Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Європейський комітет зі стандартизації - СЕN.

Рис. 2.1. Організаційна структура ISO

Керівні органи - це Генеральна асамблея (найвищий керівний орган), Рада ISO, Центральний секретаріат і технічні органи Ради.

Генеральна асамблея - збори посадових осіб і делегатів, призначених комітетами-членами. Кожний комітет має право послати не більш трьох делегатів, але їх можуть супроводжувати спостерігачі. Члени-кореспонденти і члени-абоненти беруть участь як спостерігачі. Генеральна Асамблея збирається один раз на рік та вирішує всі основні питання діяльності ISO.

Рада керує роботою ISO в перервах між сесіями Генеральної асамблеї. Рада має право, не скликаючи Генеральної асамблеї, направити в комітети питання для консультації або доручити комітетам їхнє вирішення. Рада ISO складається з президента, одного віце-президента, скарбника та 18 представників комітет-членів. Термін членства в Раді - 2 роки.

Рада проводить засідання не рідше ніж тричі на рік і, переважно, вирішує загальні питання організаційної діяльності ISO, а саме:

- формування складу Технічного керівного бюро;

- прийняття рішень за доповідями і рекомендаціями Технічного керівного бюро;

- розгляд щорічного бюджету організації;

- створення спеціальних консультативних груп.

При Раді діє Спільна президентська координаційна група ISO/ІЕС/JРСG/. Її створено для координації діяльності з розробки, взаємоузгодження й застосування міжнародних стандартів. Питання, що розглядає JРСG, потребують схвалення Радою ISO та Радою ІЕС.

До адміністрації ISO належать головні посадові особи: президент, екс-президент, два віце-президенти - з питань політики й технічного керування, скарбник і генеральний секретар.

Раді ISO підпорядковується сім комітетів: PLACO (технічне керівне бюро), STACO (комітет з вивчення наукових принципів стандартизації); CASCO (комітет з оцінки відповіднос­ті); ІNFCO (комітет з інформації і послуг); DEVCO (комітет з надання допомоги країнам, що розвиваються,); COPOLCO (комітет з політики у сфері споживання); REMCO (комітет з стандартних зразків).



Интернет реклама УБС

Центральний секретаріат ISO діє як секретаріат Ради, Технічного керівного бюро і усіх інших комітетів та їх підрозділів. Центральний секретаріат виконує такі основні функції:

- консультує Раду ISO щодо договорів та угод, що пропонують до укладення;

- здійснює нагляд за виконанням договорів та угод ISO з іншими міжнародними й регіональними організаціями;

- консультує Раду ISO з адміністративних та фінансових питань діяльності організації;

- формує свій річний бюджет і бюджет ISO.

Для упорядкування технічної політики та координування діяльності технічних комітетів із стандартизації при Раді ISO створено Технічне керівне бюро (ТКБ). Цей підрозділ приймає рішення стосовно утворення й розформування технічних комітетів, призначення секретаріатів технічних комітетів, перевірки директив ISO з технічної роботи, розглядає щорічні доповіді й рекомендації RЕМКО та SТАСО. Крім того, ТКБ вирішує питання координації між технічними комітетами, співпрацює з ІЕС та іншими міжнародними й регіональними організаціями.

При ТКБ в разі потреби створюють технічні консультативні групи (ТКГ), що підготовляють рекомендації стосовно необхідності виконання нових проектів, їх планування, організації та координації.

Координацію діяльності між ISO та ІЕС зі спеціалізованих питань здійснюють такі спільні технічні органи ISO/ІЕС:

- Спільна координаційна група з якості, надійності, статистики (QDS);

- Спільний керівний комітет ISO/ІЕС із промислової автоматизації (SСТА);

- Координаційна група зі стандартизації лазерної техніки;

- Спільний Керівний комітет з безпеки машин.

Названі органи є консультативними і звітують перед Технічним керівним бюро та Комітетом дії ІЕС.

