Урок як основна форма організації процесу навчання основ економіки

Лекція 3. Організаційні форми навчання основ економіки

Контрольні запитання і завдання

1. У чому полягає сутність дидактичних принципів науковості і доступності у навчанні? Якими шляхами можна реалізувати ці принципи на уроках основ економіки?

2. Охарактеризуйте дидактичні принципи систематичності і послідовності у навчанні. На конкретних прикладах покажіть можливість застосування цих принципів на уроках основ економіки.

3. Доведіть необхідність застосування на уроках основ економіки дидактичного принципу свідомості й активності учнів.

4. Який зв’язок існує між дидактичними принципами наочності і зв’язку теорії з практикою? Охарактеризуйте методичні прийоми поєднання слова вчителя і наочності у процесі вивчення основ економіки.

5. Розкрийте шляхи реалізації дидактичного принципу міцності засвоєння знань, умінь і навичок на уроках онов економіки.

6. Які основні вимоги ставить перед учителем принцип єдності навчання і виховання?

Ключові слова: форми навчальної роботи, урок, мета уроку, типи уроків, навчальна програма, календарно-тематичний план, інструкційна карта, план уроку, лекція, семінарське заняття, практичні роботи, екскурсія.

Організація процесу навчання основ економіки характеризується формою навчальної роботи (урок, виробнича практика, гурткові заняття та ін.) і формою організації навчанням (групова, коли навчання проводиться в складі групи учнів, та індивідуальна, коли навчання проводиться окремо з кожним учнем).

Основною формою навчальної роботи з основ економіки є урок. Урок – така форма організації навчання, при якій навчальні заняття проводяться вчителем з групою учнів постійного складу, одного віку і рівня підготовки протягом певного часу і відповідно до розкладу занять.

До уроку ставляться такі вимоги:

1. Чіткість дидактичної мети. Рекомендується виділити три основні види дидактичної мети: загальноосвітня, виховна і розвиваюча.

Навчальна (загальноосвітня) мета передбачає конкретизацію того розділу навчальної програми, у якому вказується, що учень повинен знати і що – вміти. Формулювання мети може передбачати: формування, поглиблення, вдосконалення, розширення, закріплення знань і умінь. Такі формулювання, як «ознайомити», «пояснити», «навчити», «показати» й інші вживати недоцільно, оскільки вони вказують не на результат, а на процес діяльності вчителя. Навчальна мета уроку визначається кінцевим його результатом. Вона досягається на уроці розв’язанням відповідних навчальних завдань, тобто формуванням в учнів необхідних знань і умінь.

Наведемо приклад формулювання навчальної мети уроку на тему «Рента і заробітна плата як форми доходу»: сформувати знання про механізм утворення ренти і заробітної плати та уміння розраховувати диференціальну ренту і визначати заробітну плату робітника.

Виховна мета уроку спрямовується на виховання в учнів економічної і правової культури, підприємливості, ощадливості, відповідальності, ініціативності, діловитості, самостійності тощо.

Виховна мета визначається залежно від теми уроку і передбачає застосування різних методичних прийомів для її реалізації. Так, наприклад, вивчається тема «Позичковий процент і прибуток». Виховну мету можна сформулювати так: «Виховання в учнів підприємливості і ощадливості». Це означає, що у процесі формування уявлення про механізм нарахування позичкового процента та прибутку, їх види та чинники диференціації, вчитель буде розкривати факти і явища економічного життя, протягом уроку буде звертати увагу на чинники, які сприяють зростанню продуктивності праці, збільшенню фондовіддачі і зменшенню матеріаломісткості продукції і цим самим забезпечують збільшення прибутку.

Розвиваюча мета уроку передбачає розвиток економічного мислення (уміння відображати факти і явища економічного життя, встановлювати зв’язки між ними, розв’язувати економічні задачі), розвиток мови школярів (особливо під час вивчення нової термінології), розвиток уміння аналізувати, порівнювати (під час виконання практичних робіт) тощо. Наприклад, на уроці основ економіки, навчальною метою якого є формування уміння визначати структуру потреб залежно від рівня доходів, розвиваючу мету можна сформулювати таким чином: «Розвиток уміння аналізувати статистичні дані і порівнювати зміну структури споживання сімейних господарств залежно від рівня їх доходів».

Мета повинна бути конкретною. Не слід формулювати загальну мету, наприклад, «Сприяти розвитку економічного мислення школярів».

2. Оптимальний добір навчального матеріалу для уроку. Цю вимогу розглядають із двох боків.

По-перше, зміст уроку визначає певний завершений ступінь у розв’язанні загального комплексу навчально-виховних завдань навчання основ економіки і відповідно у вивченні матеріалу певної теми. По-друге, одночасно завершеність змісту уроку має відносний характер, бо кожний урок є невід’ємною ланкою в системі уроків з певної теми, спирається на попередню підготовку учнів і враховує подальшу перспективу навчання.

