Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Вступ. Морфеміка як розділ мовознавчої науки

ЛЕКЦІЯ № 1

План:

1. Слово як об’єкт морфемного та словотвірного аналізів.

2. Поняття про морфеміку сучасної української літературної мови. Предмет і завдання морфеміки.

3. Морфема – мінімальна значуща частина слова.

Література: основна (2, 4, 5, 7, 9, 12, 15, 16); додаткова (16, 20, 31, 33),

довідкова (3, 4, 7, 12, 16).

 

1. Слово вивчають у різних аспектах. Окремі з них – морфемний та

словотвірний. Морфеміка і словотвір – це взаємозв’язані, але різні дисципліни. Вони мають свої одиниці, закономірності сполучування та пристосування морфів у словах, структурні особливості. Від глибини усвідомлення морфемної підсистеми мови залежить розуміння словотвірної і семантичної будови слова, його зв’язку з іншими лексичними одиницями.

Морфеміка як наука виділилась порівняно недавно. Є багато праць у

галузі морфеміки, проте ґрунтовно цю проблему досліджують Є. Карпіловська та Н. Клименко.

У морфеміці вивчають морфемну будову слова, приципи морфемного аналізу. У словотворі вивчають словотвірну структуру слова і способи словотворення: наприклад, слово «підказка»

під (префікс) каз (корінь) к (суфікс) а (закінчення) – морфемний аналіз;

підказати підказка – суфіксальний спосіб словотворення.

Для того, щоб ділити слова на морфи, виводити морфемну структуру слова, необхідно знати правила виділення морфем, які морфеми мають вільне значення, а які зв’язане, а також те, що деякі морфеми є унікальними, а деякі перехідними, афіксоїдами – префіксоїдами чи суфіксоїдами.

Зупинимось детальніше на співвідношенні морфемної і словотвірної структури слова.

Морфемна структура слова – це закономірна єдність частин, розташованих у певній послідовності.

Завдяки мрфеміці і словотвору наш словниковий склад – відкрита система.

І в морфеміці, і в словотворі – регулярні відношення. Наприклад, у словах «квасолина», «картоплина» суфікс «ин» вказує на одиничний предмет. Інший приклад:

казати

до писати

робити.

Морфеміка і словотвір пов’язані з усіма мовознавчими науками, а також із когнітологією, прагматикою, соціолінгвістикою тощо.



Интернет реклама УБС

У морфеміці вивчають передусім морфеми, їх варіанти; у словотворі – словотвірні моделі, комплексні словотвірні одиниці, способи словотворення.

Словотвірна модель – це схема або формула побудови слова: « префікс + дієслово недоконаного виду» (Р + Y нед. виду) – «доказати».

І морфеміку і словотвір можна розглядати з погляду синхронії і діахронії.

Оскільки між словотвором і морфмікою є відмінності, то й виникла потреба рогдядати слово у двох аспектах: морфемному і словотвірному.

 

Морфемний аналіз Словотвірний аналіз

Мудр (кор.) ість (суф.) + нульове зак. мудрий мудрість(морфолог., суфіксація).

 

Таким чином, при морфемному аналізі основний акцент ставимо на морфемах, а при словотвірному – на твірній основі і словотворчому засобі (форманті).

2. Термін «морфеміка» використовується у двох значеннях:

1) це наука, що вивчає поділ слова на морфеми, формальні семантичні відношення між ними; 2) сукупність морфем, що виділяютьс в словах і використовуються в мові за певними законами сполучуваності: дорога, дорозі.

Об’єкт морфеміки – морфеми і морфемні структури слів

У морфеміці вивчають:

1) поділ слова на морфеми;

2) виділення у словах морфів;

3) склад морфем, їхні класи за роллю в слові, за значенням, за походженням, за ступенем поширеності;

4) сукупність морфемних структур та розподіл їх за частинами мови (кожна частина мов має свої морфеми);

5) закони конструювання морфемних структур.