STACO зобов'язаний виконувати методичну й інформаційну допомогу Раді ISO з принципів і методик розробки міжнародних стандартів. Силами комітету проводиться вивчення основоположних принципів стандартизації і готуються рекомендації для досягнення оптимальних результатів у певній галузі. STACO займається також термінологією й організацією семінарів з питань застосуванню міжнародних стандартів для розвитку торгівлі.

CASCO займається питаннями підтвердження відповідності продукції, послуг, процесів і систем якості до вимог стандартів. Комітет досліджує практику такої діяльності у світі на основі збору і аналізу інформації. CASCO сприяє взаємному визнанню національних і регіональних систем сертифікації та використанню міжнародних стандартів в галузі випробувань і підтвердження відповідності. Для цього CASCO разом із IEC підготовив цілий ряд настанов з різноманітних аспектів сертифікації, що мають широке використання в країнах-членах ISO і IEC. Це настанови з випробувань і оцінки відповідності (сертифікації) продукції, послуг, систем якості; настанови з підтвердження компетентності випробувальних лабораторій і органів з сертифікації; настанови з питань гармонізації національних систем сертифікації; настанови стосовно акредитації національних систем сертифікації. Якщо принципи, що викладені в цих документах, враховані в національних системах сертифікації, то це може бути підставою для угод з взаємного визнання оцінки відповідності. CASCO також займається питаннями: створення загальних вимог до аудиторів; акредитації випробувальних лабораторій; оцінки якості роботи органів з акредитації; взаємного визнання сертифікатів відповідності продукції і систем якості й ін. Україна є дійсним членом САSСО

INFCO вирішує проблеми інформаційного забезпечення діяльності ISO, розробляє рекомендацій і настанови для побудови й застосування систем класифікації і кодування стандартів, слідкує за дотриманням вимог міжнародних стандартів у діяльності інформаційних центрів, стимулює обмін знанням й досвідом між інформаційними центрами та сприяє формуванню і взаємодії між спеціалізованими інформаційними мережами. Комітет одночасно виступає в ролі головного органу інформаційної мережі ISO-ISONЕТ, що охоплює національні інформаційні центри зі стандартизації та канали зв'язку між ними, а також головний інформацій­ний центр ISO в Женеві. Кожний національний орган ISONЕТ відповідає за розповсюдження інформації про стандарти та інші пов'язані зі стандартизацією документи у своїй країні і виступає як інформаційний центр, що обслуговує інших членів ISONЕТ. Детальніше про роботу INFCO - див. розділ 3 "Інформаційне забезпечення робіт із стандартизації".

DEVCO вивчає потреби країн, що розвиваються, в галузі стандартизації і розробляє рекомендації з сприяння цим країнам. Головні функції DEVCO:

- дослідження особливостей стандартизації в країнах, що розвиваються;

- створення умов для обміну досвідом із розвинутими країнами;

- підготування фахівців із стандартизації на базі різноманітних навчальних центрів у розвинених країнах;

- підготування навчальних посібників з стандартизації для країн, що розвиваються;

- стимулювання розвитку двосторонньої співпраці промислово розвинутих країн і держав, що розвиваються, в галузі стандартизації, метрології і сертифікації.

За цими напрямками DEVCO співпрацює з ООН. Одним із результатів спільних зусиль стало створення і функціонування міжнародних центрів навчання.

COPOLCO вивчає питання забезпечення інтересів споживачів і можливості сприяння цьому через стандартизацію. COPOLCO досліджує способи надання допомоги споживачам; залучає споживачів до активної участі в роботах з національної та міжнародної стандартизації; сприяє поширенню інформації про захист прав споживачів засобами стандартизації, складає програми для навчання споживачів в галузі стандартизації і доведенню до них необхідної інформації про міжнародні стандарти. Важливим напрямком діяльності COPOLCO є періодичне видання Переліку міжнародних і національних стандартів, а також корисних для споживачів настанов, серед яких: "Порівняльні випробування споживчих товарів", "Інформація про товари для споживачів", "Розробка стандартних методів визначення експлуатаційних характеристик споживчих товарів" і ін.

