Аеродинамічний розрахунок

Конструктивні особливості гравітаційних вентсистем.

Найчастіше у житловихта громадськихбудинках вякості повітропроводів застосовуютьвертикальні цегляні канали у внутрішніх стінах. В панельнихбудинках застосовують спеціальні блоки з отворами овальної чи круглої форми,або приставні канали.

Витяжні отвори розміщують вприміщеннях під стелею навідстані 0,15 ─ 0,2 мвід стелі. Наних встановлюютьвентиляційні решітки (P150, Р200).

Після визначення розмірів каналів та решіток їх показують на планах. Кожен поверх житлової будівлі має свої окремі вентиляційні канали. Об’єднання каналів з різних поверхів заборонено. Також заборонено об’єднувати канали з кухні, санвузла та ванної. Допускається об’єднання каналів з санвузла і ванної кімнати. У цьому випадку можна застосовувати перетікання повітря з ванної в санвузол і видаляти повітря через вентканал в санвузлі.

У разі, коли будинок має технічний поверх канали викладують на висоту не менше 0,7 м вище даху будинку і перекривають зверху плитою (оцинкована сталь, шифер, цегла). Така конструкція називається «корінник».

У випадку застосування двохскатного даху корінники виводять над дахом за наступною схемою, рис.1.

Аксонометрична схема вентиляційних каналів (рис.2) повинна містити: відмітки верха і низа каналу, позначення решіток, їх кількість, розмір каналу та витрати повітря в ньому.

Для уточнення прийнятих розмірів вентиляційних каналів та решіток виконуєтьсяаеродинамічнийрозрахунок. Як правило його виконують для вентканалу,що знаходиться в найгірших експлуатаційних умовах. Зазвичай це найдовшевідгалуження на верхньому поверсі будівлі.

Аеродинамічний розрахунок виконують у такій послідовності.

Знаходять розрахунковий гравітаційний перепад тиску, який є рушійною силою для переміщення повітря в елементах гравітаційної вентиляції, Па

, (6.3)

де g – прискорення вільного падіння рівне 9,81 м/;- позначка відповідного гирла шахти і середини витяжної решітки, м; - густина зовнішнього повітря при температурі +5 ^ОС, яка визначається за формулою, кг/м³

, (6.4)

де - густина витяжного повітря при температурі в приміщенні, .

Втрати тиску на розрахунковій гілці визначають додаванням втрат тиску на усіх ділянках гілки, Па

, (6.5)

де R – питомі втрати тиску по довжині каналу, Па/м, які для турбулентного режиму можна визначити за формулою

, (6.6)

де - абсолютна шорсткість каналу, приймається для цегляних каналів =4, гіпсошлакових =1, бетонних =2; V – швидкість руху повітря у каналі, м/с

, (6.7)

еквівалентний діаметр каналу, м

, (6.8)

- довжина каналу, м; m – коефіцієнт форми каналу

, (6.9)

z – втрати тиску у місцевих опорах каналу, Па

, (6.10)

де сума коефіцієнтів місцевих опорів по шляху руху повітря; густина повітря при температурі повітря у каналі, кг/м³.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розрахунок повітрообмінів для проектування вентиляційних систем	\|	Коефіцієнти місцевих опорів елементів витяжної вентиляції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.