• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Вивчення оборотності оборотних коштів у зовнішньоторгових операціях.

Вивчення оборотності коштів належить до основних задач економічного аналізу. Достатньо сказати, що за рахунок прискорення оборотності коштів, зайнятих у зовнішній торгівлі України, лише за один день із зовнішньоторгового обороту країни можна вивільнити сотні мільйонів гривень.

Оборот коштів поділяється на дві основні стадії: оборот коштів, вкладених у товари та оборот коштів у розрахунках. Оборот коштів у товарах починається з моменту переходу товаросупровідних документів від постачальника до підприємства і закінчується випискою рахунку за товар іноземному покупцеві, після чого оборот коштів продовжується у сфері рахунків. Оплата покупцем рахунку підприємства та поступання грошей за товар у банк підприємства означає завершення обороту, однак їх вплив внаслідок їх невеликої питомої ваги у загальному обсязі коштів на оборот у цілому є незначним.

Оборот коштів у експортних операціях, який розраховується не як окремий акт, а як процес, що періодично поновлюється, називається оборотом ( або оборотністю ).

Для вивчення обороту розраховують коефіцієнт швидкості обороту, який вказує на середню тривалість одного обороту коштів з експорту, або, іншими словами, середню тривалість експортної операції. Розрахунок цього коефіцієнта виконується по формулі:

Тоб=СЗекс*Д/Секс , (2.7.4.1)

де СЗекс - середній залишок коштів з експорту, гр.од.;

Д – кількість днів у звітному періоді;

Секс – собівартість реалізованих товарів на зовнішньому ринку за звітний період, гр.од.

Показник середнього залишку (СЗ) характеризує суму коштів, яку в середньому вкладає підприємство в експорті операції протягом одного обороту у звітному періоді. При цьому слід мати на увазі, що вкладення в експортні операції поділяються за часом оберту на два види: кошти із швидкістю оберту до року і кошти, оборот яких триває більше року. До другого виду належать довгострокова заборгованість іноземних покупців за комерційним кредитом. Для розрахунку за звітний рік середнього залишку коштів і середньої швидкості оберту таку заборгованість покупців не слід враховувати. Однак для повної характеристики вкладень коштів у експортні операції підприємства слід розраховувати два середніх залишки: залишок, що включає всі вкладення в експортні операції, та залишок коштів без довгострокової заборгованості за комерційними кредитами.

Середній залишок коштів за будь-який період розраховується за формулою середньої хронологічної для моментних рядів:

СЗ=(0,5*З₁ +З₂ +….+З_n-1 + 0,5*З_n)/(n-1) , (2.7.4.2)

де З - залишки коштів на окремі дати, грн.;

n - кількість доданків у чисельнику.

Аналіз обороту коштів у імпортних операціях проводиться тими ж методами, що і з експорту товарів. За аналогічними формулами визначаються середній обсяг вкладень в імпортні операції, швидкість оберту коштів з імпорту товарів, вплив різних факторів на зміну величини середнього обсягу вкладень.

Тривалість оберту коштів у товарах залежить від умов і місця реалізації, близькості постачальника-відправника до вихідного пункту товару з України, способу організації перевезень товарів, організації обороту документів, структури товарних запасів. Слід розглядати вказані фактори з точки зору їх впливу на оборотність і на розмір коштів у експортних товарах.

Очевидно, що реалізація товарів із складів за кордоном відволікає кошти підприємства на більш тривалий термін, оскільки потрібен час на перевезення товару до складу за кордоном та його зберігання на складі до продажу. Нагромадження товарів у межах України (у портах та на складах) до їх продажу іноземним покупцям також подовжить середній термін зберігання товарів і тим самим негативно позначиться на оборотності коштів. Зміна товарної структури також впливає на швидкість обороту. Так, підвищення питомої ваги товарів з більшими термінами зберігання на складі гальмує оборотність всієї групи товарів загалом, і навпаки.

Із метою прискорення оборотності коштів і скорочення транспортних витрат доцільно при можливості вибору відправляти товар на експорт з місць, які розташовані ближче до кордонів.