COPOLCO брав участь у розробці настанов ISO/IEC щодо стандартів безпеки.

REMCO встановлює класифікації, категорії, рівні і позначення стандартних зразків, формує структуру стандартних зразків і довідкових даних, встановлює критерії для вибору першоджерел, що застосовуються в документах ISO. Комітет розробляє відповідні настанови з питань, що стосується стандартних зразків (еталонів). REMCO підготовлено довідник стандартних зразків, а також ряд настанов, серед яких "Посилання на стандартні зразки в міжнародних стандартах", "Атестація стандартних зразків. Загальні і статистичні принципи" і ін. Крім того, REMCO - координатор діяльності ISO з стандартних зразків із міжнародними метрологічними організаціями, зокрема, з Міжнародною організацією законодавчої метрології.

Безпосередню роботу зі створення міжнародних стандартів в ISO ведуть технічні комітети (ТК). Кожний технічний комітет може створювати підкомітети (ПК) і робочі групи (РГ) за конкретними напрямками діяльності. Рішення про створення ТК приймається Радою ISO, а сфера його діяльності визначається Технічним бюро з питань управління Ради ISO. Технічний комітет сам визначає програму робіт у закріпленій за ним сфері діяльності. Для вирішення проблем стандартизації в суміжних або спільних сферах діяльності ISO та ІЕС створюють спільні технічні комітети (СТК) ISO/ІЕС.

Технічні комітети ISO мають номери за порядком їх створення, починаючи з ТК 1, створеного в 1947 р. Зараз в ISO нараховується понад 200 технічних комітетів.

Крім ведення секретаріатів зацікавлені комітети-члени можуть бути активними членами будь-якого ТК або ПК; а також спостерігачами. Україна - активний член - у 107 ТК.

У технічній роботі ISO беруть участь понад 30 тис. експертів із різних країн світу. ISO користується світовим авторитетом як чесна і безстороння організація і має високий рейтинг серед найбільш впливових міжнародних організацій.

Ділові контакти з ISO мають коло 500 міжнародних організацій, у тому числі всі спеціалізовані агентства ООН, що працюють у суміжних напрямках.

ISO є в стані постійної співпраці з регіональними організаціями з стандартизації. Практично всі члени таких організацій одночасно є членами ISO. Тому при розробці регіональних стандартів за основу приймається стандарт ISO, нерідко ще на стадії проекту. Тісна співпраця підтримується між ISO і Європейським комітетом з стандартизації CEN. Найбільшим і найважливішим партнером ISO є Міжнародна електротехнічна комісія (ІЕС). У цілому ці три організації охоплюють своєю діяльністю практично всі галузі техніки.

Перспективні задачі діяльності ISO. Зараз стратегія майбутньої діяльності ISO визначається такими актуальними напрямками:

- налагодження більш тісних двосторонніх зв'язків організації з світовим ринком, який повинен визначати вибір пріоритетних напрямків діяльності ISO;

- зниження загальних витрат у результаті підвищення ефективності роботи адміністративного апарату, кращого використання людських ресурсів, оптимізації робочого процесу, розвитку інформаційних технологій і телекомунікацій;

- ефективне сприяння Світовій організації торгівлі шляхом впровадження програми, орієнтованої на поступову переробку технічних умов на постачання товарів у стандарти ISO, заохочення створення нових стандартів для промисловості;

- розвиток взаємовідносин із WTO на умовах надання необхідної технічної допомоги, зокрема, передбачається сприяти введенню вимог до продукції, що постачається на світовий ринок окремими державами, у міжнародні стандарти ISO, що повинно позитивно позначитися на визнанні оцінки відповідності такої продукції;

- допомога діяльності з національної стандартизації в країнах, що розвиваються, підвищення якості такої діяльності.

Надалі ISO планує розширити сферу технічних послуг, що можуть надаватися організацією.

Важливими чинниками активізації своєї діяльності ISO визначає можливість прийняття поширених промислових стандартів, розроблених за рамками ISO, як міжнародні нормативні документи ISO, а також підвищення гнучкості планування робіт із створення стандартів у відповідь на швидкозмінні умови ринку.

