Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Принципи діагностики спадкових захворювань.

1. Аналіз фенотипу з синдромальним підходом до діагностики.

2. Генеалогічний аналіз, який не потребує великих затрат, однак передбачає добре знання родоводу і вміння лікаря на основі законів успадкування встановити ризик захворювання в сім’ї пробанда (особи, стосовно якої проводиться медико-генетичне консультування). Умови об’єктивного висновку – наявність 3-4 поколінь в генеалогічному дереві, виявлення патології по горизонталі. Суть генеалогічного методу зводиться до з’ясування родинних зв’язків і виявлення ознаки або самого захворювання серед батьків, сібсів (братів і сестер) та інших родичів пробанда. Виділяють два етапи дослідження: складання родоводу і генеалогічний аналіз. Складаючи родовід, проводять індивідуальне опитування і обстеження батьків та інших прямих родичів дитини. Складання родоводу, або генеалогічного дерева, проводять із урахуванням усіх членів по материнській і батьківській лініях пробанда. Рекомендується звертати увагу на всі ймовірні чинники, які можуть мати відношення до захворювання як пробанда, так і будь-якого зі споріднених осіб:

- репродуктивний анамнез (перелік усіх вагітностей і їх наслідків) з урахуванням ймовірної можливості близької спорідненості шлюбу;

- соматична та інфекційна (в тому числі венерична) патологія, особливо хвороби, перенесені під час вагітності;

- контакт з екзогенними шкідливими чинниками до і під час вагітності (іонізуюче випромінюівання, токсичні хімічні речовини, тривале лікування сильнодіючими медикаментами);

- національна та вікова структура сім’ї, в тому числі і батьків у період народження дітей і при появі ознак захворювання;

- соціальні і побутові умови та шкідливі звички.

Розпочинають складати родовід із центру листка. Символ пробанда поміщають посередині і помічають стрілкою. Представники одного покоління в межах родоводу розміщуються на одному горизонтальному рівні. Аналізуючи генеалогічні відомості потрібно звертати увагу на ті з них, які асоціюються зі спадковою патологією, в тому числі:1) наявність в сім’ї встановлених спадкових захворювань або дефектів розвитку; 2) споріднені шлюби; 3) хронічні захворювання нез’ясованої етіології; 4) розумова відсталість нез’ясованої етіології (не пов’язана з родовою травмою, нейроінфекцією, епілепсією), особливо в поєднанні з іншими вадами розвитку; 5) відставання у фізичному розвитку, в тому числі гіпотрофія, анорексія і хронічні розлади травного тракту нез’ясованої етіології; 6) хронічні захворювання обох близнюків; 7) природжені аномалії кісток у дітей, особливо у поєднанні з вадами розвитку очей, серцево-судинної системи і опорно-рухового апарату; 8) сімейні випадки бронхолегеневої патології, рання смертність дітей від пневмонії або меконієвого ілеуса; поєднання хронічної легеневої патології з розладами процесу травлення; 9) природжені та сімейні форми глухоти, поєднання глухоти з патологією нирок; 10) аномальна будова статевих органів, особливо у поєднанні з природженою функцією наднирникових залоз і явищами токсикозу і ексикозу; 11) сімейні випадки захворювань сечовидільної системи, зміна кольору, запаху сечі; 12) депігментація шкіри, пігментні плями.

3. Спеціальні генетичні обстеження:

- цитогенетичні – на основі метафазного аналізу дозволяє виявити хромосомні хвороби і аберації. Значно полегшує його сучасна техніка – оптико-електронний комплекс “Метаскан-2”, програми до якого створили українські вчені. Це такі дослідження, як визначення статевого хроматину, дослідження каріотипу (метафаза мітозу);

а) Дослідження Х-хроматину буккального мазку.

Цей експрес-метод має суттєве значення при народженні дитини з аномаліями статевої диференціації, коли в мінімально короткий термін треба визначити стать і в ряді випадків (андреногенітальний синдром, особливо сільвтрачаюча форма) почати замісну терапію глюкокортикоїдами по життєвих показах.

В той же час аналіз каріотипу може бути проведений тільки через 2-3 тижні. Визначення статевого хроматину основане на феномені гетерохроматизації Х-хромосом. Відомо, що одна із двох Х-хромосом у осіб жіночої статі в інтерфазному ядрі знаходиться в неактивному стані і приймає вигляд глибки хроматину із чіткими контурами, безпосередньо під ядерною мембраною. У жінок відсоток клітин із виявленим Х-хроматином коливається в нормі від 9% до 33% в залежності від фази менструального циклу, у чоловіків в нормі Х-хроматин відсутній.