Великий вплив на тривалість обороту можуть здійснити спосіб і організація перевезення товарів. Так, відправлення товарів безпосередньо покупцям міжнародним залізничним вантажним сполученням по одному транспортному документу значно пришвидшує оборотність коштів, порівняно із тими випадками, коли товари слідують до кордону України з наступним переоформленням транспортних документів у прикордонному пункті. Під час морських перевезень найбільш раціонально перевантажувати товари з вагонів безпосередньо на пароплавах, обминаючи склад порту. Якщо товари вивантажуються у портах для нагромадження з метою подальшого завантаження пароплава або для комплектації, то необхідно скорочувати термін їх зберігання.

Організація чіткого обороту документів може суттєво скоротити тривалість обороту коштів, особливо під час морських перевезень і залізничних перевезень до кордону України з переоформленням накладних у прикордонному пункті.

Для більш чіткого уявлення про оборотність товарів доцільно розрахувати окремо оборотність товарів, реалізованих в Україні та за кордоном, товарі, які перевозяться морським, залізничним та автомобільним транспортом, товарів відвантажених, але не відфактурованих.

Зміна часу знаходження товарів на різноманітних стадіях оберту викликає відповідне залучення або вивільнення коштів з обороту на цих стадіях. У зв’язку із цим слід визначити не лише розмір додатково закріплених або вивільнених з обороту на цих стадіях коштів, але й вияснити, під впливом яких саме факторів це відбулось.

2.7.5.Аналіз обороту коштів у розрахунках

На тривалість цієї частини оберту впливають форми і порядок розрахунків і платежів з іноземними покупцями. Так, для розрахунків шляхом інкасо з негайною оплатою з моменту виписки рахунку покупцю до його оплати в банку потрібно лише 1-2 дні. З інших форм розрахунків надають перевагу акредитивній формі, особливо, якщо акредитив відкрито у країні продавця. Розрахунки по звичайному інкасо тривають довше. Але довше за все оборотність коштів для продажу товарів за готівку затримується при розрахунках за відкритим рахунком, які частіше за все призводять до виникнення простроченої заборгованості.

Аналізуючи оборот коштів у розрахунках, виявляють доцільність і можливість застосування тієї чи іншої форми розрахунків із врахуванням конкретних країн і фірм, з’ясовують причини зміни тривалості розрахунків з іноземними покупцями на останню звітну дату. При цьому особливо ретельно вивчають причини виникнення заборгованості іноземних покупців. Аналіз обороту коштів у експортних операціях доцільно привоити у такій послідовності.

Рисунок 2.7.5.1 – Послідовність аналізу обороту коштів при здійсненні експортних операцій.

2.7.6. Аналіз накладних витрат при експорті та імпорті товарів

Накладні витрати при експорті та імпорті являють собою затрати підприємства з перевезення і реалізації експортних товарів. Накладні витрати при експорті та імпорті товарів поділяються на дві основні групи: витрати у національній валюті та іноземній валюті. Витрати у національній валюті, в свою чергу, поділяються на прямі накладні витрати та непрямі витрати. Прямі витрати включаються до собівартості конкретних товарів, непрямі витрати не враховуються у собівартість.

Вказані витрати збільшують собівартість товарів і у зв’язку з цим зменшують чистий дохід від їх реалізації. Зниження накладних витрат веде до підвищення рівня ефективності експорту.

Мета аналізу накладних витрат – перевірка дотримання підприємством у звітному періоді режиму економії та пошук можливостей до зниження витрат у майбутньому. Аналіз витрат за звітний період слід проводити у порівнянні з попереднім періодом. При цьому необхідно з’ясувати причини зміни величини відносно обсягу реалізації товарів в цілому, а також за окремими видами накладних витрат.

Дані про накладні витрати можна отримати з бухгалтерського звіту підприємства.

Основні фактори, які викликають зміни величини деяких видів накладних витрат, подані у вигляді схеми у таблиці 2.7.6.1.

Таблиця 2.7.6.1- Фактори, що впливають на величину деяких видів накладних витрат

Для визначення відносного рівня накладних витрат (ВРНВ) абсолютна сума затрат, які належать до реалізованих товарів, ділиться на вартість таких реалізованих товарів. При цьому накладні витрати у національній валюті порівнюються з сумою реалізованих товарів за внутрішніми цінами, а накладні витрати в іноземній валюті - з сумою реалізованих товарів за контрактними цінами. Так наприклад:

ВРНВнац.вал.=НВнац.вал. /Среал. , (2.7.6.1)

де НВцац.вал. - накладні витрати у національній валюті;

Среал. - собівартість виробництва товарів.

