкол у соціал-демократичному русі.

Якщо більшовики вимагали рішучого повалення цариз­му, то меншовики наполягали на реформах в межах існу­ючого буржуазного ладу.

4. Армія загалом (окрім деяких підрозділів і кораблів) не підтримала революційні сили, а використовувалася для придушення руху.

5. Була закордонна матеріальна й фінансова допомога ца­ризму.


Читайте також:

  1. Активна і пасивна державна політика.
  2. Антиінфляційна державна політика
  3. Державна антициклічна політика
  4. Державна виконавча служба
  5. Державна виконавча служба (Ст. 12 КВК)
  6. Державна влада й місцеве самоврядування
  7. Державна влада як складова державно-владного механізму
  8. Державна влада як складова державно-владного механізму.
  9. Державна влада.
  10. Державна власність
  11. Державна діяльність гетьмана України І. Мазепи. Участь у Північній війні. Союз Мазепи з Швецією




Переглядів: 3526

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поява масових українських періодичних видань | Значення революції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.