Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Відкриття А. Ейнштейна, Н. Бора, М. Планка, Е. Резер­форда, 3. Фрейда та ін.

 

Найвизначніші відкриття першої половини XX ст. було відзначено Нобелівськими преміями. Нобелівську премію засновано 1901 р. шведським інженером-хіміком А. Б. Нобелем. Присуджується щорічно за видатні праці у галузі фізики, хімії, фізіології та медицини, економіки (з 1969 р.), за літературні твори, за діяльність по зміцненню миру. Премії з фізики, хімії, економіки присуджує Шведська королівська академія наук, з фізіології та медицини — Королівський Каролінський інститут, з літератури — Шведська академія, премії миру — комітет Норвезького парламенту. Розмір премії 1988 р. становив 2,5 млн. крон.

Макс Планк (1858-1947 рр.)— німецький фізик-теоретик. Народився в родині юриста. Навчався в Мюнхенсько­му та Берлінському університетах, професор університетів у Кілі та Берліні, член Берлінської Академії наук, її без­змінний секретар (1912-1943 рр.). Ще студентом захопився термодинамікою, обгрунтуванню другого начала термоди­наміки присвячено його докторську дисертацію (1879 р.). М. Планк досліджував застосування термодинаміки у фізико-хімічних процесах, зокрема в дисоціації газів і слаб­ких розчинах. На основі теорії електролігів Планк обчислив різницю потенціалів двох електролітичних роз­чинів (1890 р.). 1900 р. довів, що на рівні атома енергія рухається не постійним струмом, а порціями, які він нази­вав квантами.

Важливе місце в науковій спадщині Планка посідають його монографії з основних розділів теоретичної фізики, що вирізняються глибиною та ясністю викладення.

Почесний член АН СРСР, член Лондонського коро­лівського товариства. Нобелівську премію присуджено 1918 р.

Альберт Ейнштейн (1879-1955 рр.) — видатний фізик, творець теорії відносності, один із створювачів квантовоїтеорії та статистичної фізики. З 14 років разом із родиною жив у Швейцарії. Після закінчення політехнікуму (1900 р.) працював вчителем, після цього патентознавець (до 1909 р.). У ці роки створив теорію відносності, провів дослідження по статистичній фізиці, броунівському руху, теорії випро­мінювання.

Відкриття Ейнштейна були визнані вченими всього світу й створили йому міжнародний авторитет. Ейнштейна дуже хвилювали суспільно-політичні події 20-40-х рр., він рішуче виступав проти фашизму, війни, застосування ядерної зброї. Брав участь в антивоєнній боротьбі на по­чатку 30-х років. 1940 р. Ейнштейн підписав листа прези­дентові США, в якому вказав на небезпеку появи ядерної зброї в фашистській Німеччині, що стимулювало організа­цію ядерних досліджень у США.

Нільс Бор (1885-1962 рр.) — видатний датський фізик, учень Е. Резерфорда. Спільно з Резерфордом розробив нову модель атома, що увібрала в себе всі зроблені ними відкриття. Бор, спираючись на ідею квантів Планка, ство­рив квантово-планетарну теорію будови атома. Його праці присвячено корпускулярній теорії світла, дослідженню електронів, інших елементарних часток, енергії внутріш­ньоатомних посувань тощо.

Заснував у Копенгагені Інститут теоретичної фізики, лауреат Нобелівської премії (1922 р.).

Екріко Фермі (1901-1954 рр.)— італійський фізик, зробив великий внесок у розвиток сучасної теоретичної та експериментальної фізики. Навчався в університетах Іта­лії, Німеччини, Голландії. В 1926-1938 рр. — професор Римського університету. Емігрувавши з фашистської Італії, працював у Колумбійському університеті (США), керував дослідницькими працями у США в галузі використання ядерної енергії.

У 1934-1938 рр. Фермі із співробітниками вивчав влас­тивості нейтронів і практично заклав основи нейтронної фізики: вперше спостерігав штучну радіоактивність, ви­кликану бомбардуванням нейтронами ряду елементів (у тому числі урану), відкрив явище сповільнення нейтронів і створив теорію цього явища (удостоєний Нобелівської премії 1938 р.). У грудні 1942 р. Фермі вперше вдалося здійснити ядерну ланцюгову реакцію у збудованому ним ядерному реакторі, де як сповільнювач нейтронів викорис­товувався графіт, як пальне — уран. Останні роки життя займався фізикою високих енергій.

Ірен Жоліо-Кюрі (1897-1956 рр.) — французький фізик, прогресивна громадська діячка. Дочка П. Кюрі та М. Склодовської-Кюрі. Після закінчення Паризького університету працювала у лабораторії М. Склодовської-Кюрі, 1925 р. захистила докторську дисертацію. Завідувала кафедрою у Сорбонні. У роки фашистської окупації брала активну участь у боротьбі французького народу проти фашистів.