ВРНВін.вал.=НВін.вал. /Qреал , (2.7.6.2)

де НВін.іал. - накладні витрати в іноземній валюті;

Qреал _- - сума реалізованих товарів в іноземній валюті (виручка-брутто).

При зовнішній подібності розрахунку ці показники відрізняються за своєю суттю. Перший показник вказує, яку частину у національній валюті накладні витрати становлять у внутрішній собівартості товарів. Додавання цих витрат до внутрішньої собівартості дасть собівартість реалізованого товару в національній валюті.

За другим показником видно, яку частину суми, вирученої за товари підприємство витратило на оплату накладних витрат в іноземній валюті Віднімання цих витрат з виручки-брутто визначить виручку-нетто.

Порівняння з минулорічними показниками може показати збільшення абсолютного рівня накладних витрат. Такий приріст може відбутись як за рахунок збільшення кількості реалізованих товарів, так і за рахунок зміни розмірів окремих видів затрат на одиницю реалізованих товарів. Відносний рівень накладних витрат також змінюється, що може бути викликано змінами цін на товари, зрушеннями у структурі реалізації товарів, змінами розміру затрат на одиницю кількості реалізованих товарів.

Для встановлення конкретних причин і визначення їх впливу необхідно проаналізувати зміни за окремими видами накладних витрат. Далі шляхом узагальнення можна встановити причини і виміряти їх вплив на зміну показників за накладними витратами.

Змістовний модуль 2.8. Аналіз ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства

2.8.1.Валютна ефективність експорту та імпорту.

2.8.2.Економічна ефективність зовнішньоекономічних операцій.

2.8.3.Показники ефекту експорту та імпорту.

2.8.4.Вплив умов платежу на розрахунок показників ефекту та ефективності зовнішньоторгової операції.

2.8.5.Вплив валютних курсів на ефективність експорту та імпорту.

2.8.6.Ефективність придбання та використання імпортного обладнання.

2.8.1.Валютна ефективність експорту та імпорту

Економічною характеристикою будь-якої операції є показник валютної ефективності (купівельна сила валюти, товарний курс). Щодо експорту та імпорту він визначається згідно з експортним та імпортним еквівалентами.

Експортний еквівалент - це набір товарів та послуг, експортованих з метою отримання валюти.

Імпортний еквівалент - це набір товарів та послуг, імпортованих на отриману від експорту валюту.

Валютна ефективність експорту розраховується за формулою:

, (2.8.1.1)

де Ц_екс.і - валютна ціна і-го експортного товару чи послуг, вал.од./од;

Q _екс.і - обсяг експорту і-го товару чи послуги, натур, од.;

З _екс.і - витрати на виробництво та реалізацію одиниці і-го товару чи послуг, грн./од.;

m- кількість назв товарів чи послуг у експортному еквіваленті.

Валютну ефективність імпорту можна розрахувати так:

, (2.8.1.2)

де Z_імп.j - ціна j-го товару чи послуг на внутрішньому ринку, грн./од;

Q _імп.j - кількість j-го товару в складі імпортного еквівалента, натур.од.;

B_імп.j - валютна ціна (ціна придбання) одиниці j-го товару чи послуг, вал. од./од.;

m- кількість назв товарів та послуг в імпортному еквіваленті.

Сам по собі кожен з цих коефіцієнтів не дає відповіді на запитання про вигідність операції. Для її оцінки необхідне порівняння з певною базою. У випадку повної або часткової конвертованості національної валюти базовим показником може бути валютний курс. Наприклад, якщо коефіцієнт валютної ефективності перевищує значення курсу валюти, то зовнішньоторговельна діяльність вважається ефективною. Варто також звернути увагу на те, що як базу порівняння для валютної ефективності експорту слід використовувати обернений курс обміну валют, а для валютної ефективності імпорту - звичайний обмінний курс.

Якщо національна валюта повністю неконвертована, то розраховують інтегральну ефективність експорту-імпорту, оскільки експорт продукції є єдиним джерелом іноземної валюти, на яку може бути закуплений товар чи послуги з-за кордону. Інтегральна ефективність розраховується за такою формулою:

, (2.8.1.3)

Комплекс операцій вважається ефективним, якщо цей добуток є більшим за одиницю.

2.8.2.Економічна ефективність зовнішньоекономічних операцій

Для оцінки діяльності фірми розраховується показник ефективності її діяльності, що характеризує ступінь вигідності для фірми зовнішньоекономічних операцій.

