Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Державні випробування засобів вимірювальної техніки

Державний метрологічний контроль і нагляд (ДМКН) здійснюється Державною метрологічною службою, яку очолює Дерспоживстандарт України, а метрологічний контроль і нагляд здійснюється метрологічними службами центральних органів виконавчої влади, та метрологічними службами підприємств і організацій.

Метрологічний нагляд і контроль

Основні положення метрологічного нагляду і контролю (МНК) за розробленням, виробництвом, станом, застосуванням і ремонтом ЗВТ встановлюють Закон та інші нормативно-правові акти і основоположні нормативні документи з метрології.

Метою МНК за ЗВТ є забезпечення єдності вимірювання, як одної з необхідних умов науково-технічного та економічного розвитку, а також систематичне вдосконалення ЗВТ і підтримання їх в належному стані готовими до вимірювань. До експлуатації в Україні допускаються тільки ті ЗВТ, які визнані придатними за результатами МНК.

Слід виділити, з одного боку, державну сферу метрологічного нагляду і контролю, де органи державної влади беруть на себе відповідальність за наглядові та контрольні функції та, так звану, недержавну сферу відповідного нагляду і контролю, де відповідальність покладається на міністерства, підприємства та організації.

Державний метрологічний нагляд (ДМН) поширюється на вимірювання, результати яких використовуються:

- при виконанні заходів, пов'язаних з охороною і захистом життя та здоров’я громадян;

- при контролі якості і безпеки продуктів харчувння;

- при контролі стану довкілля;

- при контролі безпеки умов праці;

- при виконанні геодезичних та гідрометеорологічних робіт;

- при торгівельно-комерційних операціях і розрахунках;

- при виконанні податкових, банківських та митних операцій;

- при обліку енергетичних та матеріальних ресурсів;

- при виконанні робіт за дорученням органів прокуратури та правосуддя;

- при виконанні робіт, пов'язаних з обов'язковою сертифікацією;

- при реєстрації національних і міжнародних спортивних рекордів.

Під торгівельно-комерційними операціями розуміють розрахунки між покупцями або споживачами і продавцями, постачальниками, виробниками, у тому числі у сферах побутових та комунальних послуг, послуг електро- та поштового зв’язку.



Интернет реклама УБС

Облік енергетичних та матеріальних ресурсів передбачає облік електричної та теплової енергії, газу, води, нафтопродуктів, тощо. Як виняток під державний метрологічний нагляд не підпадають ЗВТ внутрішнього обліку енергетичних та матеріальних ресурсів, який ведеться підприємствами, організаціями та громадянами – суб’єктами підприємницької діяльності.

Вимірювання, результати яких використовуються в усіх інших ситуаціях підлягають метрологічному нагляду.

Об’єктами ДМНК є засоби вимірювальної техніки, методики виконання вимірювань, а також кількість фасованого товару в упаковках.

Державний метрологічний контроль здійснюють у формі:

- державних випробувань ЗВТ і затвердження їх типів за ДСТУ 3400;

- державної метрологічної атестації ЗВТ за ДСТУ 3215;

- повірки у відповідності до ДСТУ 2708;

- акредитації на право проведення державних випробувань, повірки і калібрування ЗВТ, проведення вимірювань та атестації методик виконання вимірювань.

До державного метрологічного нагляду належать:

- ДМН за забезпеченням єдності вимірювань;

- ДМН за кількістю фасованого товару в упаковках.

Зокрема ДМН за забезпеченням єдності вимірювань відбувається у формі перевірки на підприємствах, в організаціях та у громадян - суб`єктів підприємницької діяльності:

- стану і застосування засобів вимірювальної техніки;

- застосування атестованих методик виконання вимірювань і правильності виконання вимірювань;

- додержання умов проведення державних випробувань, повірки, калібрування, ввезення, випуску з виробництва та ремонту і видачі напрокат ЗВТ, проведення вимірювань та атестації методик виконання вимірювань.

