МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Основні схеми підключення до глобальної мережі. Принципи роботи провайдерів на послуги підключення.Для підключення до Internet необхідно придбати модем і вибрати провайдера. Провайдер - це організація, яка надає платний доступ до служб Internetу. Передачу інформації провайдери здійснюють через спеціальні високошвидкісні канали - волоконно-оптичні кабелі, супутник або радіозв'язок. Вибір провайдера в головному залежить від ціни, яку необхідно заплатити за надані послуги, та якості каналів зв'язку. Є декілька способів під'єднання до глобальної мережі: через супутник, через виділену лінію, через радіозв'язок, через локальну мережу, за допомогою телефонної лінії тощо. Перші чотири види зв'язку є продуктивнішими, однак значно дорожчі і не всім користувачам доступні. Більшість клієнтів усе ж таки використовують телефонні лінії (зв'язок додзвону Dial-Up). Це не є найефективніший спосіб доступу, оскільки у нашій країні в основному використовуються аналогові телефонні лінії, а їхня пропускна спроможність досить низька. Зате він дешевий і доступний. Є два основні види під'єднання - сеансове та постійне. Вони відрізняються якістю зв'язку та часом роботи клієнта в Internet. У сеансному під'єднанні зв'язок відбувається порівняно недовго й оплата здійснюється похвилинно. Дані передаються в аналоговому вигляді. У разі постійного під'єднання комп'ютер підключений до Internet постійно, а оплата залежить від обсягу пересланої інформації. Дані передаються у цифровому вигляді. Слово модем утворено від двох слів - модулятор і демодулятор. Модем - це пристрій, який дає змогу передавати сигнали між комп'ютерами через аналогові лінії зв'язку. Під час пересилання інформації від комп'ютера модем виконує модуляцію (заміну) цифрового сигналу аналоговим, а під час надходження - демодуляцію (зворотну заміну) аналогового сигналу цифровим. Якщо комп'ютери з'єднані телефонною лінією, то використовують телефонні модеми. Телефонні модеми бувають внутрішніми, зовнішніми й інтегрованими. Внутрішні модеми вставляють у материнську плату так, як, наприклад, звукову або відеоплату. Зовнішні модеми — це окремий пристрій, який з'єднаний з комп'ютером через СОМ-порт або порт USB, і має свій незалежний блок живлення. Інтегровані модеми вбудовані в материнську плату комп'ютера. Той чи інший вид модему має свої переваги та недоліки. Наприклад, внутрішній модем працює швидше, бо не має зв’язку через СОМ-порт, який сповільнює роботу, однак результатів його функціонування наочно не видно. Крім того, зовнішній модем можна увімкнути чи вимкнути незалежно від стану комп'ютера, перенести на інший комп'ютер, а внутрішній — ні. Внутрішні модеми дешевші від зовнішніх. Програмне забезпечення для роботи в Internetі. У всіх ресурсах Internet, зокрема й у Web-сторінках, є своя адреса, задана у вигляді URL (Uniform Resource Locator – уніфікований локатор ресурсів). URL – це стандарт, прийнятий в мережі Internet для визначення місцезнаходження будь-якого ресурсу: документа чи служби. URL складається з трьох частин: (схема, хост, шлях). Для доступу до Web-сторінок використовують спеціальні програми Web-браузери. Спеціальні інформаційні ресурси Internet, які надають можливість підтримки здійснення завдань маркетингової діяльності, управління фінансами, персоналом, документообігом. Всесвітня павутина з цілодобовим вільним доступом задовольняє вимогам оперативної взаємодії для задоволення потреб територіально розподіленої виробничої та комерційної діяльності, а тому мережі самостійних організацій і груп, а також окремих підібраних фахівців, стають основою нової економіки. Основні види економічної діяльності: · маркетингові дослідження (Internet-маркетинг); · банківські операції (Internet-банкінг); · операції на фондових ринках (Internet-брокерідж); · торговельні операції (Internet-комерція); Internet-маркетинг (англ. Internet marketing) - це практика використання всіх аспектів традиційного маркетингу в Internetі, що зачіпає основні елементи маркетинг-міксу: ціна, продукт, місце продажу та просування. Основна мета - отримання максимального ефекту від потенційної аудиторії сайту. Основні елементи комплексу Internet-маркетингу: Товар (Product) - те, що ви продаєте за допомогою Internetу, повинно мати гідну якість. Він конкурує не лише з іншими сайтами, а й традиційними магазинами. Ціна (Price) - прийнято вважати, що ціна в Internetі нижче, ніж у звичайному магазині за рахунок економії на витратах. Контролюйте ціни і порівнюйте їх з конкурентами регулярно. Просування (Promotion) - комплекс заходів по просуванню як сайту, так і товару в цілому в мережі. Включає в себе величезний арсенал інструментів (пошукове просування, контекстна реклама, банерна реклама, e-mail маркетинг, вірусний маркетинг, прихований маркетинг, інтерактивна реклама, робота з блогами тощо. Місце продажів (Place) - точка продажу, то є сайт. Величезну роль грає як графічний дизайн, так і юзабіліті сайту, і якість обробки заявок з сайту . Internet-маркетинг в першу чергу надає споживачеві можливість отримати інформацію про товари. Будь-який потенційний споживач може, використовуючи Internet, отримати інформацію про товар, а також купити його. Хоча, якщо там не буде інформації про один товар, або він її не