Показник економічної ефективності реалізації експортних товарів являє собою відношення нетто (чистого виторгу) в іноземній валюті за реалізований товар до його собівартості в гривнях і обчислюється за формулою:

, (2.8.2.1)

де В_нетто - нетто (чистий виторг) в іноземній валюті, переведений у гривні за офіційним курсом.

З_екс - повна собівартість реалізованої на експорт продукції, грн.

Цей коефіцієнт показує суму інвалютного доходу від реалізації експортних товарів, що припадає на кожну витрачену фірмою гривню. Коефіцієнт ефективності може бути виражений також у відсотках.

Звітні показники ефективності реалізації експортних товарів необхідно порівняти з аналогічним показником за минулий період, що дасть змогу встановити, як змінилася ефективність реалізації товарів у звітному періоді порівняно з минулим.

Також варто порівняти показники економічної ефективності експорту з показником ефективності реалізації експортних товарів на внутрішньому ринку:

, (2.8.2.2)

де Е_{екс.вн.рин.}- ефективність реалізації експортних товарів на внутрішньому ринку;

Q_екс - обсяг експорту у натуральному вираженні, од.;

Ц_вн - ціни на продукцію, аналогічну експортованій, на внутрішньому ринку, грн.;

З_вироб- затрати на виробництво усієї партії експортної продукції, грн.

Якщо показник економічної ефективності експорту є більшим за одиницю і вищим, ніж показник ефективності реалізації на внутрішньому ринку, то експорт для підприємства є вигідним.

Показник економічної (абсолютної) ефективності імпорту товарів являє собою відношення вартості імпортної продукції на внутрішньому ринку у гривнях до витрат на придбання імпортної продукції, виражених у гривнях. Чим більше цей показник буде за одиницю, тим більш ефективною

2.8.3.Показники ефекту експорту та імпорту

Показник ефекту експорту характеризує результат діяльності підприємства і розраховується як різниця між обсягом випуску продукції на експорт і витратами на її виробництво.

Показник ефекту імпорту товарів розраховується як різниця між внутрішньою ціною імпортної продукції та витратами на її придбання. В умовах не конвертованості національної валюти показники ефекту експорту (Е_е) та імпорту (Е_і) визначаються за формулами:

, (2.8.3.1)

, (2.8.3.2)

Валютні коефіцієнти К_ві і К_ве служать для переводу національної валюти в іноземну і навпаки.

Якщо відома сума виторгу від контракту В_екс і витрати на виробництво 3_екс, то:

, (2.8.3.3)

Для імпортної операції, коли відома вартісна оцінка імпортної продукції Z_імп, і витрати на імпорт В_імп тоді:

, (2.8.3.4)

Якщо при здійсненні експортно-імпортної операції вторгована валюта використовується для імпорту товарів чи послуг, то повинна дотримуватись умова валютної збалансованості:

, (2.8.3.5)

де В_екс- валютний виторг від експортної операції, вал. од.;

В _імп - валютні витрати на операції з імпорту, вал. од.

Використавши формули для розрахунку ефекту експорту та імпорту, отримаємо.

, (2.8.3.6)

, (2.8.3.7)

Тобто, для збалансованого за валютою товарообміну виконується рівність Е_е=Е_і, а будь-яке з цих значень можна трактувати як ефект від зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

2.8.4.Вплив умов платежу на розрахунок показників ефекту та ефективності зовнішньоторгової операції

Зовнішньоекономічні операції можуть оплачуватись готівкою або в кредит. Найвигіднішою для продавця і найменш вигідною для покупця є оплата готівкою. Але на практиці така форма застосовується для операцій з незначними сумами. Здебільшого, особливо при експорті продукції, зовнішньоекономічні операції здійснюються на умовах кредиту. Бувають також випадки, коли частина суми оплачується готівкою, а частина на умовах кредиту.

Для врахування умов кредитування в розрахунках ефективності зовнішньоекономічних операцій використовується коефіцієнт кредитного впливу (К_кр), який є відношенням сумарного значення валютних надходжень, зведеного до року поставки товару, до номінальної зовнішньоторгової ціни цього товару.

Це відношення враховує вплив таких чинників, як середньорічний відсоток за кредит, термін погашення кредиту, частка суми контракту, яка оплачується в кредит та інше. Тому формули для розрахунку К_кр є складними і на практиці користуються спеціальними таблицями, в яких наведені числові значення цього коефіцієнта залежно від конкретних умов кредитування.