ДМКН за ЗВТ організовує і здійснює Держспоживстандарт разом з територіальними центрами стандартизації, метрології та сертифікації.

Метрологічний нагляд, що здійснюються метрологічними службами, теж має на меті забезпеченням єдності вимірювань.

Під час метрологічного нагляду проводиться перевірка:

- стану і застосування засоби вимірювальної техніки;

- застосування методик виконання вимірювань;

- правильності виконання вимірювань;

- своєчасності надання засобів ЗВТ на повірку і калібрування;

- додержання умов і правил проведення повірки і калібрування ЗВТ та проведення вимірювань, що виконуються акредитованими повірювальними, калібрувальними та вимірювальними лабораторіями;

- додержання вимог нормативних документів із метрології.

До метрологічного контролю належать:

- метрологічна атестація та калібрування засобів вимірювальної техніки;

- акредитація калібрувальних і вимірювальних лабораторій;

- метрологічна експертиза документації та звітів про науково-дослідні роботи та атестація методик виконання вимірювань.

У випадку порушення державних метрологічних правил органи державного метрологічного нагляду застосовують певні правові заходи і санкції, а також дають розпорядження про ліквідацію порушень.

Негативні результати державних приймальних випробувань є підставою для відмови у наданні дозволу на виробництво і випуск в обіг ЗВТ.

Негативні результати державних контрольних випробувань є підставою для заборони випуску ЗВТ, а також підставою для економічних санкцій, ліквідації права виробника на серійне виробництво, анулювання реєстраційного посвідчення на виконання названих робіт.

Подібні наслідки супроводжують негативні результатах МА ЗВТ.

Негативний результат при проведенні повірки є підставою для заборони застосування засобів; погашення відтисків повірювальних тавр; опечатування ЗВТ так, щоби зробити неможливим їх застосування; призначення загальної одночасної повірки всіх ЗВТ з підрозділу, скорочення міжповірювальних інтервалів, анулювання свідоцтва про повірку.

При проведенні заходів ДМН за підприємствами, що акредитовані на право здійснювати випробувань, повірки чи калібрування ЗВТ, виявлення порушень є підставою для анулювання документів з акредитації і розпо­рядження про припинення діяльності або зупинку тих видів робіт, за якими виявлено порушення.

 

 

Основні положення системи державних випробувань засобів вимірювальної техніки загального використання, до яких відносять засоби вимірювання, міри, компаратори, вимірювальні перетворювачі тощо, регламентує стандарт ДСТУ 3400-2000. Стандарт поширюється на ЗВТ, які призначені для серійного виробництва, серійно випускаються в Україні або імпортуються в Україну партіями.

Мета державних випробувань ЗВТ містить ряд складових, а саме:

- забезпечення єдності вимірювань в Україні;

- запровадження у серійне виробництво нових (перспективних, більш точних або більш якісних) ЗВТ і їх ефективне використання;

- захист інтересів споживачів ЗВТ.

Досягнення поставленої мети забезпечується вирішенням таких завдань:

- встановлення відповідності ЗВТ до вимог ТЗ на розроблення та вимог нормативної документації (НД).

- перевірка правильності вибору методів і засобів повірки (калібрування), а також забезпечення ЗВТ методиками повірки та робочими еталонами під час їх виробництва та експлуатації;

- перевірка відповідності ЗВТ до вимог безпеки та охорони довкілля;

- перевірка відповідності ЗВТ в процесі їх серійного виробництва або імпорту партіями до затверджених типів і обов’язкових вимог НД.

Згідно ДСТУ 3400 встановлено два види державних випробувань: приймальні і контрольні.

Державні приймальні випробування (ДПВ) поширюються на дослідні зразки ЗВТ, які готують до серійного виробництва, а також на серійні зразки ЗВТ, які імпортуються в Україну партіями.

Для ЗВТ, що готуються до випуску промисловістю країни, приймальні державні випробування фактично є завершальним етапом розробки. Позитивні результати цих випробувань є підставою для затвердження їх типів (дозволу на серійний випуску ЗВТ) і занесення їх до Державного реєстру ЗВТ, допущених до застосування в Україні.

