Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Причини поразки Директорії

Перший зимовий похід військ Директорії УНР

(грудень 1919р.- травень 1920 р.)

Зимові походи військ УНР - героїчна сторінка завер­
шального етапу національно-визвольної боротьби україн­
ського народу. .

Перший зимовий похід почався після рішення Є. Пет­люри відмовитися від боротьби на регулярних фронтах і пе­рейти до партизанської боротьби.

Грудень 1919 р.5-тисячний загін Української армії на чолі з генералом М. Омеляновичем-Павленком і його помічни­ком генералом Ю. Тютюнником почав рейд у тили Денікіна та Червоної армії.

Українські війська здійснили рейд на Правобережжя й ви­йшли налівий берег Дніпра. Після цього вони знову відійшли на правий берег Дніпра і почали пробиватися в захоплені по­ляками райони. Похід ворожими тилами тривав 5 місяців. Війська УНР, які брали участь у рейді, підтримувало місцеве населення, і це давало їм змогу тривалий час вести боротьбу в тилу ворога без допомоги із-за лінії фронту.

Після виходу учасників рейду в райони, контрольова­ні поляками, вони у травні 1920 р. злилися з регулярними військами армій УНР і взяли участь у радянсько-польській війні на боці Польщі.

Згодом було встановлено відзнаку для учасників походу — Залізний хрест.

Помилки Директорії

1. Проголосивши закон про скасування приватної власності

на землю. Директорія мало що зробила для його здійснен­ня. Результатом стало невдоволення селян.


 

2. Директорія не змогла створити на своїй території дійово­го адміністративного апарату.

3. Реальна влада зосереджувалася в руках виборних органів, які запроваджували цензуру, забороняли збори, нерідко здійснювали репресивні дії щодо робітників і селян, приду­шували страйки, навіть розганяли профспілки, процвітала отаманщина, єврейські погроми. Це викликало масове не­вдоволення.

4. Не зуміли зберегти армії, яка на час гетьманського режи­му налічувала 100 тис. вояків. Внаслідок розпаду й дезер­тирства армія скоротилася до 21 тис. душ, розпорошених по окремих партизанських загонах на чолі з отаманами, які намагалися уникнути контролю з боку головнокомандувача С Петлюри.



Интернет реклама УБС

5. Склалася атмосфера анархії та сваволі, якултазивали ота­манщиною.

6. Значних масштабів набули єврейські погроми.

7. Проголосивши злуку УНР і ЗУНР в єдину соборну Укра­їнську державу, уряди обох частин так і не змогли втілити її вжиття. .

8. Орієнтація на країни Антанти не виправдалася.

1 Неспроможність Директорії створити життєздатний і ста­більний політичний режим: державний апарат, армію, орга­ни охорони громадського порядку, систему законодавчих і виконавчих органів як у центрі, так і на місцях.

2. Директорія не змогла створити сильну владу, внаслідок чого почала втрачати контроль над територією, який пере­брали на себе місцеві отамани.

3. Україні панували анархія, отаманщина, масові погроми, злочинність, що значно підривало авторитет української влади, позбавляло її істотної підтримки.

4. Непослідовною була соціально-економічна політика. '

5. Розвал армії, недостатнє її фінансування, матеріальне за­безпечення та постачання зброї.


 


21.2



6. Відсутність єдності дій та протиріччя між її лідерами. Одна частина виступала за союз з більшовиками, інша орі­єнтувалася на Антанту.

7. Директорія недооцінювала більшовицьку агітацію і про­паганду, які впливали на зубожіле українське населення.

8. Народні маси, перебуваючи у кризовому економічному стані, не усвідомлювали загальнонаціональних інтересів, необхідності створення і зміцнення Української держави.

9. Пошуки підтримки серед зовнішніх сил виявилися мар­ними. Країни Антанти прагнули допомогти «білому рухові» в Росії, відродити «єдину і неподільну Росію», прагнення українців до визволення їх мало цікавило.

10. Втручання радянської Росії, яка готувала на своїй тери­
торії військові частини та направляла їх в Україну.

Психологічний клімат у суспільстві, знецінення людського життя

У 1918-1921 pp. Україну охопила громадянська війна, соціальні конфлікти.

Тривала хвиля арештів і репресій без суду і слідств за гетьманщини.

Обстановка в Україні у 1919 р. була важкою. Почастіша­ли випадки інфекційних захворювань, голодних смертей.

В Україні лютували голод і тиф і серед мирного населен­ня, і в українських арміях. Тільки в Жмеринці та її околицях з голоду й тифу загинуло 10 тис. галичан.

Населення відчувало невпевненість у завтрашньому дні. За період з 1917 р. по 1920 р. більшість українського насе­лення зубожіла і стала втрачати інтерес до національної ідеї та розбудови незалежної держави, віддаючи перевагу со­ціальним проблемам. За роки громадянської війни госпо­дарство опинилося у стані глибокої кризи. Більшість про­мислових підприємств не працювало, транспорт був роз­орений, на одну третину порівняно з довоєнним періодом скоротилися посівні площі, знизилася врожайність. Пере-


важна більшість населення опинилася в жебрацькому ста­ні. Українські землі стали ареною жорстокої громадянської війни та іноземної інтервенції, яка зруйнувала економіку і виснажила суспільство.

По всій Україні діяли сотні різноманітних банд, парти­занських формувань.