Складниками морфеміки є:

1) морфотактика, яка вивчає правила формальної семантичної та стилістичної сплучуваності: зоренятко, вітренятко;

2) морфонологія, яка вивчає звукові зміни в морфемному складі слова (особливо на морфемних швах: празький).

Морфеміка є розділом граматики, тому що її одиниці, зокрема афікси, служать для вираження і словотвірних, і граматичних значень, наприклад, хлопець, водиця, білявий.

Морфеміку розглядають з погляду синхронії і діахронії. Таким чином, морфеміка – це окрема самостійна дисципліна, яка має свій предмет вивчення.

3. Термін «морфема» (від гр. morhe – вигляд, форма) означає найменшу значущу частину слова (Енц., 342).

Морфема – це найменша неподільна значуща одиниця мови;

елементарна, мінімальна одиниця мови, формально не подідільна в межах одного слова, але подільна за семантикою.

Цей термін вперше в українському мовознавстві в 1907 р. вжив Є. Тимченко.

- Морфема – двостороння одиниця – вона має значення та матеріальне вираження: синюватий - -юват- виражає значення прикметника і неповноу вияву ознаки;

- Морфема існує тільки у складі слова і є його найменшим компонентом, який наділений значенням;

- Вона не має синтаксичної автономності;

- Морфема – це родове поняття, яке охоплює такі видові: корінь, префікс, суфікс, конфікс, інтерфікс, постфікс, флексія.

Отже, морфеми поділяються на кореневі та афіксальні.

- корінь – основна обов’язкова морфема, афіксальні – службові; вони доповнюють і уточнюють його значення;

- характерна особливість усіх морфем – це їхня відтворюваність і повторюваність у мові (морфема з тим самим значенням зустрічається у ряді слів, принаймні у двох): дощик, столик, носик – суфікс -ик, нульове закінчення;

- морфемі притаманне денотативне (кореням), структурне, стилістичне (у різних стилях), експресивне (позитивне чи негативне заарвлення); класифікаційне (дієвідміни, відміни, розряди слів), диференційне (імпортувати – експортувати), конфігуративне (здатість одного з елементів сполучатися з іншим) значення;

- є синкретичні морфеми, що водночас виражають ріні граматичні значення, наприклад, прикметникове закінчення вказує на рід, число, відмінок;

- за характером виявлення морфеми увають сегментними (вираженими звуковими відрізками), нульовими (хід, зелень) і суперсегментними (несегментними, що розрізняють слова і форми слів): замок – замок, землі – землі;

- морфеми мають валентні характеристики: а) з вільним / зв’язаним значенням; б) їм властива полісемія (викладач = діяч, приймач = предмет), омонімія (зима – писати), синонімія (українець – грузин), антонімія (зайти – вийти);

- морфеми є продуктивні і непродуктивні (мир, вир, жир, дар; царівна, князівна, сотниківна);

- морфеми є питомі і запозичені (гідро, аеро, аква, анти, контр).

Таким чином, морфема – це найменша неподільна значуща одиниця мови, яка виступає як носій лексичного чи граматичного знаень, регулярно відтворюється відповідно до законів мови; це узагальнений тип конкретного значення.


Читайте також:

  1. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
  2. АГД як галузь економічної науки
  3. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
  4. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
  5. Аналіз бойових дій пожежних підрозділів
  6. Б – розділення гелю на дві фази
  7. Б. Обчислювальні науки
  8. В системі вищої освіти і науки України
  9. Взаємодія науки, техніки і виробництва
  10. Взаємодія науки, техніки і виробництва
  11. Взаємодія органів слідства з підрозділами, уповноваженими здійснювати оперативно-розшукову діяльність, при розслідуванні злочинів
  12. Взаємодія підрозділів при проведенні виїзних планових та позапланових перевірок

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Робоча карта командира взводу | Кореневі та афіксальні морфеми. Загальна характеристика

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.017 сек.