Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Технології формування критичного мислення молодших школярів на уроках української мови і читання

Критичне мислення – це складний соціально – психологічний феномен, базою утворення якого є у єдності та взаємодії генетичні, соціальні, світоглядні особливості людини.

Під критичним мисленням розуміють здатність людини (природну чи сформовану) до самостійної оцінки: явищ навколишньої дійсності; інформації, наукових знань, думок і тверджень інших людей; уміння бачити їх позитивні й негативні сторони, а також прагнення до кращого, більш оптимального розв’язку проблем, завдань, до перегляду існуючих догм, стереотипів, традицій.

Радикальні зміни, які відбуваються у сучасному освітньому середовищі акцентують увагу на необхідності формування гнучкого, критичного, динамічного мислення. Мова йде про виховання інтелекту творчої незалежної особистості, здатної на критично-контруктивне бачення себе, оточуючого світу і своєї ролі в ньому.

Джон Чаффа зазначає ознаки, за допомогою яких можна визначити себе як людину, яка критично мислить:

відкритість до інших думок, тобто здатність уважно прислухатися до інших поглядів, оцінювати різні шляхи вирішення проблеми;

компетентність – прагнення обґрунтовувати свою думку за допомогою реальних фактів і знання справи;

інтелектуальна активність – виявленні інтелектуальної ініціативи у конфронтаційних ситуаціях, небайдуже сприйняття подій;

допитливість – вміння проникнути у сутність джерел інформації;

незалежність мислення – відсутність побоювання непогодження з групою, нездатність до некритичного слідування думкам інших;

вміння дискутувати – уважне ставлення до протилежних думок, вміння висувати ідеї, які об’єднують;

проникливість – здатність до проникнення у сутність питання, явища, інформації, не розпорошуватися на дрібні деталі;

самокритичність – розуміння особливостей свого мислення, своїх «окулярів».

Людина, яка критично мислить, вмітиме: визначати проблему; перевіряти використану інформацію; проаналізувати твердження, що лежить в основі інформації; враховувати альтернативні точки зору; визначати наявність підтексту в інформації; синтезувати здобуті знання; зробити висновки; прийняти оптимальне рішення.

Зорієнтованість сучасної школи на розвиток особистості учнів, становлення мислячої, громадсько-активної людини, значною мірою визначають необхідність формування критичного мислення з дитячих років. Фундаментом розвитку критичного мислення – є початкова ланка.

Критичне мислення учнів початкових класів – це здатність до самостійного, творчого ставлення до навчального матеріалу та інформації, яку вони отримують з інших джерел.

Планування уроків, які сприяють розвитку критичного мислення частково відрізняються від традиційних уроків.Тему уроку краще формулювати у вигляді запитання, так як саме запитання спонукає до дослідження. Наприклад, тему уроку «Погода в рідному краї» варто сформулювати запитанням «Чи впливаємо ми на погоду?». Матеріал буде вивчатися учнями той самий, проте, запитання ще спочатку стимулює до дослідження.

Варто чітко зазначити очікування на кінець уроку. Завдання уроку потрібно визначати для розвитку критичного мислення та умінь, зокрема, не тільки стосовно змісту, а й стосовно процесу вивчення прийомів мислення, дослідження та спілкування, якими учні будуть користуватися у ході уроку. Наприклад, до вищезазначеної теми завданням може бути не просто розширення знань про метеорологічні спостереження, а й установлення причинно-наслідкових зв’язків «Як залежить погода від діяльності людини».

Діяльність у фазі актуалізації:

пригадування учнями того, що вони вже знають;

підготовка попередньої інформації;

постановка запитання;

мотивація.

У фазі актуалізації можуть бути використані такі методи: «Мозковий штурм», «Вільне письмо», «Обміркуйте – Об’єднайтеся у пари – Обміняйтеся думками», «Семантична карта».

Діяльність у фазі побудови знань:

допомога учням в ознайомленні з новим матеріалом;

стимулювання до активного дослідження учнями матеріалу;

спонукання до здійснення відкриття.

У фазі побудови знань доцільно використовувати такі активні методи навчання:

«Читання з позначками», «Взаємне навчання», «Читання в парах». Діяльність у фазі консолідації: міркування над вивченим матеріалом; шляхи використання вивченого; застосування на практиці; інтерпретація; дискусія.

Для проведення фази консолідації можуть бути використані методи: «Метод спільного вивчення», «Павутинка», «Дискусії», «Ажурна пилка».

Додаткова діяльність організовується з метою вправляння у нових навичках, застосування нових понять чи поглиблення вивченого матеріалу.

Вправи для розвитку критичного мислення на уроках у початковій школі

Розвиток незалежності мислення, певної самостійності думок. Ці вправи спонукають учнів до висловлення власної думки, стимулюють вироблення творчого ставлення до будь-яких висновків, правил тощо.

Вправи для розвитку опірності до навіювання думок, зразків поведінки, вимог інших спонукають учнів до відстоювання власної думки.