Галуззю міжнародної стандартизації, що надалі зберігає високі темпи розвитку залишаються послуги, де усе ширше будуть застосовуватися стандарти ISO серії 9000.

Уряди ряду промислово розвинених країн передають відповідальність за розробку і впровадження стандартів, що застосовуються для урядових закупівель (особливо оборонними відомствами), у приватний сектор. В зв'язку з цим ISO вивчає можливості міжнародної стандартизації в неурядовому секторі.

У перспективі буде зростати значення співпраці ISO, ІЕС і СЕN, яка буде доповнювати окремі діяльності цих організацій і буде сприяти ефективній роботі трьох головних організацій з міжнародної стандартизації у наступному сторіччі.

 

2.7.2. Міжнародна електротехнічна комісія (ІЕС)

Початком міжнародного співробітництва з електротехніці вважається 1881 р., коли відбувся перший Міжнародний конгрес з електрики. Пізніше, у 1904 р., урядові делегати чергового конгресу вирішили, що необхідна спеціальна організація, яка б займалася термінологією в галузі будівництва електричних машин і стандартизацією їх параметрів. Цей рік і вважається початком діяльності Міжнародної електротехнічної комісії. Спершу до складу IEC входило 13 країн світу; зараз вона налічує коло 50 національних членів. Це перша, дійсно міжнародна організація з стандартизації, яка виникла в той час, коли окремі держави світу ще не мали своїх централізованих органів, які б займалися стандартизацією.

Після Другої світової війни, коли була створена ISO, ІЕС стала автономною організацією в її складі. Але організаційні, фінансові питання й об'єкти стандартизації були чітко розділені між ними - ІЕС займається стандартизацією в галузях електротехніки, електроніки, радіозв'язку, телекомунікацій і приладобудування і, відповідно, ці галузі не входять у сферу діяльності ISO.

Більшість країн-членів ІЕС входять в неї своїми національними організаціями з стандартизації (Україна член IEC з 1993 р.). Однак, у деяких країнах є спеціальні комітети, що стали членами ІЕС, ще до становлення національної системи стандартизації і відповідно не входять у структуру національних організацій з стандартизації (Франція, Німеччина, Італія, Бельгія й ін.). Членами ІЕС є понад 45 національних комітетів, що репрезентують 80% населення Землі, яке споживає більш 95% виробленої у світі електроенергії. ІЕС швидко поширює свою діяльність, що відображається, між іншим, у зростанні обсягу публікацій стандартів і технічних документів, які мають щораз ширше коло користувачів.

Основна мета організації, що визначена її Статутом, - сприяння міжнародній співпраці з питань стандартизації і суміжним з нею проблем в галузі електротехніки і радіотехніки шляхом розробки міжнародних стандартів і інших документів.

ІЕС заснована як корпоративна асоціація. Вона діє як юридична особа відповідно до цивільного кодексу Швейцарії. Секретаріат ІЕС разом із секретаріатом ISO розташовується в Женеві. Згідно угоди, підписаної в 1976 р., ISO та ІЕС утворюють єдину систему міжнародної стандартизації. Тому їх діяльності тісно пов'язана між собою.

Робота в ІЕС ведеться за такими основними напрямками:

- розробка і публікація міжнародних стандартів, технічних орієнтувальних документів ІЕС, настанов, директив та інших нормативних документів;

- розроблення і стандартизація вимог і правил безпеки роботи будь-якого електротехнічного й електронного обладнання;

- співпраця з питань безпеки з іншими міжнародними організаціями, зокрема з ISO та Міжнародною комісією із сертифікації електротехнічних виробів (СЕЕ);

- аналіз перспективних напрямів і тенденцій розвитку економіки, торгівлі та інших галузей з метою виявлення нових об'єктів стандартизації;

- розроблення стратегічних планів та довгострокових програм діяльності з стандартизації в галузі електроніки та електротехніки.

