Неморфологічні способи творення слів

ЛЕКЦІЯ № 8

План:

1. Лексико-семантичний спосіб словотворення,

2. Лексико-синтаксичний спосіб словотворення,

3. Морфолого-синтаксичний спосіб словотворення; його основні різновиди: субстантивація, ад’єктивація, прономіналізація, адвербіалізація.

Література: основна (1, 6, 13, 14, 17, 18), додаткова (3, 7, 8, 11, 12, 13, 14, 18, 19, 33, 34), довідкова (1, 3, 6, 8, 16).

1. Лексико-семантичний спосіб творення – це утворення нових слів внаслідок переосмислення значень уже відомих слів у мові:

перо (гусине) àперо (знаряддя праці);

супутник (людина) àсупутник (апарат).

Цим способом утворено:

- від загальних назв оніми Кобзар, Каменяр, Долина, Суми;

- якісні прикметники, мотивовані відносними, лексеми на позначення кольорів: вишневий (светер) à вишневий (сік), кавовий (костюм) à кавовий (напій).

Цим же способом утворені слова «ланка» (спочатку воно означало частину ланцюга, а пізніше частину людей) і «вожатий» (спочатку це назва провідника, а згодом – водій трамвая, ще пізніше – організатора культурних заходів (сьогодні це значення зархаїзувалося)).

2. Лексико-синтаксичний спосіб словотворення – це зрощення, злиття

словосполучень в одне слово. Він відомий ще з авніх часів (Білгород, Новгород, Славгород).

Цим спобом утворено слова спасибі (спаси Бог), сьогодні (СЕГО ДНЄ) , на добраніч (на добру ніч), вищенаписаний (вище написаний).

Цим спобом утворено назви чесел другого десятка, назви десятків і сотень: дванадцять, чотириста.

Цим спобом утворено слова горілиць, втридорога, чимдуж, пройдисвіт, високорозвинений, нижчепідписаний та ін.

3. Морфолого-синтаксичний спосіб словотворення – це утворення нових слів шляхом їх переходу з однієї частини мови в іншу: молода дівчина запрошувала на весілля; молода запрошувала на весілля.

У процесі такого переходу прикметника в іменик новоутворене слово набуває нових морфологічних значень, а отже, виконує нову синтаксичну роль (підмет).

Розрізняють такі види морфолого-синтаксичного способу творення слів:

СУБСТАНТИВАЦІЯ – перехід слів з інших частин мови до класу іменників (вартовий ходив, визволені не забувають).

Розрізняютьповну субстантивацію (коли слова з інших частин мови остаточно перейшли в розряд іменників: Котляревський, Львів, Київ, набережна) і неповну (коли слово вживається і в значенні іменника, і в значенні тієї частини мови, до якої належало до субстантивації: операційна, минуле).

Субстантивація – це продуктивний спосіб утворення іменників головним чином від прикметників і дієприкметників. Субстантиви зберігають той тип словозміни, що властивий частині мови, від якої вони утворилися.

АДВЕРБІАЛІЗАЦІЯ – перехід слів з інших частин мови в прислівники. Найчастіше в українській мові адвербіалізуються іменники в непрямих відмінках (без прийменників і з прийменниками) і прикметники: бігом, кругом, напам’ять, до вподоби.

АД’ЄКТИВАЦІЯ – перехід слів з інших частин мови в прикметники. Найчастіше переходять у прикметники дієприкметники: стояча вода, колюча шипшина, сіяне борошно, сушені яблука. При переході в розряд прикметників дієприкметник втрачає дієслівні значення виду, часу, виражає статичну ознаку предмета, втрачає здатність керувати формами непрямих відмінків іменників і визначатися словами з обставинним значенням. Окремі прикметники дієприкметникового походження утворюють ступені порівняння: болючий – болючіший, найболючіший. Ад’єктивовані прикметники можуть відрізнятися від дієприкметників місцем наголосу варений, печений (дієприкметники), варений, печений (прикметники).

До розряду прикметників можуть переходити порядкові числівники, деякі займенники: Першим учнем у класі став Грицько; Платня нічого – краща, ніж по інших сторонах.

ПРОНОМІНАЛІЗАЦІЯ – перехід слів з інших частин мови в займенники внаслідок втрати чи послаблення їхнього лексичного значення і набуття узагальненого вказівного значення.

У такому значенні можуть вживатися іменники (діло було зимою), прикметники (Семенові вчувалась певна мелодія), числівник один (в одній долині, під горою, і високий явір зеленів).

ПАРТИКУЛЯЦІЯ – перехід інших частин мови в частку: Вона іне знала, що таке життя...

НУМЕРАЛІЗАЦІЯ – перехід слів з інших частин мови в числівники: тьма народу, безлічптахів.

ІНТЕР’ЄКТИВАЦІЯ – перехід слів з інших частин мови у вигуки: Матінко! Лелечко!

ПРЕПОЗИЦІОНАЛІЗАЦІЯ – перехід інших частин мови в прийменник: вздовж дороги, поручмене.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Будова системи синхронічного словотворення	\|	Морфологічні способи творення слів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.