Методика: після полоскання ротової порожнини стерильним шпателем забирається зіскоб епітеліальних клітин із внутрішньої поверхні щоки, переноситься на предметне скло, фарбується ацеторсеїном, накривається покривним скельцем. Дослідження проводиться за допомогою імверсії в світловому мікроскопі при збільшенні 1:140. Проводиться аналіз в 100 клітинах епітелію, проте до аналізу відбирають тільки клітини з чіткими контурами ядер.

б) Метод дослідження хромосомного набору.

Цей метод дуже широко використовується в практиці медико-гентичного обстеження. Нами цей метод використано при наявності у пробанда МВВР, аномалій статевої диференціації, у жінок із звичним невиношуванням (2 і більше мимовільних аборти в ранніх термінах вагітності), при безплідних шлюбах, порушеннях оваріально-менструального циклу; для підтвердження клінічно встановлених діагнозів хромосомних захворювань (хвороба Дауна, с-м Патау, с-м “котячого крику”, с-м Шерешевського-Тернера, с-м Клайнфельтера). Цей метод є абсолютно необхідним для визначення повторного ризику народження дітей із хромосомними захворюваннями у даного подружжя. Наприклад: визначення регулярної трисомії у пробанда по 21 хромосомі практично дає сприятливий прогноз для майбутніх дітей, в той же час різноманітні транслокації дають різний відсоток повторного народження дітей з тою чи іншою паталогією. Зокрема, при транслокації 21 хромосоми на гомологічну для неї хромосому 21 пари зумовлює у 100% випадків серед нащадків носія даної перебудови – хворобу Дауна.

Методика: дослідження хромосомного набору проводиться в метафазних пластинках лімфоцитів. Для культивування лімфоцитів у стерильних умовах береться кров у кількості 0.2 мл в флакон із спеціальним середовищем (середовище Ігла з додаванням сироватки великої рогатої хвороби (і куди вводять фітогемаглютинін (ФГА) – специфічний стимулятор мітозу. Даний етап виконується з допомогою ламінарного бокса. Після цього флакон ставився в термостат (темп.-37ºС) на 3 доби – приблизно 70 годин. За цей період мітоз клітин доходить до метафази, коли кожна хромосома може бути ідентифікована. Для пригнічення подальшого процесу поділу в культуру клітин вводять колхіцин (інгібітор поділу). Через 1.5 – 2 години клітини обробляють по методу гіпотонічної обробки (0.56% розчином хлористого калію) і фіксують сумішшю етилового спирту та льодяної оцтової кислоти (3:1). Фарбування проводиться диф.методом (G-методика) по Гімзе з додаванням трипсину. Аналіз хромосом проводиться в світловому мікроскопі при збільшенні в 2000 разів.

- цитологічний аналіз ядер соматичних клітин людини, дозволяє на основі чотирьох показників виявити функціональний стан геному і організму людини в цілому, вікові і статеві особливості. Визначають ступінь порушення спадкового апарату, зворотність змін та ефективність лікування.

- біохімічні – дозволяють визначити концентрацію різних речовин (уринолізис, ТШХ, визначення ферментів при хворобах обміну) і опосередковано судити про стан експресії генів, що їх кодують. Особливе значення вони набувають при встановленні гетерозиготності за рецисивним патологічним типом.

Перш за все методи діагностики спадкових порушень обміну речовин.

Необхідно виділити дві групи обстежень.

- Скринінг-програма для виявлення серед хворих з прогредієнтними психоневрологічними порушеннями підозрілих на спадкові порушення метаболізму, яка полягає в біохімічному аналізі сечі /уринолізис/ на наявність підвищення кількості тих чи інших метаболітів /якісні тести/ нами використовувались найчастіше наступні тести:

- проба Фелінга /фенілкетонурія, гістидинемія, тирозиноз, лейциноз/,

- проба з 2,4 динітрофенілгідрозином /2,4 ДНФГ/-/фенілкетонурія/,

- проба Бенедикта / на редуковані речовини при порушеннях вуглеводного обміну/,

- тест з магнієвим реактивом / деталізація проби Фелінга /,

- проба на галактозу і лактозу,

- проба Сулковича /на кальцій/ ,

- проба Легаля / на кетонові тіла / ,

- тест Обермейера / на індикан /,

- тест на ксантуринову кислоту,

- тест на цистин та гомоцистин.