ІЕС співпрацює з багатьма міжнародними та регіональними організаціями з стандартизації і сертифікації - ISO, СЕN (Європейський комітет з стандартизації), СЕNЕLЕС (Європейський комітет з стандартизації в електротехніці), ІТU (Міжнародна телекомунікаційна спілка), а також з організаціями в галузях зв'язку, транспорту, енергопостачання, атомної енергетики.

Організаційна структура ІЕС в основному подібна до структури ISO. Національні комітети всіх країн-членів ІЕС формують Раду - вищий керівний орган ІЕС. При Раді ІЕС діє фінансовий комітет. Щорічні засідання Ради проводяться по черзі в різних країнах-членах ІЕС. Рада вирішує практично всі питання, що стосуються діяльності організації. Рішення приймаються простою більшістю голосів, а президент має право вирішального голосу, що він реалізує у випадку рівного розподілу голосів.

Свою діяльність Рада здійснює за допомогою Комітету з генеральної політики, Комітету дії, консультативних комітетів та робочих координаційних груп, створених при цих комітетах. Головними посадовими особами ІЕС є Президент, Екс-президент, три Віце-президенти, Скарбник, Генеральний секретар, які утворюють Комітет управління ІЕС. Крім того вони входять до складу Комітету з генеральної політики та Комітету дій.

Організаційна діяльність ІЕС зосереджується у Комітеті управління ІЕС та у Центральному бюро, що виконує функції секретаріату. При Центральному бюро діє інформаційна комп'ютерна мережа.

Комітет з генеральної політики переважно розробляє стратегічні плани діяльності ІЕС. Вони стосуються технічних аспектів роботи, маркетингу, питань оцінки відповідності, охорони довкілля та інших питань.

Комітет дій керує технічною стороною діяльністю IEC. В його компетенції входить:

- забезпечення правильного й оперативного виконання технічної роботи ІЕС;

- координація співпраці з технічними органами та комітетами ISO;

- координація розробки стандартів, що мають багатогалузеве призначення;

- контроль за діяльністю ТК, внесення пропозицій щодо створення нових, розформування або реорганізації існуючих ТК;

- вивчення й аналіз обсягів застосування стандартів IEC національними комітетами, а також іншими організаціями у країнах-членах ІЕС;

- планування робіт, що стосуються перспективних галузей чи об'єктів стандартизації, сфер нової техніки і технології.

У підпорядкуванні Комітету дій працюють консультативні комітети для координації діяльності в певних галузях. Так, два консультативні комітети розділили між собою розробку норм безпеки: Консультативний комітет з питань енергобезпеки (АСOS) і Консультативний комітет із питань електроніки і зв'язку (АСЕТ). Окрім того діють ще Консультативний комітет з електромагнітної сумісності (АСЕС) та Консультативний комітет з питань довкілля (АСЕА). Необхідність створення консультативних комітетів обґрунтована тим, що в ІЕС діє біля 20 ТК та їх підкомітетів, які займаються розробленням стандартів, що регламентують вимоги безпеки компонентів засобів електроніки та зв'язку.

Окрім того Комітет дій для більш ефективної роботи зі створення міжнародних стандартів організовує робочі координаційні групи. Серед них група з формування політики щодо оцінки відповідності (РСА), керівна координаційна група (MСG) ІЕС/СЕNЕLЕС, група з модульних розмірів електричного та електронного обладнання, координаційна група з техніки інформації та інші.

Технічна діяльність ІЕС забезпечується його технічними комітетами, їх підкомітетами та робочими групами. ТК діють згідно з відповідними програмами робіт, що встановлюють основні напрями їх діяльності на чітко визначений період. Найбільше число секретаріатів ТК і ПК ведуть Франція, США, Німеччина, Великобританія, Італія та Нідерланди.

Крім стандартів, з 1988 р. ІЕС розробляє ще й так званий технічний орієнтувальний документ (ТОД), у якому подається лише основна ідея майбутнього стандарту. Особливістю цього документу є те, що він процедурно затверджується дуже швидко. Після публікації стандарту, створеного на основі ТОДу, останній анулюється.

