Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Причини поразки Директорії

Перший зимовий похід військ Директорії УНР

(грудень 1919р.- травень 1920 р.)

Зимові походи військ УНР - героїчна сторінка завер
шального етапу національно-визвольної боротьби україн
ського народу. .

Перший зимовий похід почався після рішення Є. Петлюри відмовитися від боротьби на регулярних фронтах і перейти до партизанської боротьби.

Грудень 1919 р.5-тисячний загін Української армії на чолі з генералом М. Омеляновичем-Павленком і його помічником генералом Ю. Тютюнником почав рейд у тили Денікіна та Червоної армії.

Українські війська здійснили рейд на Правобережжя й вийшли налівий берег Дніпра. Після цього вони знову відійшли на правий берег Дніпра і почали пробиватися в захоплені поляками райони. Похід ворожими тилами тривав 5 місяців. Війська УНР, які брали участь у рейді, підтримувало місцеве населення, і це давало їм змогу тривалий час вести боротьбу в тилу ворога без допомоги із-за лінії фронту.

Після виходу учасників рейду в райони, контрольовані поляками, вони у травні 1920 р. злилися з регулярними військами армій УНР і взяли участь у радянсько-польській війні на боці Польщі.

Згодом було встановлено відзнаку для учасників походу — Залізний хрест.

Помилки Директорії

1. Проголосивши закон про скасування приватної власності

на землю. Директорія мало що зробила для його здійснення. Результатом стало невдоволення селян.

2. Директорія не змогла створити на своїй території дійового адміністративного апарату.

3. Реальна влада зосереджувалася в руках виборних органів, які запроваджували цензуру, забороняли збори, нерідко здійснювали репресивні дії щодо робітників і селян, придушували страйки, навіть розганяли профспілки, процвітала отаманщина, єврейські погроми. Це викликало масове невдоволення.

4. Не зуміли зберегти армії, яка на час гетьманського режиму налічувала 100 тис. вояків. Внаслідок розпаду й дезертирства армія скоротилася до 21 тис. душ, розпорошених по окремих партизанських загонах на чолі з отаманами, які намагалися уникнути контролю з боку головнокомандувача С Петлюри.

5. Склалася атмосфера анархії та сваволі, якултазивали отаманщиною.

6. Значних масштабів набули єврейські погроми.

7. Проголосивши злуку УНР і ЗУНР в єдину соборну Українську державу, уряди обох частин так і не змогли втілити її вжиття. .

8. Орієнтація на країни Антанти не виправдалася.

1 Неспроможність Директорії створити життєздатний і стабільний політичний режим: державний апарат, армію, органи охорони громадського порядку, систему законодавчих і виконавчих органів як у центрі, так і на місцях.

2. Директорія не змогла створити сильну владу, внаслідок чого почала втрачати контроль над територією, який перебрали на себе місцеві отамани.

3. Україні панували анархія, отаманщина, масові погроми, злочинність, що значно підривало авторитет української влади, позбавляло її істотної підтримки.

4. Непослідовною була соціально-економічна політика. '

5. Розвал армії, недостатнє її фінансування, матеріальне забезпечення та постачання зброї.

21.2

6. Відсутність єдності дій та протиріччя між її лідерами. Одна частина виступала за союз з більшовиками, інша орієнтувалася на Антанту.

7. Директорія недооцінювала більшовицьку агітацію і пропаганду, які впливали на зубожіле українське населення.

8. Народні маси, перебуваючи у кризовому економічному стані, не усвідомлювали загальнонаціональних інтересів, необхідності створення і зміцнення Української держави.

9. Пошуки підтримки серед зовнішніх сил виявилися марними. Країни Антанти прагнули допомогти «білому рухові» в Росії, відродити «єдину і неподільну Росію», прагнення українців до визволення їх мало цікавило.

10. Втручання радянської Росії, яка готувала на своїй тери
торії військові частини та направляла їх в Україну.

Психологічний клімат у суспільстві, знецінення людського життя

У 1918-1921 pp. Україну охопила громадянська війна, соціальні конфлікти.

Тривала хвиля арештів і репресій без суду і слідств за гетьманщини.

Обстановка в Україні у 1919 р. була важкою. Почастішали випадки інфекційних захворювань, голодних смертей.

В Україні лютували голод і тиф і серед мирного населення, і в українських арміях. Тільки в Жмеринці та її околицях з голоду й тифу загинуло 10 тис. галичан.

Населення відчувало невпевненість у завтрашньому дні. За період з 1917 р. по 1920 р. більшість українського населення зубожіла і стала втрачати інтерес до національної ідеї та розбудови незалежної держави, віддаючи перевагу соціальним проблемам. За роки громадянської війни господарство опинилося у стані глибокої кризи. Більшість промислових підприємств не працювало, транспорт був розорений, на одну третину порівняно з довоєнним періодом скоротилися посівні площі, знизилася врожайність. Пере-

важна більшість населення опинилася в жебрацькому стані. Українські землі стали ареною жорстокої громадянської війни та іноземної інтервенції, яка зруйнувала економіку і виснажила суспільство.

