• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Практична робота.

Створення робочих креслень

1. Виконання декількох варіантів проектних пропозиції запропонованого об’єкту .

2. Виконання дизайн-проекту об’єкту технологічної діяльності у техніці графіки, у вигляді макету або моделі.

Розробити анкету для проведення експертизи нескладного побутового виробу.

3 Виконання складального креслення на об’єкт проектування.

4 Виконання аксонометричного зображення об’єкту проектування.

5 Виконання робочих креслень.

Д/завдання: с. 102-125 ( 106-121 уч). Зробити креслення виробу, опис, з аналізом ( за темою).

Прибирання.

Урок:6.6

Тема:Економічне обґрунтування проекту.

Поняття прибутку та послідовності його розподілу. Поняття собівартості. Визначення собівартості проекту. Шляхи зниження собівартості. Формування ринкової ціни кінцевого продукту даного проекту (матеріального чи інтелектуального).

Шляхи економії матеріальних ресурсів проекту (підвищення якості об’єктів проектування, зменшення ваги, багаторазове використання деяких матеріалів тощо).

Мета: -навчити: навчити виконувати економічне обґрунтування проектної документації, ознайомити зі шляхами економії матеріальних ресурсів;

-розвити: навички використовувати набуті знання при складанні проектної документації;

-виховувати: акуратність, старанність, увагу, обширне мислення, вміння прогнозувати.

Обладнання: підручник, зошит, набір для креслярських робіт, аркуш А4.

10. Економічне обґрунтування проекту

Основні поняття: засоби праці, виробничі сили, виробничі відносини, економічна система, витрати виробництва, собівартість, ціна та прибуток

Перед виготовленням запланованого виробу необхідно з’ясувати чи є даний проект економічно вигідним, чи є потреба у заміні окремих конструктивних елементів, технології виготовлення виробу в цілому, використаних матеріалів тощо. Щоб з’ясувати ці питання проводять експертизу проекту, експертиза виробу нерозривно пов’язана з економікою виробництва, і має достатньо складну структуру. Це пояснюється тим, що виріб має багато характеристик, не лише з точки зору дизайнера, а й технолога, інженера, соціолога, маркетолога. Їх необхідно враховувати не лише під час виготовлення дослідного зразка, а й після випуску виробу у серійне виробництво.

Процес праці включає три основні моменти:

· праця людини;

· предмети праці;

· засоби праці.

Праця людини - це змістовна, цілеспрямована діяльність лю­дей, впроцесі якої вони видозмінюють зовнішню природу, опосередку­ють, регулюють і контролюють обмін речей між собою і одночасно змі­нюють власну природу.

Предмети праці - це речі (об’єкти) природи, на які людина впливає в процесі праці, піддаючи їх обробці.

Предмети праці бувають двох видів:

· дані самою природою (наприклад деревина);

· ті, що підлягають наступній обробці (руда), їх називають сирим матеріалом або сировиною.

Засоби праці - це речі чи комплекс речей, якими людина впли­ває на предмети праці.

Виробничі сили - це фактори, які забезпечують перетворення речей природи у відповідності з потребами людей, створюючи матеріа­льні і духовні блага, і визначають ріст продуктивності суспільної праці.

До структури виробничих сил належать:

· людина (головна виробнича сила);

· засоби праці:

· предмети праці (засоби виробництва);

· сили природи, які використовуються людьми;

· форми і методи організації виробництва;

· наука;

· інформація.

Виробничі відносини - це суспільна форма розвитку виробни­чих сил в процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання мате­ріальних і духовних благ.

Такою ж суспільною формою е і відношення власності.

Власністьможна розглядати як виробничі відносини між людь­ми з приводу привласнення засобів виробництва, робочої сили, пред­метів споживання, послуг, об'єктів інтелектуальної власності у всіх сфе­рах суспільного відтворення.

Відносини власності за своїм економічним змістом охоплюють усю сукупність виробничих відносин, є їх системною сутністю.

Економічна система - це сукупність всіх видів економічної дія­льності людей в процесі їх взаємодії, спрямованих на виробництво, об­мін, розподіл і споживання товарів і послуг, а також на регулювання та­кої діяльності у відповідності з метою суспільства.

Основними елементами економічної системи, її підсистемами, є:

· виробничі сили;

· техніко-економічні відносини;

· організаційно-економічні відносини;

· виробничі відносини, чи відношення до власності;

· господарський механізм, так як регулювання економічної діяльності здійснюється за його допомогою.

Витрати використовуються для оцінки та аналізу виконання планових показників, вивчення результатів діяльності окремих підрозді­лів і підприємства в цілому.

Собівартість продукції (робіт, послуг) - це виражена в грошовій формі витрата на виробництво і збут продукції. Собівартість об'єднує дві частини вартості - вартість використаних засобів виробництва і частину вартості необхідного продукту.

Собівартість продукції визначається індивідуальними затрата­ми праці в умовах досягнутого на конкретному підприємстві технічного рівня виробництва (індивідуальна собівартість), тимчасом як вартість продукції (робіт, послуг) - затратами суспільне необхідної праці.

До складу прямих матеріальних витратвключається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, до­поміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу прямих витрат на оплату працівключаються заро­бітна плата та інші виплата робітникам, зайнятим у виробництві продук­ції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу інших прямих витратвключаються всі інші вироб­ничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оре­нду земельних ділянок, амортизація тощо.

Серед економічних категорій, що використовуються в ринково­му механізмі господарювання, є ціна.

Ціна - це грошовий вираз вартості товару. За її допомогою по­рівнюють витрати і результати господарської діяльності, обґрунтовують вибір найефективніших напрямків капітальних вкладень і розвиток нової техніки, стимулюють виробництво та споживання високоякісних видів продукції.