ІЕС однією з перших міжнародних організацій з стандартизації почала на початку 70-х років створювати під своєю егідою міжнародні системи сертифікації. З 1984 р. у межах ІЕС почала діяти Система з випробувань електричного обладнання на відповідність до стандартів безпеки (ІЕСЕЕ), а в 1986 р. утворено Систему з сертифікації виробів електронної техніки (ІЕСQ). Названі системи відіграють важливу роль для розвитку міжнародної економічної співпраці та торгівлі.

У складі ІЕС особливий статус має Міжнародний спеціальний комітет з радіозавад (CISPR), який займається стандартизацією методів вимірювання радіозавад, що випроміню­ються електротехнічним обладнанням. Допустимі рівні таких перешкод є об'єктами технічного законодавства практично у всіх розвинених країнах світу. Відповідно прилади, що створюють радіозавади, в цих країнах сертифікуються на відповідність до вимог стандартів CISPR.

У CISPR беруть участь не тільки національні комітети, але і міжнародні організації: Європейська Спілка радіомовлення, Міжнародна організація радіо і телебачення, Міжнародна спілка виробників і розподільників електротехнічної енергії, Міжнародна конференція з великих електротехнічних систем, Міжнародна Спілка залізниць, Міжнародна спілка суспільного транспорту, Міжнародна спілка з електротермії. Як спостерігачі у роботі комітету беруть участь Міжнародний комітет з радіозв'язку і Міжнародна організація цивільної авіації.

CISPR розробляє як нормативні, так і інформаційні міжнародні документи:

- міжнародні стандарти технічних вимог, що регламентують методики вимірювання радіозавад і містять рекомендації з застосування вимірювальної апаратури;

- рекомендації стосовно різноманітних аспектів вимірювання радіозавад;

- доповіді, у яких подаються результати наукових досліджень з проблем CISPR.

Найбільше практичне застосування мають стандарти IEC, в яких встановлені технічні вимоги і гранично допустимі рівні радіозавад для різноманітних джерел, а саме: автотранспортних засобів, відпочинкових суден, двигунів внутрішнього згорання, люмінесцентних ламп, телевізорів, радіоапаратури і т.п.

Спільно з ISO ІЕС розробляє Настанови і Директиви ISO/ІЕС з актуальних питань стандартизації, сертифікації, випробувань, акредитації випробувальних лабораторій, методичних питань, тощо. Об'єднаний програмний комітет ISO/ІЕС займається розподілом обов'язків обох організацій стосовно суміжних галузей, а також планує сумісну роботу.

Європейський комітет зі стандартизації (до 1970 р. - Європейський комітет з координації стандартів) було організовано в 1961 р. на засіданні представників Європейського економічного співтовариства (ЕЕС) та Європейської асоціації вільної торгівлі (ЕFТА). Членами CEN є національні організації з стандартизації 18-ти європейських країн: Австрії, Бельгії, Великобританії, Голландії, Греції, Данії, Ірландії, Іспанії, Ісландії, Італії, Люксембургу, Німеччини, Норвегії, Португалії, Фінляндії, Франції, Швеції, Швейцарії. CEN - закрита організація, яка об'єднує лише членів Європейського Союзу та Європейської асоціації вільної торгівлі. Основна мета CEN - сприяння розвитку торгівлі товарами і послугами в Європі. Для досягнення поставленої мети CEN розробляє європейські стандарти - євронорми (EN). Переважно це стандарти в таких галузях: водонагрівні газові прилади; газові балони; кухонні газові плити; ліфти й вантажопідіймачі; деталі підіймальних механізмів; зварювання й різання; труби й трубопроводи; цистерни з склопластику; авіаційне обладнання та інші.

Поруч з цим CEN сприяє спільному застосуванню в країнах-членах міжнародних стандартів ISO i IEC. На цьому базується один з найважливіших принципів роботи CEN - обов'язкове використання міжнародних стандартів ISO, як основи для розробки євронорм або доповнення тих результатів, які вже досягнуті в ISO. Наприклад, так були затверджені європейські стандарти серії 29000, що по суті є стандартами ISO серії 9000, і які були прийняті так званим "методом обкладинки".