В Україні була небачена економічна та соціально-
політична руїна.__________________ _^____________

Західноукраїнська Народна Республіка Утворення Української національної ради у Львові

Розпад Австро-Угорської імперії активізував націона­льно-визвольний рух на західноукраїнських землях. Червень 1918 р.Депутат від Галичини Кость Левицький за­явив у австрійському парламенті, що «українці домага­ються ...повної національно-територіальної автономії...» Питання про західноукраїнські землі було одним із го­ловних на переговорах у Бресті.

Переговори завершилися зобов'язанням Австро-Угорщини та Німеччини передати більшу частину Холм-щини й Підляшшя УНР, а іншим західноукраїнським землям надати автономію. 16 жовтня 1918 р.Австрійський імператор видав маніфест про перебудову держави на федеративних засадах.

Особливості становища західноукраїнських земель

1. На Східну Галичину претендували як Польща, так і укра­їнці, які намагалися збудувати тут свою державу.

2. Головними питаннями були державотворення і націо­нальні, що вирішувалися в боротьбі з іншими державами, а не соціально-економічні, як на Сході України.

3. У Західній Україні не було такого безладдя й хаосу, як на Сході, бо збережено конституційні традиції й організова­ність колишньої Австро-Угорщини.


 




4. У ЗУНР за короткий час було створено досить ефективну систему управління, чого не сталося на Сході України. 18—19 жовтня 1918 р.У Львові утворено Українську націо­нальну радудля керівництва національно-визвольним рухом (150 осіб — представники політичних партій, церковні ієрархи, українські парламентарії з Галичини й Буковини).

Рада ухвалила постанову про утворення на українських етнічних землях Української держави, до якої повинні ввійти Східна Галичина, Лемківщина, Північно-Західна Буковина і Закарпаття.

До Львова було перебазовано легіон Українських січових стрільців для створення основи своїх збройних сил. Виник конфлікт Української національної ради з поля­ками, які претендували на територію Західної України. 28 жовтня 1918 р.У Кракові створено польську ліквідацій­ну комісію, яка мала прийняти владу у всій Галичині від Австро-Угорщини й оформити її перехід до Польщі. . 1 листопада 1918 р.Мало відбутися офіційне передання вла­ди Польщі у Львові.

Представники українського Військового комітету на чолі з Д. Вітовським вирішили захопити владу збройним способом.

«Як цієї ночі ми не візьмемо Львова, то завтра його візьмуть поляки. Наша честь вимагає, щоб ми перші взяли владу в краї, хоч би навіть прийшлося зараз її втратити» (Д. Вітовський). 1 листопада 1918 р.Львів перейшов під контроль Націо­нальної ради, над ратушею замайорів блакитно-жовтий національний прапор.

Того самого дня Українська національна рада перебра­
ла до своїх рук владу в Станіславі, Тернополі, Золочеві,
Сокалі, Коломиї, Снятині, Перемишлі та інших центрах
Східної Галичини.
Утім сили були нерівними. Поляків підтримали представ­
ники Антанти.
Тому 21 листопада 1918р. Львів було залишено. __________


Проголошення ЗУНР

9 листопада 1918 р.Сформовано уряд — Тимчасовий Держав­ний секретаріат— на чолі з К. Левицьким.

13листопада 1918 р.Проголошено нову державу - Західно­українську Народну Республіку (ЗУНР). У зв'язку із захопленням поляками Львова столицю пе­ренесено до Станіслава.

Територія ЗУНР - 70 тис. кв. км, загальна чисельність населення становила 6 млн осіб. Серед них: 71%-українці, 14%-поляки, 13% - євреї, 2% — інші національності.

22—28 листопада 1918 р.Вибори до Української народної

ради.

Поляки, євреї, німці бойкотували вибори. Президентом республіки став Євген Петрушевич. Гербом ЗУН Р проголошено золотий лев на синьому полі,

а прапором — блакитно-жовте знамено.

Внутрішня політика ЗУНР:

• створювалися органи законодавчої та виконавчої влади в центрі й на місцях проведенням демократичних виборів;

• уряд монополізував продаж основних продуктів, а та­кож сірників, цигарок, спирту;

• прийнято Закон про запровадження 8-годинного робо­чого дня;

• заборонено вивезення нафти;

• 4 квітня 1919 р. ввів свою валюту — гривні й карбованці;
•затверджено українську мову державною і введено

обов'язковість вживання її в державних установах та громадських організаціях;

• національним меншинам гарантувалося 30% місць у
майбутньому парламенті.


 




Реформа освіти:

• публічні школи оголошувалися державними, а вчителі — державними службовцями;

• основною в державних школах мовою викладання стала українська;

• національні меншини мали право на школи рідною мо­вою;

• дозволялися й приватні школи;

• особлива увага приділялася вивченню української мови, математики, історії, географії України;

•учителі державних шкіл складали присягу на вірність українській республіці.


Читайте також:

  1. Античний Рим: економічні причини розвитку і занепаду
  2. Банкрутство підприємства: причини, наслідки, процедура.
  3. Банкрутство підприємства: причини, оцінка ймовірності настання та наслідки
  4. Безпосередньо збутові ризики та причини їх виникнення
  5. Безробіття і зайнятість населення: причини, види та наслідки
  6. Безробіття, його суть та причини. Закон Оукена.
  7. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
  8. Боротьба Директорії за відродження УНР. Занепад Української державності.
  9. Бюджетний дефіцит як економічне явище та причини його виникнення
  10. Бюджетний дефіцит, його суть, причини виникнення та джерела фінансування
  11. Бюджетний дефіцит: причини виникнення та можливі джерела покриття
  12. Види і причини інфляції




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Рух опору денікінцям | Погляди Євген Петрушевича

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.