МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Суть УніверсалуПричини прийняття II Універсалу Останні роки життя В. Винниченка У 1919 р. В. Винниченко вирушив як член ЦК УСДРП на міжнародну соціалістичну конференцію і залишився в Австрії.
14 вересня 1919 p. він вийшов з УСДРП і створив у Відні закордонну групу Української комуністичної партії (УКП). У 1919—1920 pp. написав тритомник «Відродження нації», в якому всебічно проаналізував події в Україні 1917—1919 pp. 24 травня 1920 р. він (за дозволом В. І. Леніна) разом із дружиною повернувся до радянської Росії, але, ознайомившись із національною політикою більшовиків і невдоволе-ний нею, 23 вересня 1920 р. В. Винниченко назавжди залишив Україну. У 20-х роках XX ст. жив на півдні Франції, займався письменництвом і публіцистикою. Написав спогади «Революція в небезпеці». Писав п'єси («Брехня» тощо), романи («Заповіт батьків», «Записки кирпатого Мефістофеля», «Поклади золота»), роман про події в Україні 1918 — 1919 pp. «На той бік» (1923 p.), фантастичні романи («Сонячна машина», «Нова заповідь»), збірку оповідань «Намисто» та інші. В. Винниченко у період «українізації» стає одним із най-популярніших письменників в Україні. У 1924 - 1928 pp. вийшло перше зібрання його творів у 23 томах, а в 1930— 1932 pp. — друге, 28-томне. Репресії та насильницька колективізація в Україні змусили письменника знову вийти на політичну сцену. У вересні 1933 р. він написав відкритого листа до політбюро ЦК КП(б)У, в якому звинуватив Й. Сталіна та його ставленика в Україні. У відповідь листопадовий (1933 р.) пленум ЦК КП(б)У назвав В. Виннйченка «старим вовком української контрреволюції», заборонив видавати його твори, а ті, що вже вийшли друком, було вилучено з усіх бібліотек. Від другої половини 30-х років В. Винниченко відмежувався від усіх емігрантських партій і груп, поринувши в літературну діяльність. Після Другої світової війни працював над романом «Хмельниччина». Останній роман В. Виннйченка «Слово за тобою, Сталіне», завершений 6 березня 1951 р. напередодні смерті письменника, був своєрідним підсумком його роздумів — митця і політика. II Універсал Центральної Ради (З (16) липня 1917 р.) і. Занепокоєння Тимчасового уряду проголошенням автономії України. 2. Прибуття до Києва міністрів Тимчасового уряду (О. Ке-ренського, М Терещенка, І. Церетелі), щоб порозумітися з Центральною Радою і взяти під свій контроль процеси, що відбувалися в Україні. Від Центральної Ради у переговорах взяли участь М. Грушевський, В. Винниченко, С. Петлюра. 3. Ведення переговорів з Центральною Радою. Наслідком переговорів став компромісобох сторін у вигляді 11 Універсалу Центральної Ради. • Тимчасовий уряд зобов'язувався визнати Генеральний секретаріат «найвищим органом крайового управління в Україні». • Склад Генерального секретаріату затверджував Тимчасовий уряд. • Центральна Рада зобов'язувадася самочинно не проголошувати автономії України. • Остаточне вирішення питання про українську автономію відкладалося до Всеукраїнських Установчих зборів. • Центральна Рада мала поповнитися представниками національних меншин, що проживали в Україні, зокрема й російськими кадетами, меншовиками та есерами. • Тимчасовий уряд погодився на українізацію військ, але за умов проведення її під контролем російського командування. Читайте також:
|
||||||||
|