При наданні експортером кредиту К_кр<1, якщо відсоткова ставка не перевищує норму дисконту. К_кр=1при оплаті готівкою, а також якщо значення відсоткової ставки і норми дисконту однакові, а погашення кредиту передбачено однаковими частинами, починаючи з наступного після поставки товару року.

Якщо зовнішньоекономічна операція передбачає кредитування, тоді формули розрахунку ефективності мають вигляд:

Ефект експорту:

, (2.8.4.1)

Ефект імпорту:

, (2.8.4.2)

Економічна (абсолютна) ефективність експорту:

, (2.8.4.3)

Економічна (абсолютна) ефективність імпорту:

, (2.8.4.4)

Якщо експорт (імпорт) здійснюється за рахунок раніше наданого кредиту, то в цих формулах використовується величина, обернена до коефіцієнта кредитного впливу:

. (2.8.4.5)

2.8.5.Вплив валютних курсів на ефективність експорту та імпорту

За час з моменту підписання контракту до оплати за контрактом може змінитись валютний курс залежно від стану торгівлі і платіжного балансу, рівня інфляції та інших чинників. Тобто, існують так звані валютні ризики.

Загалом зміна валютних курсів має такі наслідки:

- зниження курсу національної валюти дає змогу експортерам отримувати додатковий прибуток (валютний);

- підвищення курсу національної валюти веде до збитків експортера (курсові втрати). Для імпортера простежується обернена картина:

- зниження курсу національної валюти веде до збитків імпортера,

- підвищення курсу національної валюти забезпечує імпортеру додатковий прибуток.

Валютні ризики можуть бути досить значними у випадку довготермінових угод, при продажу товарів у кредит, при лізингу обладнання тощо.

Додаткові валютні ризики можуть виникнути, коли в зовнішньоекономічних контрактах передбачені різні валюти для визначення ціни експортного (імпортного) товару і для платежу.

На показник ефективності впливають не лише курс гривні до валюти, а також виручка-брутто, рівень накладних витрат в інвалюті у відсотках, виробнича собівартість одиниці товару, рівень накладних витрат у гривнях. Вплив перелічених факторів можна визначити методом "ланцюгових підстановок", якщо подамо наведену вище формулу у такому вигляді:

, (2.8.5.1)

де Ц_брутто- ціна-брутто, вал. од/од;

С_од - виробнича собівартість одиниці товару, грн.

2.8.6.Ефективність придбання та використання імпортного обладнання

Імпорт машин і обладнання є надзвичайно важливим для української економіки як потужний засіб модернізації технічного базису підприємства, балансування виробництва і споживання товарів, збагачення споживчого ринку, реалізації селективної науково-технічної політики, раціонального збереження природних ресурсів. Однак сучасна структура імпорту у країні є неефективною, а використання уже імпортованого обладнання не забезпечує запланованої віддачі, а часто призводить до збитків. Є декілька причин, які можуть призвести до такого неефективного використання імпортного обладнання:

- недостатнє опрацювання технічних вимог до імпортованих машин та обладнання;

- неправильна оцінка конкурентоспроможності обладнання;

- неправильна ув'язка строків поставок імпортного обладнання і його монтажу (один із наслідків вузької "зовнішньоторговельної" оцінки ефекту без врахування реалізації всього "імпортного" інвестиційного проекту);

- повільна підготовка кадрів для експлуатації імпортного обладнання;

- помилки у виборі об'єкту імпорту;

- прорахунки у виборі продавця (недостатнє вивчення стану ринку потрібного обладнання, опрацювання не всіх можливих варіантів);

- помилки у перспективній оцінці потреби у сировині і напівфабрикатах для завантаження імпортного обладнання, а також у запасних частинах.

Побудова показників ефекту та ефективності імпорту у певному розумінні є "симетричним" побудові показників, що характеризують експорт. Основною відмінністю є трактування показників вартісної оцінки імпортних товарів. Даний показник відіграє дуже важливу роль у розрахунках показників економічної ефективності й ефекту від імпорту. Вартісна оцінка імпортного обладнаннявідіграє роль верхньої межі ціни і визначається з умов рівності нулю інтегрального ефекту придбання цього обладнання.