Основні наукові праці — відкриття штучної радіоактив­ності, відкриття й дослідження процесів анігіляції і народ­ження пар та ін. — Ірен Жоліо-Кюрі виконала спільно з чоловіком Фредеріком Жоліо-Кюрі. Досліджувала реакцію поділу ядер, працювала в Комісаріаті з атомної енергетики.

Член Всесвітньої Ради миру. Нобелівської премії удостоєна 1935 р.

Фредерік Жоліо-Кюрі (1900-1958 рр.) — французький фізик, один із засновників всесвітнього Руху прибічників миру. 1923 р. закінчив Школу фізики і прикладної хімії, 1926 р. одружився з Ірен Кюрі. 1930 р. захистив докторську дисертацію, з 1935 р. викладав у Сорбонні, 1937 р. отримав кафедру фізики і хімії в Колеж де Франс, якою керував до кінця життя. Очолював лабораторію атомного синтезу, працював у галузі фізики атомного ядра; за відкриття явища штучної радіоактивності удостоєний (разом з І. Жо­ліо-Кюрі) Нобелівської премії.

Після Другої світової війни керував будівництвом пер­шого французького атомного реактора. З листопада 1950 р. — голова Всесвітньої Ради миру.

Ернест Резерфорд (1871-1937 рр.) — видатний англій­ський фізик. Вперше дав наукове пояснення суті радіоак­тивності на базі вчення про будову атома. В 1898-1900 рр. встановив, що при розпаді радіоактивних елементів виді­ляються два види випромінювання, які мають різну сту­пінь проникності, й означив їх першими літерами грецької абетки а (альфа) і р (бета). 1902 р. він виділив ізотоп торію (торій-Х). 1903 р. Резерфорд разом із фізиком Ф. Содді запропонували загальну теорію радіоактивності. Цю тео­рію вчений підтвердив низкою блискучих дослідів.

1911 р. Резерфорд запропонував планетарну модель атому, згідно з якою атом являє собою складну систему, що складається з позитивно зарядженого ядра дуже малого діаметра (порівняно з діаметром атома), навколо якого рухаються електрони.

1918 р. Резерфорд створив першу установку для штуч­ного розщеплення атома азоту, які він "бомбардував" α - частками (тобто ядрами атомів гелію). В результаті цього експерименту Резерфорду вдалося спостерігати перетво­рення одного елементу на інший.

Проте наприкінці життя, 1934 р., Резерфорд висловив сумнів у тому, що отримання ядерної енергії в кількостях, достатніх для практичного використання, буде колись до­сягнуто. Можливо, знаменитий вчений розумів, що якщо буде звільнено "ядерного джина", люди використають його насамперед у військових цілях, тому він хотів якомога довше утримати його в лабораторних стінах.

Зігмунд Фрейд (1856-1939 рр.) — австрійський лікар-психотерапевт і психолог, засновник психоаналізу. Розви­нув теорію психосексуального розвитку індивіда. В процесі формування характеру та його патології головну роль від­водив переживанням раннього дитинства. Він розробив разом із Й. Брейєром "катартис". Від методу відреагування за допомогою гіпнозу забутих психічних травм перейшов до методу вільних асоціацій як основи психоаналітичної терапії. Принципи психоаналізу розповсюдив на різні га­лузі людської культури — міфологію, фольклор, художню творчість, релігію та ін. Головні праці Фрейда: "Тлумачен­ня снів" (1900 р.), "Психопатологія повсякденного життя" (1904 р.), "Тотем і табу" (1913 р.), "Я і Воно" (1923 р.).

На основі вчення Фрейда виник цілий науковий на­прям — фрейдизм. Фрейдизм, виходячи з теорії Фрейда про підсвідомість як основи діяльності людини, нама­гається звести форми культури та соціального життя до проявів первинних інстинктів, у першу чергу до статевого потягу.

 


Читайте також:

  1. II. Відкриття і подолання схоластичного світогляду
  2. Великі географічні відкриття і первісне нагромадження капіталу
  3. Великі географічні відкриття та їхній вплив на економічний розвиток Європи
  4. Види банківських рахунків та порядок їх відкриття в установах банку
  5. Види банківських розрахунків і порядок їх відкриття.
  6. Відкриття банками рахунків у національній та іноземній валютах і режим функціонування цих рахунків. Переоформлення та закриття рахунків
  7. Відкриття з'єднання з базою даних.
  8. Відкриття Музею – лабораторії загальної та регіональної геології ім. В.І. Вернадського увічнює пам’ять видатних учених і створює базу для подальшого розвитку їх спадщини.
  9. Відкриття Півдня
  10. Відкриття потоків.
  11. Відкриття рахунка в установі банку.




Переглядів: 2865

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Найважливіші досягнення науки | Технічний прогрес

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.