МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Загальні положення. Формулювання законуДРУГИЙ ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ
Перший закон термодинаміки встановлює енергетичний баланс у всіх можливих процесах, але він не визначає, в якому напрямку пройдуть самодовільні процеси. Так за цим законом однаково можливий процес переходу теплоти від гарячого тіла до холодного і навпаки. Однак на практиці, в повсякденному житті, можна впевнитись у тому, що процеси в природі мають певний напрямок. Закономірності цієї спрямованості процесів і визначає другий закон термодинаміки. Він встановлює можливість, напрямок і межу протікання процесів. Як і перший закон термодинаміки, другий закон не може бути виведений теоретично із якихось інших законів, а є узагальненням досвіду всього людства. Історично другий закон термодинаміки був сформульований раніш за перший. Основні його положення є в роботах М.Ломоносова (1747р.), С.Карно (1824р.), Клаузіуса (1850р.), Томсона (1854р.). В кінці ХІХ століття Максвел, Больцман і Гіббс встановили статистичний характер другого закону. У сучасному вигляді закон дозволяє визначити: - які з процесів системи за даних умов можуть протікати самодовільно; - яку кількість роботи можна отримати при цьому; - яка межа самодовільної течії процесу; - якими повинні бути зовнішні умови (Р, Т тощо), щоб певний процес проходив у потрібному напрямку; - яку кількість роботи треба витратити, щоб провести процес у негативному напрямку, та як впливають зовнішні умови на кількість цієї роботи. При вивченні процесів слід розрізняти позитивний та негативний напрямок процесів. Позитивний напрямок – це напрямок, в якому процес протікає самодовільно, без витрати зовнішньої енергії, і при цьому може відбуватися робота. Система при позитивних процесах наближається до рівноваги. Негативний напрямок – це напрямок, в якому процес не може протікати самодовільно, без витрати зовнішньої енергії. Негативний напрямок віддаляє систему від стану рівноваги. Негативний напрямок процесу не завжди можна здійснити, бо є гранично необоротні процеси – вибух, біологічне старіння. Розглянемо питання оборотності процесів. Обернення процесу – це повернення системи із кінцевого стану (2) в вихідний стан (1) тим же шляхом, через ті ж самі проміжні стадії (реакції). Наприклад, зарядження розрядженого акумулятора, зворотна хімічна реакція тощо. Оборотність процесу – це можливість його обернення без залишкових змін в навколишньому середовищі. Тобто не тільки система, але й навколишнє середовище повертається в вихідний стан. Очевидно, що всі реальні фізичні і хімічні процеси необоротні. Але є як гранично необоротні процесі, так і процеси різного ступеня необоротності (оборотності). Оборотність процесу – це ідеальний, граничний стан системи. Оборотними можуть бути тільки рівноважні процеси. Рівноважною називається система, що перебуває в незмінному стані, до того ж ця незмінність не обумовлена зовнішніми процесами. Якщо ж незмінний стан системи обумовлений зовнішніми процесами – така система називається стаціонарною. Особливостями рівноважного оборотного процесу є: - двобічність процесу, тобто можливість обернення процесу при зміні напрямку дії навколишнього середовища на систему; - нескінченна повільність процесу; - рівність сил діючих на систему зовні і сил, протидіючих цьому з боку системи; - рівність температур системи і навколишнього середовища; - максимальна кількість роботи, виробленої системою. Історично склалось декілька формулювань другого закону термодинаміки. Всі вони свідчать про існування самодовільних і несамодовільних процесів і виражають різницю між ними. Більш загальними є слідуючи формулювання. Постулат Клаузіуса: теплота не може самодовільно переходити від менш нагрітого тіла до більш нагрітого. Постулат Томсона: процес, єдиним наслідком якого є перетворення теплоти в роботу, неможливий. Постулат Планка: будь-яка форма енергії може повністю перетворюватись в теплоту, але теплота перетворюється в інші види енергії лише частково. Постулат Оствальда: неможливо створити вічний двигун другого роду, тобто машину, яка б повністю перетворювала підведену до неї теплоту в роботу. Очевидно, що всі формулювання другого закону є еквівалентними і вказують на неможливість самодовільного протікання певних процесів.
Читайте також:
|
||||||||
|