Кількісні ознаки.

Характерною особливістю спадкування кількісних ознак є те, що вони утворюють безперервний чисельний ряд розподілу. У F₂ мінливість нащадків невелика і як правило не перевищує мінливості в F1.

Крайнє значення кривої нормального розподілу наближається до крайніх значень батьківських форм. Середнє значення F₂ приблизно співпадає з середнім значенням у F1_.

Гіпотеза множинних генів:

у разі кількісних ознак ми маємо справу з дією декількох пар генів, що впливають на розвиток однієї і тієї ж ознаки, – множинні (полімерні, однозначні) гени.

Полімерні гени забезпечують безперервну кількісну мінливість, на відміну від генів, які кодують якісні ознаки (олігогени) і утворюють дискретний розподіл.

Приклад. Забарвлення зерен у кукурудзи

А₁ – червона;

а₁– біла;

А₂ – червона;

а₂ – біла.

РР:	♀А₁А₁А₂А₂ х а₁а₁а₂а₂♂
	червона	біла
F₁:	А₁а₁А₂а₂
	червона
F₂:	1 А₁А₁А₂А₂ – 4 д/г – темно-червоні; 2 А₁а₁А₂А₂ – 3 д/г – яскраво-червоні; 2 А₁А₁А₂а₂– 3 д/г – яскраво-червоні; 4 А₁а₁А₂а₂ – 2 д/г – червоні; 1 А₁А₁а₂а₂ – 2 д/г – червоні; 2 А₁а₁А₂А₂ – 1 д/г – світло-червоні; 1 а₁а₁А₂А₂ – 2 д/г – червоні; 2 а₁а₁А₂а₂ – 1 д/г – світло-червоні; 1 а₁а₁а₂а₂ – 0 д/г – білі.

де д/г – домінантний ген.

К-ть д/г
К-ть рослин

Кумулятивна полімерія – інтенсивність фенотипового прояву ознаки залежить від кількості домінантних генів.

Поява в F₂ форм, у яких виявилося збільшення або зменшення значення кількісної ознаки в порівнянні з батьківським особинами складає основу трансгресивної мінливості.

Трансгресія– поява серед нащадків другого або наступних поколінь особин, у яких яка-небудь ознака виражена сильніше або слабкіше, ніж у початкових батьківських форм. Трансгресія може бути позитивною або негативною.

Чим більша кількість генів визначає дану ознаку, тим більше варіювання ознаки, тобто мінливість.

Приклад некумулятивної полімерії за формою рослини у грициків.

- А₁, А₂ - трикутна (∆);

- а₁, а₂ - овальна ( .).

Р РР:♀ А₁А₁А₂А₂х а₁а₁а₂а₂ ♂

F₁: А₁а₁А₂а₂

F₂: 15 ∆ :1

9 А₁_А₂_

15 3 А₁_а₂а₂

3 а₁а₁А₂_;

1 а₁а₁а₂а₂

Некумулятивна полімерія – фенотиповий прояв ознаки не залежить від дози гена. Достатньо однієї домінантної алелі щоб викликати появу ознаки.

Плейотропія – тип взаємодії неалельних генів, коли один ген впливає на розвиток декількох ознак.

Ефект Парфані: ген, що відповідає у людини за подовженість кінцівок, – пальців рук, впливає на кришталик ока (аномалії).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Відхилення від типових чисельних співвідношень і їх причини.	\|	Статистичні причини.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.