А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.

Що стосується термінології, пов’язаної з розрахунковою діяльністю, то тут можна виокремити узагальнююче поняття «віддаленого» або «дистанційного» банкінгу" (home banking). Отже, віддалений банкінг має чотири основні різновиди за способом зв’язку:

ü Телебанкінг (телефонний зв’язок);

ü PC-банкінг (ПК та модемний зв’язок);

ü Відеобанкінг (телевізійний зв’язок);

ü Інтернет-банкінг, він же online-banking.

Електронний банкінг (E-banking) – це діяльність банку, спрямована на надання клієнтам комплексу послуг за допомогою інформаційних технологій.

Такі послуги можуть включати:

ü Управління рахунками (здійснення виписок, переказів з рахунку на рахунок, підбиття балансів);

ü Інвестування коштів (депозити, цінні папери, валютні операції);

ü Здійснення переказів та розрахунків за товари й послуги;

ü Консультування та інформаційні сервіси;

ü Кредитування;

ü Ризик-менеджмент, або управління ризиками.

ü 4Б. Розрахунки із використанням пластикових карток

ü Батьківщиною пластикових карток є США. Однак перші картки були не пластикові, а паперовими. В 1914 році крупні американські магазини почали видавати своїм постійним, надійним клієнтам кредитні картки.

ü В 1928 році випустили металеві картки з видавленим іменем і адресою клієнта. Це дозволило продавцям швидко за допомогою копіювального паперу фіксувати відомості про клієнта визнавши, що сукупна мережа обслуговування підвищить клієнтуру кожного торгівельного підприємства. В 1936 році близько тисячі магазинів і інших торгівельних пунктів досягнули угоду кредитувати спільних клієнтів. Подальше просування кредитної картки відбулось в галузі “громадського харчування” – в 1950 році з’явилась ресторанна картка Diners Club, яку почали приймати більшість ресторанів Нью-Йорка. Першу банківську кредитну картку випустив в 1951 році Franklin National Bank. За ним слідували й інші.

Пластикова картка(plastic card) – це персоніфікований платіжний інструмент, що надає можливість користувачеві карткою, здійснювати безготівкові розрахунки по оплаті товарів або послуг, а також отримання готівки в відділеннях банків і банківських автоматах (банкоматах).

Окрім безпосередньо приймаючих картку точок обслуговування, до складу платіжної системи входять банки-емітенти, еквайєр-центри, Процессінговий центр (або декілька центрів) і розрахунковий або кліринговий банк. І, останнє, до суб’єктів платіжної системи відносяться і клієнти – держателі пластикових карток.

Введемо деякі визначення:

Процесинг (Processing) – діяльність, яка включає в себе виконання авторизації, моніторинг, збір, оброблення, зберігання й надання членам системи та розрахунковому банку платіжних повідомлень за операціями з платіжними картками.

Процесинговий центр (Processing center) – юридична особа, учасник платіжної системи, яка здійснює процесинг.

Еквайринг (Acquiring) – діяльність банку, що включає в себе проведення розрахунків з підприємствами торгівлі (послуг) за операції, які здійснені держателями платіжних карток, і виконання операцій з видачі готівки держателям платіжних карток.

Еквайр(Acquirer)– банк, який здійснює еквайрінг.

Імпринтер (Imprinter) – пристрій, призначений для перенесення рельєфних реквізитів платіжної картки на сліп.

Сліп (Slip) – документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки й містить набір даних щодо цієї операції та відбиток реквізитів платіжної картки.

Овердрафт (Overdraft) – короткостроковий кредит, який надається банком клієнту в разі перевищення суми операції за платіжною карткою залишку коштів на його картрахунку або встановленого ліміту кредитування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Різність принципів обліку і різних країнах	\|	В. Розрахунки через Інтернет

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.