- У випадках, коли селективний скринінг при наявності відповідної клініки виявив ті чи інші відхилення у пробанда, проводились кількісні методи визначення даних порушень:

- Тонкошарова хроматографія амінокислот, вуглеводів, ліпідів /ТШХ/.

ТШХ зводиться до розділення на спеціальних хроматографічних

пластинах "Сілуфол" /Чехія/ або "Фіксіон" /Угорщина / біологічної рідини

на амінокислоти, вуглеводи, ліпіди. Основний принцип методу полягає в

різній мірі адсорбції речовини на селікогелі. Після нанесення матеріалу

на пластину, де вже нанесено стандартну суміш, відповідних інгредієнтів,

пластину опускають у хроматографічну катеру, заповнену необхідними

реактивами / частіше це Н—бутанол—льодяна оцтова кислота і вода у

співвідношенні 3:1:1 /.

Після розгонки і висушування пластини проводить фарбування

/частіше пінгідріновий реактив/.

- молекулярні - визначення певного гену (пряма детекція гену), МВ тощо

або визначення певних послідовностей нуклеатидів, що супроводжують

той чи інший ген. Пряма детекція гену полягає в ампліфікації певного

фрагменту гену МВ, відповідного місцю локалізації передбачуваної

мутації клітин – це ланцюгова полімеразна реакція (Δ F-508 – делеція

фенілаланіну в 508 положенні гену МВ);

- дерматогліфічний метод полягає в тому, що на основі 57 якісних і кількісних характеристик відбитків долонь та пальців можна не лише встановити спадкову хворобу, а і схильність до мультифакторіальної патології. Існують комп’ютерні програми, які з достовірністю створюють алгоритми розпізнавання 13 полігенних хвороб;

- імуногенетичні методи набувають все більшого значення, оскільки багато генів спадкових захворювань зчеплені з певними імунними комплексами.

4. Програма масового та селективного скринінгу новонароджених. При цьому треба врахувати три моменти:

- частота даної патології в популяції має бути відносно високою в межах до одного випадку і більше на 10 000 новонароджених;

- перспектива корекції спадкового дефекту у випадку максимально раннього його виявлення; наявність специфічних діагностичних систем з високою пропускною здатністю.

- Прикладом ефективного впровадження програми масового скринінгу є фенілкетонурія. Частота фенілкетонурії серед новонароджених коливається в межах 1 на 5-7000 живонароджених. Вона зумовлена дефектом обміну фенілаланіну. Якщо не вдатися до лікування в перші місяці життя дитини, розвивається стійка енцефалопатія, а згодом настає інвалідність з явищами різкого відставання в психомоторному розвитку. Ефективною протидією хворобі є максимально раннє призначення сумішей (гідролізаторів білків), позбавлених фенілаланіну: “берлофен”, “нофенал”, “апонті”.

Дотримання дієти з перших місяців життя може дати майже повну фенотипичну корекцію дефекту. Це значною мірою стимулює науку до пошуку ефективних лабораторних заходів скринінгової діагностики. Американський вчений Гатрі вперше запропонував такий метод (проба Гатрі). Для діагностики фенілкетонурії використовують мутантні штами b. subtilis, для існування яких необхідні метаболіти, що утворюються в крові хворого (у випадку фенілкетонурії – фенілаланін). Результат вважається позитивним, тобто вказує на наявність хвороби, коли мутатні штами бактерій починають розмножуватись після додавання в живильне середовище висушеної краплі крові.

Застосовуючи метод Гатрі, технічно можливо налагодити масовий скринінг на інші спадкові дефекти (лейциноз, гістідинемію, гомоцистинурію, тирозинемію, галактоземію).

Впровадження в практику імуноферментного аналізу дозволило забезпечити можливість масового скринінгу інших хвороб новонароджених, зокрема природженого гіпотиреозу, адреногенітального синдрому та галактоземії.

Існуючі програми селективного скринінгу дозволяють уточнювати діагноз хвороб, які виявлені під час масового скринінгу, а також проводити обстеження спеціалізованих категорій хворих у будинках- інтернатах для розумово відсталих дітей та в педіатричних стаціонарах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Додатковий матеріал	\|	Синдром Марфана.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.