Будова міцел

Оптичні властивості колоїдних розчинів

Молекулярно–кінетичні властивості колоїдних розчинів.

Броунівський рухбув відкритий ботаніком Р. Броуном у 1828 році при спостереженні руху пилку квітів, суспендованого у воді. Хаотичний рух притаманний і колоїдним розчинам. Колоїдні частки при зіткненні з молекулами розчинника, набувають кінетичного руху (частинки можуть змінювати положення до 1020 в секунду).

Дифузія– процес самодовільного вирівняння концентрації диспергованої речовини під впливом теплового руху частинок розчинника. Дифузія в колоїдних розчинах йде повільніше, ніж у справжніх розчинах. Якщо в істинних розчинах дифузія частинок на відстань 1 см йде години, то в колоїдних розчинах - дні й тижні.

Осмотичний тиск.Колоїдні розчини, які мають частинки великого розміру створюють менший осмотичний тиск, ніж іонні чи молекулярні розчини. Величину осмотичного тиску (Р) визначають за відомим рівнянням (Р = С·R·T).

Седиментаціяце осадження частинок під дією сили земного тяжіння. Цей процес є протилежним дифузії і приводить до утворення градієнту концентрації, тоді як дифузія веде до вирівнювання концентрації. Явище седиментації для фракціонування речовин, клітинних органел, визначення молекулярної маси біополімерів методом центрифугування.

В`язкість– це внутрішнє тертя між шарами розчину, які переміщуються відносно один до одного. Величина зворотна в`язкості є текучістюсередовища. Колоїдні розчини мають більшу, ніж у істинних розчинів, що обумовлено більшим розміром частинок

Проходження світла через колоїдну систему викликає три оптичних ефекти:

— поглинання,

— відбиття

— та розсіювання променів.

Так, поглинання властиво всім системам, тоді як відбивання більше характерно для грубодисперсних систем (емульсій та суспензій), де розмір частинок значно більший, ніж довжина хвилі опромінювання. Але на відміну від молекулярних та іонних розчинів, колоїдні розчини розсіюють світло. Це проявляється явищем опалесценції колоїдних розчинів, у вигляді матового світіння блакитного відтінку при освітленні боковим світлом. Крім того, при пропусканні паралельного пучка світла через колоїдний розчин спостерігається конус розсіяного світла – ефект Тіндаля. За здатністю розсіювати світло можливо визначати концентрацію колоїдних частинок в розчині. Цей метод - нефелометрії.

Частинки дисперсних фаз колоїдних розчинів взаємодіють із молекулами дисперсійного середовища і утворюють міцели.

Міцели характеризуються розмірами, будовою та властивостями, які залежать від природи речовини, методу одержання її колоїдного стану та умов середовища.

У центрі міцели є ядро, яке оточено подвійним електричним шаром.

Ядро разом з адсорбційним шаром називають гранулою. Вона завжди має заряд. Цей заряд компенсується зарядами протилежного знака дифузійного шару, тому в цілому міцела є електронейтральною частинкою.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Премії миру	\|	Визначення прийнятного ризику

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.