МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Загальна характеристика педагогічного процесу у вищій школі України згідно Болонських вимог.Організація диверсифікації. Вища освіта, ґрунтована на наукових дослідженнях. Освіта як відповідальність перед суспільством. Першочергово зазначення набуває відповідальність ВНЗ за якість освіти і підготовки фахівців. Зона європейської вищої освіти і українська вища школа, як її структурний елемент, повинні будуватися на європейських традиціях відповідальності системи освіти перед суспільством; на широкому і відкритому доступі як до двоступеневого так і після ступеневого навчання; на освіті для розвитку особистості та навчанні протягом усього життя; на громадянськості та принципах соціальної діяльності освіти. Цей принцип спирається на тезу, згідно якої наукові дослідження є рушійною силою вищої освіти. Тому створення Зони європейської вищої освіти має відбуватися одночасно зі створенням Зони європейських наукових досліджень. Диверсифікація (лат. diversus – різний і facere – робити) – полягає у широкій різноманітності навчальних закладів, навчальних програм і органів управління освітою. Традиційно європейська вища школа характеризується різноманітністю мов, національних освітніх систем, типів ВНЗ, орієнтацією профілів підготовки і навчальних планів. Водночас її ефективність залежить від здатності оптимально організовувати це різноманіття з отриманням позитивних результатів. Завданням Болонських угод є не уніфікація європейських ВНЗ, а забезпечення змін і полегшення умов для координації та зближення (конвергенції) освітніх систем з урахуванням національних і європейських особливостей. Реформування національної системи вищої освіти України згідно зазначених вище напрямів сприятиме її наближенню до європейських стандартів. Якість процесів оновлення, які відбуваються в сучасних українських ВНЗ, дають підстави для впевненості у можливості подальшого примноження інтелектуального багатства нації і забезпечення успішності соціально-економічного розвитку української держави. Педагогічний процес належить до центральної категорії педагогіки вищої школи. Він виражає внутрішньопов’язану сукупність процесів, суть яких полягає в тому, що досвід навчальної, професійної, виховної, соціальної, культурно-просвітницької та інших видів діяльності у багатогранності й складності перетворюється на знання, навички, вміння, ідеали, цінності, якості, установки і риси студента, його освіченість та ідейність, культуру й здібності, звички й характер. Отже, у педагогічному процесі об’єктивне, соціальне переходить у суб’єктивне, індивідуально-психологічне надбання студента. Зазначимо: цілісність педагогічного процесу досягається органічною єдністю процесів навчання, виховання, формування та розвитку. За визначенням М. М. Козяр педагогічний процес у ВНЗ – це цілеспрямована, змістовна й організована взаємодія суб’єктів і об’єктів навчально-виховного процесу з метою розвитку, виховання, соціалізації, фахової та громадянської підготовки студентів. [20, с.61]. Основні структурні компоненти педагогічного процесу як системи: завдання педагогічного процесу; суб’єкти і об’єкти системи; змістовна структура (виховання, навчання (самоосвіта), розвиток, формування); організаційна структура (фахова підготовка, навчальна, наукова. Виховна, соціальна, культурно-просвітницька, фізична й інші види діяльності); педагогічна діяльність; результат. Найважливіші компоненти педагогічного процесу – навчання й виховання, котрі сприяють внутрішнім процесам зміни освіченості, вихованості й розвитку студентів, а також рівня сформованості їхніх морально-психологічних і фахових якостей. Основні завдання педагогічного процесу: ü підготовка студентів до виконання завдань професійної діяльності в сучасних умовах; ü цілеспрямоване формування студента – громадянина, глибоко відданого своїй Батьківщині, який має високі моральні якості, свідомо й бездоганно виконує закони; ü оволодіння студентами такою системою фахових знань і вмінь, а також практичними навичками, котрі б забезпечили ефективне практичне застосування за будь-якої діяльності; ü гарантування цілеспрямованого розвитку духовних сил, інтелектуальних, фізичних моральних, психологічних та громадянських якостей кожного студента; ü вироблення у студентів емоційно-вольової стійкості, психологічної готовності до подолання професійних труднощів. [20, с.64]. Завдання педагогічного процесу визначають взаємозалежну та взаємообумовлену діяльність суб’єктів і об’єктів цієї складової системи. Суб’єкти педагогічного процесу – це науково-педагогічні працівники, науковий, навчальний і соціально-виховний відділи (центри). Об’єкт педагогічного процесу ВНЗ становлять усі студенти й студентські групи. Процес навчання у вищій школі має свої особливі риси (І. В. Туркот) [34, с. 126 – 127]: Ø Кожна наукова дисципліна вивчається студентами у її динаміці. Викладачеві слід надавати інформацію про виникнення, становлення і розвиток певної науки перспективи вирішення її актуальних проблем. Ø Обов’язковою умовою навчального процесу у сучасній вищій школі є його поєднання з науковими дослідженнями. Викладач має поєднувати викладання з активною дослідною роботою в галузі науки, яку він викладає, та власним прикладом стимулювати студентів до дослідницької роботи. Ø Має місце великий об’єм самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів, спрямованої на опрацювання різних наукових джерел при підготовці до лекцій, семінарсько-практичних занять, написанні рефератів, курсових і дипломних робіт тощо. Ø Однією з найбільших важливих особливостей навчального процесу у сучасному ВНЗ є його спрямованість на ефективну професійну підготовку майбутніх фахівців. Ідея професійної спрямованості викладання всіх навчальних дисциплін повинна бути провідною. У зв’язку з цим викладачі повинні знати специфіку професійної діяльності майбутніх фахівців, їх провідні професійні функції і концентрувати на них увагу у процесі навчання. Читайте також:
|
||||||||
|