Техніко-економічна ефективність стандартизації

Серед найважливіших завдань, які вирішуються з застосуванням стандартизації є раціональне і економне використання природних ресурсів, удосконалення і зростання ефективності виробництва, підвищення продуктивності праці. Стандартизація входить важливою складовою в роботи зі створення нової техніки, в науково-дослідні і конструкторські роботи. Стандартизація дає можливість забезпечити відповідність показників якості продукції з найновішими досягненнями науки і техніки, впорядкувати системи документації, скоротити терміни і трудомісткість впровадження виробництва нових видів продукції, і т. д. Метою і кінцевим результатом перелічених заходів є заощадження коштів, збільшення прибутків, економічний розвиток, які, як відомо, характеризуються високою економічною ефективністю. Тому можна стверджувати, що стандартизація теж характеризується економічною ефективністю.

Економічна ефективність стандартизації (ЕЕС) є наслідком економії грошових, матеріальних, людських та інших ресурсів, яка відбувається за рахунок впровадження нових або оновлених НТД. Виконання робіт з стандартизації: скорочує цикли проектування, підготовки виробництва, виготовлення і ремонту виробів - економія часу; зменшує затрати праці, матеріалів, енергії - економія ресурсів; знижує затрати на проектування, собівартість виготовлення, затрати на ремонт виробів - економія коштів.

ЕЕС може бути визначена в масштабі всього господарства країни, галузі виробництва або окремого підприємства. Для цього виконують спеціальні економічні розрахунки, які переважно базуються на чинних нормативних документах.

Отже, ЕЕС становить виражену в грошових або натуральних показниках економію живої та матеріалізованої праці в суспільному виробництві в результаті впровадження стандарту з урахуванням необхідних затрат.

Методологічно оцінка економічної ефективності стандартизації базується на таких принципах:

- ЕЕС повинна трактуватися як єдиний комплексний результат економічних, організаційних та технічних заходів;

- величину ЕЕС слід визначати з врахуванням масштабів впровадження заходів з стандартизації;

- величина ЕЕС визначається протягом всього життєвого циклу стандарту;

- ступінь ефективності визначається шляхом співставлення всіх затрат на розробку і впровадження стандартів з величиною ефекту від його застосування.

Величину економічного ефекту від впровадження стандартів можна подати у вигляді виразу

Е = Е_ПР + Е_В + Е_ЕК

де Е_ПР - ЕЕС на стадії проектування продукції;

Е_В - ЕЕС на стадії виготовлення продукції;

Е_ЕК - ЕЕС на стадії експлуатації продукції.

ЕЕС на кожній з названих стадіях є сумою ефекту від змін виробничих фондів і ефекту від економії на щорічних поточних витратах.

Ефективність змін виробничих фондів визначається з врахуванням рентабельності:

Е_В.Ф = (П_В.Ф - П'_В.Ф) К_Р

де П'_В.Ф - виробничі фонди до стандартизації;

П_В.Ф - виробничі фонди після стандартизації;

К_Р - коефіцієнт рентабельності виробничих фондів.

Економія поточних витрат виражається у зниженні собівартості продукції

Е_П.В = (С - С') n

де С' - поточні витрати на одиницю продукції до стандартизації;

С - поточні витрати на одиницю продукції після стандартизації;

n - кількість одиниць продукції.

Якщо враховувати також, що ЕЕС рахується протягом всього періоду дії стандартів то величина економічного ефекту від стандартизації буде розраховуватися за формулою

де i - число підприємств, охоплених стандартизацією;

n - період дії стандартах в роках.

Поруч з тим роботи з стандартизації вимагають певних затрат:

З = З_Р + З_В,

де З_Р - затрати на розроблення стандартів;

З_В - затрати на впровадження стандартів.

Враховуючи економічний ефект і затрати можна визначити ступінь ЕЕС:

К = Е / З.

При проведенні робіт з стандартизації критерії економічної ефективності переважно є основними і визначають напрямок робіт та рівень показників, що закладаються в стандарти. Тому визначення величини економічного ефекту повинно проводитися, починаючи з початкової стадії, і супроводжувати весь процес розробки стандарту з метою вибору і встановлення оптимального рівня стандартизованих показників. Вже при розробці планів і програм стандартизації визначається величина очікуваного економічного ефекту, який уточнюється при складанні технічного завдання на розробку кожного конкретного стандарту. В процесі роботи над створенням стандарту проведення техніко-економічних розрахунків визначає оптимальний варіант вирішення завдань стандартизації.

Розроблений стандарт подається до розгляду і з уточненим техніко-економічним розрахунком ефективності, який відіграє важливу роль при прийнятті рішення про його впровадження. Пізніше, вже після впровадження стандарту на основі даних про фактичні результати, отримані в сфері проектування, виробництва і експлуатації об'єктів стандартизації, може бути розраховане фактичне значення економічного ефекту від впровадження стандарту, яке для аналізу змін економічних показників порівнюється з ЕЕС отриманим на стадії його проектування.

Проведення робіт з стандартизації, особливо розробка і впровадження державних стандартів, має економічні, технічні і соціальні наслідки для господарства всієї держави, причому часто вони можуть бути в різних сферах дуже суперечливі. Якщо впровадження стандарту створює економічний ефект у виробництві і експлуатації стандартизованої продукції, то впровадження його завжди доцільне. Але дуже часто випуск стандартизованої продукції більш високої якості вимагає від промисловості великих затрат, що підвищує собівартість її виготовлення. Поруч з тим в експлуатації така продукція дуже вигідна, бо має підвищені споживчі властивості. В цьому випадку досить складно встановити, наскільки результати перевищують сумарні затрати, і економічно обгрунтувати доцільність впровадження відповідного стандарту. В таких ситуаціях зробити висновки про доцільність впровадження стандарту можна лише на основі глобальних прогнозів про користь стандарту з позиції господарства і суспільства в цілому.

Також в багатьох ситуаціях з урахуванням різноманітності об'єктів стандартизації не завжди є можливим і доцільним визначати економічну ефективність стандартизації. Це стосується стандартів, в яких техніко-економічні показники залишились без змін в порівнянні з базовими, стандартів, що встановлюють підвищені норми для органолептичних властивостей продукції, а також загальнотехнічних і організаційно-методичних стандартів, що направлені на встановлення порядку виконання певних робіт (інструкції, положення, правила і норми виробничо-технічного призначення, документація у сфері управління виробництвом, техніко-економічна інформація), стандартів на терміни та визначення, стандартів на класифікацію або позначення і т. д. Для таких нормативних документів діють якісні характеристики підтвердження їх доцільності і затрат на розробку і впровадження.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Нормоконтроль технічної документації	\|	Інформаційне забезпечення робіт з стандартизації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.