знайде, то, швидше за все він придбає інший товар у конкурента. Застосування методів Internet-маркетингу націлене на економію коштів (на заробітну плату співробітників відділів продажів і на рекламі), а також на розширення діяльності компаній (перехід з локального ринку на національний та міжнародний ринок). Електронна комерція (від англ. e-commerce) — це сфера цифрової економіки, що включає всі фінансові та торгові транзакції, які проводяться за допомогою комп’ютерних мереж, та бізнес-процеси, пов'язані з проведенням цих транзакцій. До електронної комерції відносять електронний обмін інформацією (Electronis Data Interchange, EDI), електронний рух капіталу(Electronic Funds Transfer, EFS), електронну торгівлю (E-Trade), електронні гроші (E-Cash), електронний маркетинг (E-Marketing), електронний банкінг (E-Banking), електронні страхові послуги (E-Insurance), тощо. У багатьох випадках електронна комерція дозволяє скоротити шлях перепродажу продукту від виробника до споживача. Це можливо завдяки використання Internet-технологій, що надають можливість ефективної прямої взаємодії з кінцевим споживачем, тому компанії можуть виконувати роль, яку традиційно виконували проміжні постачальники. Це також дозволяє накопичувати інформацію про усі продажі та про усіх клієнтів, що у свою чергу дозволяє виконати досконалий бізнес-аналіз та маркетингові дослідження. Це є великою перевагою у конкурентній боротьбі. Електронне середовище широко використовується для доставки цифрового медіа-контенту (музика, фільми, преса тощо), корисної інформації, освітніх матеріалів а також компаніями-виробниками програмного забезпечення для його продажу. Найбільшою перевагою електронної комерції є суттєве зниження витрат на оформлення угоди та її подальше обслуговування. Тому бізнес-процеси, які можуть бути переведені на електрону основу мають потенціал зниження витрат на них, що у свою чергу призводить до зниження собівартості товару чи послуги. Найбільш відомим прикладом здійснення електронної комерції є Internet-магазин, який представляє собою Web-ресурс з каталогом продукції та можливістю замовлення і оплати товарів, які сподобались покупцю. Один із найперспективніших напрямків розвитку мобільних технологій на сьогоднішній день – широке застосування мобільних телефонів як платіжного інструмента. Мобільні платежібудемо розуміти як послугу, що дозволяє за допомогою мобільного телефону управляти коштами як на окремому віртуальному рахунку, так і на картковому рахунку в банку. Мобільні платежі діляться на: · платежі на близькій відстані (використовуються, наприклад, для оплати проїзду в міському транспорті); більшість телефонів, за допомогою яких можна робити подібні платежі, функціонують на безконтактній технології NFC; в Україні прикладів реалізації даної технології поки що немає; · віддалені мобільні платежі – призначені для забезпечення разових і періодичних транзакцій із середнім розміром менш, ніж $50; цю послугу надають клієнтам банки, оператори мобільного зв’язку і незалежні платіжні системи. Інший спосіб класифікації також дозволяє виділити два класи платежів: управління картковим рахунком; мобільний банкінг– послуга дистанційного управління банківським рахунком, що дозволяє перевіряти баланс рахунків і здійснювати платежі з банківського рахунку за допомогою мобільного телефону. Тобто, у цьому випадку мобільний телефон є аналогом пластикової смарт-карти. У залежності від технології, що використовується для комунікації між клієнтом, банком і мобільним оператором, розрізняють такі види (моделі) мобільного банкінгу: STK-bankіng(SІM Applіcatіon Toolkіt) – модель банкінгу, при якій клієнт використовує SIM-карту з інтегрованим платіжним додатком; JAVA-bankіng– Java-додаток установлюється в телефон клієнта; WAP-bankіng– клієнт працює через WAP-сайти; SMS-bankіng– SMS-інформування про проведені операції. Останній тип послуг фактично банкінгом не є, оскільки не дозволяє здійснювати платежі та грошові перекази. Хоча існує також поняття SMS-bankіng Advance. При підключенні до такої послуги клієнт може робити ряд нескладних операцій, наприклад, заплатити за свій мобільний телефон, відправивши SMS-повідомлення із сумою платежу. Гравці українського ринку найчастіше надають дуже обмежений набір сервісів, називаючи їх мобільним банкінгом: · надання інформації про зроблені транзакції; · перегляд балансу рахунку; · покупка ваучера мобільних операторів; · одержання інформації про номери своїх карткових рахунків; · зміна пароля доступу до послуги мобільного банкінгу; · блокування/розблокування платіжних карт; · поповнення балансу мобільного телефону іншого користувача. Однак у найближчий час очікується стрімке зростання обсягів послуг, здійснюваних на основі всіх розглянутих моделей мобільного банкінгу. Так, наприклад, вітчизняні банки і мобільні оператори уже сьогодні пропонують близько півтора десятка послуг, серед яких: перевірка балансу по депозитах і кредитам, погашення кредиту, оплата комунальних платежів і послуг Internet-провайдерів, переведення грошей з карти на карту інших клієнтів у межах одного банку. У США пропонуються, крім іншого, такі мобільні операції, як торгівля цінними паперами, розміщення коштів на депозит, проведення регулярних платежів з карткового рахунку. Читайте також:
|
||||||||
|