Вправи для вироблення критичного ставлення до себе, вміння бачити свої помилки та адекватно ставитися до них сприяють розвитку таких умінь, як: бачити позитивне і негативне не тільки у діях товаришів, а й у власних; порівнювати себе з іншими і реально оцінювати.

Розвиток пошукової спрямованості мислення, прагнення до знаходження кращих варіантів вирішення навчальних завдань, передбачають вправи, які ставлять дітей у реальну ситуацію пошуку.

Вправи на вміння брати участь у діалоговій взаємодії вчать учнів аргументовано виражати свої думки, співпрацювати в колективі.

У теоретичній науковій думці на проблему формування та розвитку критичного мислення мали великий вплив положення Л. С. Виготського про зону найближчого розвитку, який зазначав, що навчання будується не тільки на завершених фазах розвитку, але, перш за все, і на тих психічних функціях, які ще не дозріли, і рухає вперед їх формування, а також ідеї розвивального навчання Д. Б. Ельконіна та В. В. Давидова. Про розвиток пізнавальної активності, можливості заперечувати педагогу, виказувати власні думки дізнаємось із досліджень Ш. А. Амонашвілі та В. О. Сухомлинського.

Деякі вчені (С. Рубінштейн, Ж. Піаже, В. Штерн та ін.) з недовірою ставилися до розвитку критичного мислення в учнів початкових класів. Адже для більшості школярів даного вікового періоду характерними є наслідуваність, низький самоконтроль, емоційність, образність мислення і т. ін. Тому проблема розвиткукритичного мислення в учнів початкових класів переважно не розглядалася. Окремі аспекти розвитку критичного мислення в учнів висвітлювалися у роботах С. І. Векслера, А. С. Байрамова, А. І. Липкіної, Л. А Рибак, В.М.Синельникова. Вчені ставили питання про розвиток уміння самостійно осмислювати навчальний матеріал, виконувати нестандартні завдання, робити власні висновки, помічати як власні помилки, так і помилки своїх однолітків.

На нашу думку, особливими ознаками критичного мислення молодших школярів є :

· незалежність мислення, відносна самостійність думок;

· протистояння до навіювання думок, зразків поведінки, вимог інших;

· критичне ставлення до себе, виявлення власних помилок та адекватне ставлення до них;

· пошукова спрямованість мислення, прагнення до знаходження кращих варіантів вирішення навчальних завдань;

· вміння брати участь у діалоговій взаємодії.

Для ефективного формування критичного мислення викладач повинен разом з учнями пройти через три стадії: 1) виклику (пробудження інтересу до предмета); 2) стадію реалізації змісту (осмислення матеріалу під час роботи над ним); 3) рефлексії (узагальнення матеріалу, підбиття підсумків).

Завдання фази виклику:

– актуалізувати наявні в учнів знання та зв’язки з матеріалом, що вивчається;

– пробудити пізнавальний інтерес до матеріалу;

– допомогти учням самим визначити напрям при вивченні теми.

Завдання фази реалізації змісту:

– допомогти активно сприймати навчальний матеріал;

– допомогти співвіднести старі знання з новими.

Завдання фази рефлексії:

– допомогти учням самостійно узагальнити навчальний матеріал;

– допомогти самостійно визначити напрям подальшого вивчення матеріалу.

Для того, щоб активізувати знання учнів, пробудити їх цікавість до теми уроку чи вирішити певну проблемну ситуацію, доцільно застосовувати «Мозковий штурм». Це відома інтерактивна технологія колективного обговорення для вирішення певного завдання.

Необхідно, щоб група, яка його вирішує, запропонувала якомога більше ідей, можливо, несподіваних. Шляхом обговорення всіх ідей група оцінює їх. «Мозковий штурм» орієнтований на вирішення проблем, що включає: створення проблемної ситуації; формування ідей; перевірку, оцінку і вибір кращих ідей.

Різновидом загальногрупового обговорення є технологія «Мікрофон», яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Для цього вчитель ставить запитання класу та пропонує якийсь предмет (ручку, олівець, іграшковий мікрофон і т. п.), який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передають його один одному, по черзі беручи слово.

Правила проведення такі:

– говорити має тільки той, у кого мікрофон;

– подані відповіді не коментуються і не оцінюються;

– коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати, щось говорити, викрикувати з місця.

Незакінчені речення часто поєднуються з «Мікрофоном» і дають можливість ґрунтовніше працювати над висловленням власних ідей, порівнювати їх з іншими. Цей прийом дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись, використовуючи уявний мікрофон, учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням закінчувати його. Кожен наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють із відкритими реченнями, наприклад:

«На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було...», або «Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що...»,

або «Це рішення було прийнято тому, що...» і т. ін.

Кластери («Гронування») – малюнкова технологія, суть якої полягає в тому, що посередині аркуша записується чи замальовується основне слово (ідея, тема), а по сторонах від неї фіксуються ідеї (слова, малюнки), певним чином пов’язані з ним.

Метод «ґронування» -метод, який допомагає учням зрозуміти свої знання. Може прояснити поняття та зв’язки між ними, які вони до цього не могли усвідомити.