Якщо тип ЗВТ не затверджений під час ДПВ, то це повинно бути зроблено при його наступних державних контрольних випробуваннях (ДКВ). Слід розрізняти періодичні та позачергові державні контрольні випробування ЗВТ. Під позачергові ДКВ підлягають зразки засобів вимірювальної техніки з установочної серії, коли їх тип не затверджений за результатами державних приймальних випробувань, а також ЗВТ, тип яких затверджений і які серійно виготовляються або виготовлялися в таких ситуаціях:

- у разі запровадження ЗВТ у серійне виробництво іншими виробниками;

- серійних іноземних ЗВТ, у разі запровадження цих засобів у серійне виробництво в Україні;

- у разі внесення в конструкцію або технологію ЗВТ змін, які впливають на нормовані МХ;

- після тривалої (понад три роки) перерви в серійному виробництві ЗВТ.

Позачергові ДКВ також виконуються згідно з вказівкою Держспожив­стандарту та за наявності інформації щодо погіршення якості ЗВТ.

ЗВТ, тип яких затверджений і які серійно випускаються або ввозяться в Україну з-за кордону партіями, підлягають під періодичні ДКВ перший раз - протягом першого року їх серійного виробництва, а також періодично один раз на три роки.

Згідно ДСТУ 3400 допускається поєднання ДКВ з іншими випробуваннями, наприклад, кваліфікаційними чи періодичними.

Позитивні результати державних випробувань ЗВТ є підставою для їх серійного випуску, або його відновлення, а негативні – забороняють серійний випуск в обіг ЗВТ.

На підставі результатів державних випробувань виробник повинен нанести на ЗВТ, а також на їхню експлуатаційну документацію Знак затвердження типу, встановленої форми та розмірів.

В організації та проведенні державних випробувань беруть участь різні органи метрологічної служби України, зокрема це Держспоживстандарт, УкрЦСМ, територіальні органи і метрологічні центри та служби.

Держстандарт планує проведення державних випробувань, формує склад комісій, розглядає результати випробувань, затверджує їх типи, видає свідоцтва і сертифікати та накладає заборону на випуск ЗВТ. Останнє стосується засобів, що не витримали державних випробувань або якщо ці ЗВТ не відповідають обов’язковим вимогам НД та затвердженому типу. При цьому типи цих ЗВТ вилучаються з Державного реєстру.

УкрЦСМ, як Головний центр метрологічної служби України, здійснює науково-методичне керівництво виконанням випробувань, розробляє НД, які визначають порядок їх проведення і встановлюють загальні методики випробувань, розглядає заявки на проведення випробування, виконує експертизу і реєстрацію типових програм ДПВ, готує проекти свідоцтв та сертифікатів та веде Державний реєстр.

Метрологічні центри і територіальні органи, що є акредитованими на право виконання ДПВ розробляють і затверджують типові програми ДПВ, а також самі їх виконують.

Територіальні органи, що є акредитованими на право виконання ДКВ, проводять ДКВ ЗВТ, що серійно виготовляються у закріпленому регіоні, видають виробникам дозвіл на випуск установочної серії ЗВТ та тимчасові дозволи на їх серійне виробництво, а також забороняють випуск в обіг ЗВТ на підставі негативних результатів ДКВ.

Метрологічні служби виконують ДПВ ЗВТ за зверненням організацій та громадян, на які не поширюється державний метрологічний нагляд, а також займаються вдосконаленням методів та засобів випробувань.

 


Читайте також:

  1. Cтруктура апаратних засобів ІВС
  2. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
  3. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
  4. Амортизація основних засобів
  5. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
  6. Амортизація основних засобів.
  7. Аналіз ефективності використання основних засобів.
  8. Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
  9. Аналіз оборотності засобів
  10. Аналіз основних засобів
  11. Аналіз руху основних засобів
  12. Аналіз стану основних засобів

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Структурні схеми і види перетворень | Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.