Способи розрахунку даного показника диференціюються залежно від особливостей імпортної угоди. При імпорті обладнання можливі два основних випадки:

1. Якщо на внутрішньому ринку є можливість придбання обладнання для виконання необхідних функцій, хоча б і з гіршими споживчими властивостями і менш економічного, то показник вартісної оцінки імпортного обладнання розраховується за формулою:

, (2.8.6.1)

де З_в - затрати на придбання вітчизняного обладнання, аналогічного імпортному;

Р_в, Р_ім - норма амортизації вітчизняного та імпортного обладнання;

ΔЦ - приріст річного обсягу реалізації продукції від використання імпортного обладнання порівняно з вітчизняним;

ΔВр - зниження річних витрат виробництва у результаті використання імпортного обладнання;

ΔОФім - зміна середньорічної вартості виробничих фондів імпортера.

Ця формула є справедливою для умов незмінності за роками обсягів випуску продукції з допомогою імпортного обладнання, рівня цін на неї, експлуатаційних витрат. В інших випадках слід використовувати більш загальне вираження для розрахунку інтегрального ефекту.

2. Якщо імпортне обладнання не має аналогів, його вартісну оцінку можна розрахувати за такою формулою:

, (2.8.6.2)

де Q _р - річний обсяг реалізації продукції при використанні імпортного обладнання;

В_р - річні витрати виробництва при використанні імпортного обладнання;

d_імп - частка прибутку від реалізації продукції, яка припадає на імпортне обладнання.

Валютна ефективність імпорту обладнання визначається за формулою:

, (2.8.6.3)

де Z_{імп.обл.} - вартісна оцінка імпортної продукції;

В_імп - контрактна ціна імпортної продукції;

К_ві - обмінний курс.

Якщо значення розрахованого показника є більшим за одиницю, то імпорт обладнання вважається економічно вигідним.

Обґрунтовуючи імпорт обладнання, необхідно врахувати альтернативні варіанти, особливо, якщо є декілька можливих фірм-постачальників з обладнанням приблизно однакової якості та близькими технічними і експлуатаційними характеристиками. Дані для порівняння беруть з конкурентного аркуша, який складається підприємством в період підготовки імпортної операції. Часто альтернативою імпорту обладнання є лізинг.

Література

Основна література

1. Вічевич А.М. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Навчальний посібник./ Вічевич А.М., Максимець О.В. - Львів: Афіша,2004.-140с.

2. Кадуріна Л.О. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Навчальний посібник.-К.:Видавничий Дім «Слово»,2005.-288с.

3. Лисенков Ю.М. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності/ Лисенков Ю.М., Педь І.В.- К.:Зовнішня торгівля,2004.-200с.

4. Маслак О.О. Облік, аналіз та аудит зовнішньоекономічної діяльності: Навч.посіб./ Маслак О.О., Жежуха В.Й. -К.:Каравела,2011.-400 с.

5. Облік, аналіз та аудит зовнішньоекономічної діяльності: Практикум: Навч.посіб./ Маслак О.О., Жежуха В.Й., Дорошкевич К.О. та ін. -К.:Каравела,2011.-280 с.

6. Облік зовнішньоекономічної діяльності:Навчальний посібник. / Небильцова В.М., Небильцова О.В, Овдій О.В. -К.: «Хай-тек Прес»2007-256с.

7. Облік і техніка зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник /Єрмаченко В.Є., Лабунська С.В., Маляревська О.Г., Маляревський Ю.Д., Чечетов Н.Ф., Прокопішина О.В.- Х.:ВД «ІНЖЕК»,2010.-480с.

Додаткова література

1. Практичне керівництво «Зовнішньоекономічна діяльність» серії «Бібліотека «Баланс». - Дніпропетровськ:Тов «Баланс-Клуб»,2008-176с.
2. Бухгалтерський облік. Теоретичні основи: Навчальний посібник / Просянюк Н.О., Кірсанова В.В., Ананська М.О. За ред. д.е.н., проф.. С.В.Філиппової. - Харків:Бурун Книга,2010.-204с.

Читайте також:

1. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
2. II. Мета вивчення курсу.
3. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
4. IV. Вивчення нового матеріалу.
5. IV. Вивчення нового матеріалу.
6. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
7. V. Вивчення нового матеріалу.
8. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
9. Активний бюджетний дефіцитхарактеризу­ється спрямуванням коштів на інвестування еко­номіки, що сприяє зростанню ВВП.
10. Амортизація інших необоротних матеріальних активів
11. Аналіз грошових коштів
12. Аналіз грошових коштів підприємства

Переглядів: 1767