По всій Україні діяли сотні різноманітних банд, партизанських формувань.

В Україні була небачена економічна та соціально-
політична руїна.__________________ _^____________

Західноукраїнська Народна Республіка Утворення Української національної ради у Львові

Розпад Австро-Угорської імперії активізував національно-визвольний рух на західноукраїнських землях. Червень 1918 р.Депутат від Галичини Кость Левицький заявив у австрійському парламенті, що «українці домагаються ...повної національно-територіальної автономії...» Питання про західноукраїнські землі було одним із головних на переговорах у Бресті.

Переговори завершилися зобов'язанням Австро-Угорщини та Німеччини передати більшу частину Холм-щини й Підляшшя УНР, а іншим західноукраїнським землям надати автономію. 16 жовтня 1918 р.Австрійський імператор видав маніфест про перебудову держави на федеративних засадах.

Особливості становища західноукраїнських земель

1. На Східну Галичину претендували як Польща, так і українці, які намагалися збудувати тут свою державу.

2. Головними питаннями були державотворення і національні, що вирішувалися в боротьбі з іншими державами, а не соціально-економічні, як на Сході України.

3. У Західній Україні не було такого безладдя й хаосу, як на Сході, бо збережено конституційні традиції й організованість колишньої Австро-Угорщини.

4. У ЗУНР за короткий час було створено досить ефективну систему управління, чого не сталося на Сході України. 18—19 жовтня 1918 р.У Львові утворено Українську національну радудля керівництва національно-визвольним рухом (150 осіб — представники політичних партій, церковні ієрархи, українські парламентарії з Галичини й Буковини).

Рада ухвалила постанову про утворення на українських етнічних землях Української держави, до якої повинні ввійти Східна Галичина, Лемківщина, Північно-Західна Буковина і Закарпаття.

До Львова було перебазовано легіон Українських січових стрільців для створення основи своїх збройних сил. Виник конфлікт Української національної ради з поляками, які претендували на територію Західної України. 28 жовтня 1918 р.У Кракові створено польську ліквідаційну комісію, яка мала прийняти владу у всій Галичині від Австро-Угорщини й оформити її перехід до Польщі. . 1 листопада 1918 р.Мало відбутися офіційне передання влади Польщі у Львові.

Представники українського Військового комітету на чолі з Д. Вітовським вирішили захопити владу збройним способом.

«Як цієї ночі ми не візьмемо Львова, то завтра його візьмуть поляки. Наша честь вимагає, щоб ми перші взяли владу в краї, хоч би навіть прийшлося зараз її втратити» (Д. Вітовський). 1 листопада 1918 р.Львів перейшов під контроль Національної ради, над ратушею замайорів блакитно-жовтий національний прапор.

Того самого дня Українська національна рада перебра
ла до своїх рук владу в Станіславі, Тернополі, Золочеві,
Сокалі, Коломиї, Снятині, Перемишлі та інших центрах
Східної Галичини.
Утім сили були нерівними. Поляків підтримали представ
ники Антанти.
Тому 21 листопада 1918р. Львів було залишено. __________

Проголошення ЗУНР

9 листопада 1918 р.Сформовано уряд — Тимчасовий Державний секретаріат— на чолі з К. Левицьким.

13листопада 1918 р.Проголошено нову державу - Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР). У зв'язку із захопленням поляками Львова столицю перенесено до Станіслава.

Територія ЗУНР - 70 тис. кв. км, загальна чисельність населення становила 6 млн осіб. Серед них: 71%-українці, 14%-поляки, 13% - євреї, 2% — інші національності.

22—28 листопада 1918 р.Вибори до Української народної

ради.

Поляки, євреї, німці бойкотували вибори. Президентом республіки став Євген Петрушевич. Гербом ЗУН Р проголошено золотий лев на синьому полі,

а прапором — блакитно-жовте знамено.

Внутрішня політика ЗУНР:

• створювалися органи законодавчої та виконавчої влади в центрі й на місцях проведенням демократичних виборів;

• уряд монополізував продаж основних продуктів, а також сірників, цигарок, спирту;

• прийнято Закон про запровадження 8-годинного робочого дня;

• заборонено вивезення нафти;

• 4 квітня 1919 р. ввів свою валюту — гривні й карбованці;
•затверджено українську мову державною і введено

обов'язковість вживання її в державних установах та громадських організаціях;

• національним меншинам гарантувалося 30% місць у
майбутньому парламенті.

Реформа освіти:

• публічні школи оголошувалися державними, а вчителі — державними службовцями;

• основною в державних школах мовою викладання стала українська;

• національні меншини мали право на школи рідною мовою;

• дозволялися й приватні школи;

• особлива увага приділялася вивченню української мови, математики, історії, географії України;

•учителі державних шкіл складали присягу на вірність українській республіці.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Рух опору денікінцям	\|	Погляди Євген Петрушевича

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.