Підбираючи навчальний матеріал, треба враховувати такі чинники: мету уроку; знання і вміння, набуті учнями на уроках основ економіки; знання учнів з основ наук.

3. Доцільний добір методів навчання для кожної частини уроку. Мети уроку вчитель не зможе досягти, не поєднуючи різних методів і прийомів навчання.

Для викладання нового матеріалу використовують такі основні методи навчання: пояснення, розповідь, бесіду. Ефективність навчального процесу в значній мірі залежить від умілого поєднання різноманітних методів навчання. Особливості застосування сучасних методів навчання на окремих етапах уроку будуть розглянуті у наступних розділах цього навчального посібника.

4. Організаційна чіткість уроку. Кожний урок повинен бути чітким щодо організації його проведення. Така чіткість уроку передбачає своєчасну і якісну підготовку наочних посібників і засобів навчання; своєчасний і організований початок і завершення уроку; реалізацію навчальної програми; планування вчителем навчального процесу; старанність і активність учнів.

Урок з основ економіки може складатися з таких основних етапів: організація учнів; повторення вивченого матеріалу (актуалізація і корекція опорних знань і умінь); мотивація навчальної діяльності; оголошення теми і мети уроку; вивчення нового матеріалу; самостійна робота учнів; узагальнення і систематизація знань; підсумок уроку і повідомлення домашнього завдання. Розглянемо особливості організації і проведення окремих етапів уроку.

Організація учнів. Якість уроку залежить значною мірою від того, наскільки організовано він починається. Якщо з перших хвилин учні не бачать вимогливості вчителя, не відчувають себе членами трудового колективу, який має певні навчальні завдання, то це може призвести до порушення дисципліни на уроці і до низької активності учнів.

На початку уроку вчитель перевіряє наявність учнів, виконання ними домашнього завдання і готовність їх до уроку.

Повторення вивченого матеріалу. На цьому етапі уроку проводиться перевірка якості знань і умінь учнів, набутих ними на попередньому уроці. Вчитель заздалегідь намічає вузлові запитання до учнів, визначає форми перевірки якості знань учнів і оцінює їх за 12-ти бальною системою оцінювання знань та вмінь. У тих випадках, коли розпочинається вивчення нової теми (розділу) навчальної програми, вчитель проводить актуалізацію і корекцію опорних знань учнів. набутих на попередніх заняттях з основ економіки та інших дисциплін, які потрібні для висвітлення основних понять нового навчального матеріалу.

Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку. Ефективність уроку основ економіки в значній мірі залежить від усвідомлення учнями цільового компоненту навчання. З цією метою вчитель узагальнює набуті учнями знання на попередньому уроці і робить логічний перехід від вивченого до нового навчального матеріалу. При цьому він повідомляє учням тему, мету та завдання уроку, а також підкреслює значення нового навчального матеріалу для вивчення наступних тем курсу та практичної діяльності школярів.

Вивчення нового матеріалу. Викладання нового матеріалу можна будувати по-різному, залежно від його обсягу, змісту і підготовленості учнів. Обсяг нового матеріалу має бути таким, щоб учні могли його засвоїти.

Викладання нового матеріалу завершується перевіркою засвоєння його учнями. Учням пропонується відповісти на запитання, тести, або розв’язати економічну задачу. Так, наприклад, у процесі формування в учнів поняття про прибуток на уроці «Позичковий процент і прибуток» пропонується така задача «Витрати підприємства становить 50 тис. грн. на будівництво та обладнання, 40 тис. грн. – на сировину, 20 тис. грн. – на заробітну плату працівникам. Сам підприємець отримує річну заробітну плату 4000 грн. Якби він поклав свої гроші в банк, то отримав би 15 % річних. Розрахувати бухгалтерський і економічний прибуток, якщо відомо, що за рік було реалізовано продукції на суму 160 тис. грн.»

Самостійна робота учнів. Про ефективність самостійної роботи можна робити висновок на підставі того, як учні виконують свої завдання, як використовують свої знання під час виконання практичної роботи тощо. Такі дані можна одержати тільки в процесі систематичного і планомірного спостереження та контролю за ходом навчального процесу. Завдання учителя полягає не тільки фіксуванні того, що відбувається, не тільки в констатації фактів, що одні учні успішно виконують самостійну роботу, а інші ні. Результати спостережень є для вчителя вихідними матеріалами, на базі яких він планує індивідуальний підхід до учнів, керівництво їхньою самостійною роботою. Самостійна робота завершується узагальненням і систематизацією знань, набутих учнями на уроці.

Підбиття підсумків уроку. Кожний урок завершується підбиття його підсумків. Вчитель проводить аналіз характерних помилок, допущених учнями на уроці, дає загальну оцінку виконаної роботи і повідомляє домашнє завдання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Суть принципів і особливості їх реалізації на уроках основ економіки	\|	Типи і структура уроків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.