Етапи «ґронування»:

· напишіть центральне слово або фразу посередині аркуша, на дошці;

· записуйте слова та фрази, які спадають на думку з обраної теми;

· коли всі ідеї записані на папері, встановіть там, де це можливо, зв’язки між поняттями;

· не обмежуйте кількість ідей.

Необхідно цілеспрямовано виробляти у школярів уміння помічати у предметі яскраве, характерне й зображувати його словом, виховувати внутрішню потребу передавати власне бачення світу, власне сприймання краси.

Методи та форми роботи з технології «Критичне мислення»

Стратегія «Асоціативний кущ»

(Етапи актуалізації і рефлексії)

Правила складання асоціативного куща:

Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;

Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;

Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;

Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя).

(Етап рефлексії).

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.

Алгоритм складання сенкану:

Тема (іменник)

Опис (прикметник)

Дія (дієслово)

Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.

Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).

Приклад сенкану:

Рушник.

Гарний, полотняний, різнокольоровий.

Зацікавлює, дивує, зворушує, приваблює.

Бережімо, пишаємося, даруємо.

Оберіг, зв'язок з минулим.

Стратегія «Кубування»

(Цей метод навчання полегшує розгляд різних сторін теми).

Ця стратегія, де використовується куб, на гранях якого даються вказівки для учнів. Учитель пропонує в процесі роботи викласти власні думки з пропонованої теми.

	Лексичне значення слова
	До істоків слова
Речення, тексти, фразеологізми, прислів’я, приказки	Сполучення слів	Спільнокореневі слова
	Синоніми, антоніми, омоніми

Цей метод допомагає дитині визначити, яка інформація йому знайома, і що він узнав нового. Це найголовніше, бо учень може сказати собі: «Це я знаю, але хочу узнати більше».

Стратегія «Дискусія»

Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів.

Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.

Хід дискусії:

Оголошується проблемне питання дискусії.

У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ».

Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку.

Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп.

Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові.

Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів.

Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар.

Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану під час дискусії, у вигляді есе.

Стратегія «Кероване читання з передбаченням»

Алгоритм

Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставлю дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи групах).

Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами. Зупинки треба роботи на найбільш цікавих місцях, створити інтригуючу ситуацію очікування.

Після читання кожної частини учням ставляться запитання. Пропонується зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.

Стратегія «Метод прес»

(На будь якому етапі уроку)

Етапи методу прес:

Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»

Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»

Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад…»

Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

Приклад методу прес:

Вивчення казки Б. Грімм «Пані Метелиця».

Я вважаю, що посеребриця отримала свою нагороду заслужено.

Тому що була роботящою, старанною та терплячою.

Наприклад, про це свідчать її вчинки, описані у казці …

Отже, наполеглива праця привела її до заслуженої нагороди.

Стратегія «Порушена послідовність»

(робота в групах)

Учням пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній послідовності.

Учнів об’єднують у групи. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат фіксується у зошитах.

Читання тексту і перевірка результатів.

Обговорення.

Стратегія «Взаємні запитання»

Текст або матеріал для вивчення поділить на логічно завершені частини.

Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять самі запитання:

Одне одному в групі;

Одне одному в парах;

Одна пара (група) інший.

Стратегія «Джигсоу-1» (Мозаїка)

Учні класу об’єднуються у постійні групи (кількість учнів – це кілька частин у тексті). Кожен учень має певний номер.

Текст поділяється учителем на логічно завершені частини.

Кожна частина вивчається певною експертною групою, яка формується за однаковими номерами, за кольоровими картками.

Робота експертних груп. Учні вивчають свою частину, готуються донести її зміст до своїх товаришів у постійній групі.

Отже, кожна дитина вивчає свою частину тексту, але за допомогою товаришів (експертів з іншої частини) повинна сприйняти весть текст в цілому.

Повернення експертів до постійної групи і взаємонавчання.

Перевірка засвоєння змісту і цілому всіма учнями.

Стратегія «Письмо в малюнках»

Алгоритм роботи:

Намагайся намалювати те, що хотів сказати при роботі над матеріалом.

Власні враження, відношення до подій перенести на аркуш паперу.

Приклад «Письмо в малюнках»

Серце моє.

Серце у мене дуже велике. Воно різнокольорове. Шматочок жовтого, тому що я добрий. Шматочок сірого, тому що інколи буваю сумним. А ще воно у мене яскраве, тому що я дуже люблю життя та своїх близьких.

Стратегія «Доповідач-респондент»

Прочитати текст, запам’ятати його.

Два учні виходять до дошки.

Один переказує зміст прочитаного. Другий уважно слухає. Потім все, що було пропущено, показує за допомогою рухів, жестів, міміки.

Перший учень намагається доповнити розповідь тим, про що ще не було сказано.

Керуючись цими стратегіями на уроці, ми зможемо забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інноваційні технології вдосконалення техніки читання	\|	Технологія концентрованого навчання, технологія укрупнення дидактичних одиниць

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.