Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






ДОДАТОК 2

ДОДАТОК 1

 

Класифікація водойм за солоністю (‰)

 

Прісні – до 0,5.

Солонкуваті (міксогалінні) – 0,5-30.

Морські (еугалінні) – 30-40.

Пересолені (гіпергалінні) – більше 40%.

Мешканців водойм із солоністю більше 40‰ поділяють на гіпергалінних (75-80‰) та ультрагалінних (більше 80‰).

Сфагнові болота – агалінні (солоність не перевищує 0,05‰).

У прісних водоймах спостерігається видова бідність – відсутні голкошкірі, тунікати, а губки та кишковопорожнинні представлені лише декількома видами. Але багато комах, веслоногих та гіллястовусих ракоподібних, амфібій. Переважно в цих водоймах живуть олігохети, коловертки, легеневі молюски.

 

 

 

Пойкілоосмотичні – більшість морських безхребетних (за виключенням вищих ракоподібних), а також міксини, деякі земноводні. Для них характерний невеликий ступінь гіпертонії по відношенню до зовнішнього середовища. За умови слабкої гіпертонії внутрішнього середовища морські пойкілоосмотичні тварини нормально функціонують без активного споживання води. У пойкілоосмотичних безхребетних Росм внутрішнього середовища забезпечується звичайно мінеральними іонами, а у деяких хребетних Росм більше ніж на половину підтримується органічними речовинами (перш за все сечовиною).

Серед гомойосмотичних тварин в залежності від співвідношення величин Росм внутрішнього середовища та оточуючого середовища розрізняють гіпертоніків та гіпотоніків.

Гіпертоніки: всі прісноводні тварини та мешканці солонуватих басейнів. Діяльність їх осомрегуляторних механізмів направлена на те, щоб протистояти обводненню тканин. Тварини мають різні адаптації для утримання солей та відновлення їх запасів у своєму тілі, це досягається зниженням проникливості покривів активною сорбцією іонів ззовні та активною їх реабсорбцією, утворенням сечі, гіпотонічної по відношенню до плазми крові. Чим вища різниця осмотичного тиску середовища та організму прісноводних тварин, тим енергійніше їм доводиться виводити воду, яка потрапляє всередину. Наприклад, Paramecium з підвищенням концентрації в середовищі хлориду натрію від 0 до 10% знижує віддачу води за 1 годину в об‘ємі тіла у 30 разів.

Гіпотоніки: велика кількість морських тварин – безхребетні (мізиди, деякі десятиногі раки), кісткові риби, плазуни та ссавців, та мешканці всіх гіпергалінних водойм. Фізичні сили зовнішнього середовища направлені на зневоднення організму, тому осморегуляторні системи гіпотоніків працюють як опріснювачі. Тварини п‘ють воду, яка всмоктується у кров через стінки кишечника.

 


Читайте також:

  1. ДОДАТОК
  2. Додаток
  3. Додаток
  4. Додаток
  5. Додаток
  6. Додаток 1
  7. Додаток 1
  8. Додаток 1.
  9. Додаток 1. Традиційне українське житло
  10. Додаток 11. Способи кріплення мотузки до опори
  11. Додаток 2
  12. Додаток 2




Переглядів: 755

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Зміни фауни хребетних Центрального Лісостепу під антропогенним впливом | Тварини-індикатори ґрунтів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.