Інший важливий принцип роботи CEN полягає в тому, що необхідність розробки стандарту EN завжди повинна бути економічно обгрунтована і диктується переважно можливістю впливу майбутнього стандарту на розвиток взаємовигідних зв'язків, або ж відсутністю можливості застосування міжнародного чи іншого стандарту для цієї мети.

Найвищий орган CEN - Генеральна асамблея, в яку входять представники національних організацій з стандартизації, державні органи країн-членів СEN, а також EEC i EFTA. Генеральна асамблея вибирає Адміністративну раду, яка серед інших має такі основні функції:

- встановлює правила і способи застосування національних стандартів і міжнародних стандартів при розробці євронорм;

- визначає можливість прямого використання національного стандарту або міжнародного нормативного документу як європейського стандарту;

- координує роботи з національної стандартизації в межах регіону.

Політика в галузі стандартизації визначається в CEN колегією директорів - представників національних організацій і затверджується Генеральною асамблеєю. Технічна робота з стандартизації в організації виконується технічними комітетами, діяльність яких координує Технічне бюро.

Європейські стандарти та стандарти Європейського комітету зі стандартизації в електротехніці (СЕNЕLЕС) повинні обов'язково застосовуватися на національному рівні в країнах-членах CEN. Відповідно євронорма має статус національного стандарту й виключає застосування будь-якого іншого стандарту, що суперечить їй.

Процедура прийняття стандарту в CEN має деякі важливі особливості, на яких варто зупинитись детальніше. Це обов'язкове схвалення проекту стандарту робочою групою технічного комітету, розсилку проекту технічним бюро всім країнам-членам CEN в особі національних організацій з стандартизації для голосування до встановленого терміну. Євронорма вважається прийнятою, якщо проти проекту подано не більше як 20% голосів. Прийнятий стандарт вводиться в національні системи стандартизації всіх країн-членів, в тому числі і тих хто голосували проти. Далі Адміністративна рада розглядає цей стандарт з погляду його важливості для країн-членів Євросоюзу (EC). У випадку прийняття радою позитивного рішення на це рішення робиться посилання у відповідній директиві EC і стандарт приймає статус обов'язкового для виконання в усіх країнах-членах EC.

Прийнятий CEN європейський стандарт видається в двох варіантах: як євронорма і як національний стандарт в країнах-членах CEN. В другому випадку стандарт може містити додатки для рекомендацій і пояснень, які сприяють його розумінню і застосуванню.

Крім європейських стандартів, СЕN також розглядає й приймає документи з гармонізації (НD), попередні (тимчасові) стандарти (ENV) та звіти СЕN/СЕNЕLЕС. Ці документи спрямованіі на ліквідацію технічних бар'єрів в торгівлі, на прискорення впровадження прогресивних технічних вимог у виробництво нових товарів.

Окрім того CEN виконує роботи пов'язані з сертифікацією продукції на відповідність євронормам, а також активно співпрацює з усіма організаціями регіону, які займаються стандартизацією.

 


Читайте також:

  1. Базельського комітету з банківського регулювання.
  2. Відповідно до Наказу МОЗ та Держкомітету України по нагляду за охороною праці (95р.)Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі
  3. Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет
  4. Вступ. Основні терміни і визначення в галузі стандартизації
  5. Входження України в європейський простір вищої освіти
  6. ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНОГО ОЛІМПІЙСЬКОГО КОМІТЕТУ (МОК).
  7. Європейський банк реконструкції та розвитку
  8. Європейський банк реконструкції та розвитку
  9. Європейський банк реконструкції та розвитку
  10. Європейський вибір України - невід'ємна складова її подальшого розвитку
  11. Європейський вибір України - невід'ємна складова її подальшого розвитку.
  12. Європейський захист прав людини

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Міжнародна стандартизація | Міжнародні організації, що співпрацюють з ISO

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.