Ціна виступає важливим інструментом конкурентного процесу. Конкурентне ціноутворення є основою саморегулювання ринку та еквівалентного обміну товарами.

За характером обслуговуваного обороту продукції всі ціни поді­ляються на відпускні, оптові та роздрібні.

Завдання економічного обґрунтування проекту.Після обґрунтування прототипу виробу, чим підтверджується принципова можливість його виготовлення, на конструкторському етапі необхідно дати: обґрунтування витрат необхідних матеріалів, засобів енергії, грошових коштів на оплату праці при виготовленні виробу; визначення собівартості виробу, що виготовляється; величини запланованого прибутку і договірної ціни виробу; визначення рівня рентабельності виготовленого виробу; планування випуску виробу: кошторис доходів і витрат. Тобто не­обхідно зробити попередню економічну оцінку доцільності поста­новки розробленого проекту на виробництво, її випуску й продажу.

На цьому етапі розробки проекту слід одержати відповіді на такі питання:

· яким має бути розмір коштів для здійснення
випуску першої продукції;

· чи буде отримано прибуток від реалізації проекту і якщо так,
то чи буде він достатнім для повернення грошей;

· через який термін будуть повернуті гроші;

· наскільки ємним за платоспроможним попитом, перспекти­вами і конкуренцією буде прогнозований ринок нової продукції;

· якою є планова собівартість продукції, яку розробляють;

· яким є обсяг випуску продукції на ринок;

· скільки років триває реалізація товару на ринку тощо.

У процесі попереднього економічного аналізу корисно визначи­ти дійсну вартість майбутніх грошових потоків, яку генерує інноваційна продукція.

Питання прибутку може бути вирішальним для багатьох видів інноваційної продукції. Якщо неможливо продати продукцію за ціною, що перекриває очікувані виробничі витрати і будь-які пов'я­зані з цим платежі (виробничі накладні витрати, торговельні витра­ти тощо), то немає сенсу братися за розробку. Економічна оцінка спроектованого виробу здійснюється на підставі його порівняння з відомими зразками-аналогами і включає оцінку наявності недорогих матеріалів, можливості використання відходів.

Процедура оцінки вартості виробництва проекту.Економічне оцінювання об’єкту і процесу технологічної діяльності доцільно здійснювати у такій послідовності:

- визначити витрати матеріалів ( ) за табл. 1:

Таблиця 1

Розрахунок витрат матеріалів

- виначити вартість витрат на електроенергію () під час роботи:

Е=Р t, де

Е – спожита електроенергія (кВт год.);

Р – потужність споживача електроенергії (Вт);

t – тривалість роботи споживача електроенергії (год.);

= 0,25 Е, де

-- вартість спожитої електроенергії;

0,25 -- вартість тарифу на електроенергію ();

- здійснити розрахунок оплати праці () на підставі, що оплата працівника 3-го розряду здійснюється погодинно

, де

--тривалість виконання робіт з виготовлення виробу (год.);

- визначити величину податку на заробітну плату (), який складає 15% від заробітної плати =0,15 .

- визначити амортизаційні відрахування на інструменти та обладнання () за табл. 2

Таблиця 2

Амортизаційні відрахування на інструменти та обладнання

,де

-- величина амортизаційних відрахувань на 1 робочу зміну (6 год.), (грн.);

0,1 – коефіцієнт, що враховує 10% від собівартості обладнання;

В—вартість обладнання, (грн.);

N—час зносу обладнання в днях;

- визначити загальну собівартість виготовлення виробу

- визначити величину прибутку (П) внаслідок реалізації виробу в межах 10-25% від собівартості виробу

П=(0,1-0,25) С

- визначити договірну ціну () реалізації виробу

- визначити рентабельність проектованого виробу

Джерела та шляхи економії матеріальних ресурсів проекту.Раціональне та економне витрачання окремих елементів проекту має неабияке економічне значення. Економія матеріальних ресурсів дає змогу з тієї самої кількості сировини і матеріалів виготовляти більше продукції без додаткових затрат суспільної праці, підвищувати ефективність виробництва в цілому на кожному підприємстві.

Ефективніше використання обігових фондів передбачає розв’язання завдань з економії сировини, матеріалів, палива, електроенергії.

Джерела показують за рахунок чого можна досягти економії, шляхи показують як саме, за допомогою яких заходів можна заощадити ті чи інші види матеріальних ресурсів.

Джерела економії матеріальних ресурсів:

- зниження ваги виробів;

- зменшення питомої витрати матеріалів;

- скорочення витрат і відходів сировини і матеріалів;

- використання відходів та побічних продуктів;

- утилізації вторинних ресурсів;

- заміна натуральних видів сировини та матеріалів штучними їх видами.

Шляхи економії матеріальних ресурсів:

І. Виробничо-технічні заходи

- первинна обробка та збагачення сировини;

- комплексна переробка сировини;

- застосування ресурсно-зберігаючої техніки;

- запровадження маловідходної та безвідходної технології.

ІІ. Організаційно-економічні заходи

- удосконалення матеріальних нормативів;

- поліпшення організації матеріального забезпечення виробництва;

- упорядкування системи ціноутворення;

- застосування дійової системи економічного стимулювання.

Читайте також:

1. III. Практична частина.
2. IV. Практична робота.
3. IV. Практична частина
4. VI. Домашня робота.
5. VI. Практична робота .
6. VI. Практична робота .
7. VI. Практична робота.
8. VI. Практична робота.
9. VI. Практична робота.
10. VI. Практична робота.
11. VI. Практична робота.
12. VI. Практична робота.

Переглядів: 1189