Показники використання устаткування.

В даний час в економічній статистиці обчислюють ряд показників, що характеризують використання виробничих основних фондів в різних галузях народного господарства, серед яких найбільше значення мають такі як фондовіддача, фондомісткість і розмір прибули на рубель вартості основних фондів. У поєднанні з коефіцієнтами, що відображають ступінь завантаження устаткування статистичні показники використання устаткування дають повну і об'єктивну картинку стану основних виробничих фондів, ефективність їх використання на відповідних ділянках роботи.

Фондовіддача- найбільш поширений показник економічної ефективності основних фондів, узагальнено характеризують рівень їх використання. Рівень фондовіддачі визначають як відношення об'єму продукції, створеної за даний період на підприємстві або в галузі, до середньої вартості застосованих у виробництві цієї продукції в тому ж періоді основних фондів. При визначенні фондовіддачі найдоцільніше виходити з кількості виробленої продукції в натуральному виразі. Але це можна зробити тільки на підприємствах, зайнятих виготовленням продукції одного вигляду. Тому рівень фондовіддачі зазвичай характеризують величиною товарної (валовою) продукції на 100, 1000 крб. і так далі вартості промислово-виробничих основних фондів, а в окремих галузях промисловості його визначають виходячи з нормативної чистої продукції. При визначенні фондовіддачі основні фонди слід приймати за повною відновною вартістю, оскільки вона точніше за інші оцінки дозволяє характеризувати динаміку об'єму основних фондів як величини ресурсів засобів праці. На практиці фондовіддачу визначають не по відновній, а по середній балансовій вартості основних фондів ( Фос ).

При розрахунку фондовіддачі ( h ) товарна продукція (валова) зіставних оптових цінах підприємства ділиться величину середньої балансової вартості основних фондів ( Фос ), тобто по формулі:

h = Q : Фос

Фондовіддача характеризує використання основних фондів як матеріальних ресурсів виробництва. Рівень фондовіддачі знаходиться в залежності не тільки від ступеня використання основних фондів в годину або зміну, але також від числа змін роботи в день і від тривалості звітного періоду. При тризмінній роботі об'єм продукції за день на одиницю вартості основних фондів буде більший, ніж при однозмінній роботі. Разом з фондовіддачею в статистиці обчислюють зворотну її величину, яку зазвичай називають фондомісткістю.

Розраховується фондомісткість за балансовою вартістю виробничих основних фондів, або в середньорічному численні, або за станом на кінець відповідного року. При аналізі фондомісткості по народному господарству можуть використовуватися дані як про валовий суспільний продукт; так і про проведений національний дохід, а по окремих галузях - про валову (товарною) або чисту продукцію.

Розмір прибутку на гривню вартості основних фондів, званий в економічній літературі коефіцієнтом їх ефективності ( Кеф ), завершує систему показників використання основних фондів. Його визначають як відношення прибули від реалізованої товарної продукції ( Пф ), отриманої на підприємстві за даний період, до середньої вартості промислово-виробничих основних фондів за той же період, тобто

Кеф = Пф : Фос

Теоретично цей коефіцієнт слід обчислювати виходячи з повної первинної вартості основних фондів, що характеризуватиме рентабельність авансованих до основних фондів грошових коштів. На практиці ж його розраховують виходячи з балансової вартості основних фондів.

Підвищення ступеня використання основних фондів в промисловості - важливе джерело зростання об'єму виробництва і економії капітальних витрат. Ефект про поліпшення використання основних фондів можна визначити за допомогою різних статистичних методів, і перш за все індексним. Так, виходячи з органічного взаємозв'язку об'єму товарної (валовою) продукції Q з середньою річною вартістю промислово-виробничих основних фондів Ф і їх фондовіддачі h, тобто а = h * ф можна проаналізувати вплив різних чинників на зміну об'єму продукції в абсолютному виразі. Індексний метод аналізу дозволяє визначити рівень використання основних фондів підприємства, їх вплив на зростання ефективності виробництва.

Факторний аналіз використання основних фондів цілого ряду підприємств (відомство, міністерство, галузь, промисловість в цілому) відрізняється від аналізу даних по окремому підприємству, оскільки стають звідними, тобто дані багатьох структурних одиниць зводяться до єдиних статистичних даних. При цьому група чинників, що визначають рівень використання основних фондів підприємства, доповнюється новими, головним чином, структурними чинниками. До них слід віднести зміни в розподілі основних фондів між підприємствами або групами підприємств.

Індексний метод аналізу дозволяє вирішувати ці завдання і у разі, коли необхідно визначити зміни у використанні основних фондів під впливом декількох структурних чинників. Наприклад, зміна середньою по промисловості в цілому фондовіддачі основних промислово-виробничих фондів відбувається як наслідок зміни цього показника у кожній галузі промисловості (або іншій сфері господарювання), так і унаслідок змін в галузевій структурі промисловості і її розміщення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Завдання статистики основних фондів.	\|	Статистика НТП

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.