Багатозначність слів у сучасній українській мові

Кожний народ бачить світ по-своєму, через призму рідної мови. Система понять, усвідомлена народом і закріплена у значеннях слів, характеризується своєрідність. Багатство лексики мови виявляється не лише в різноманітності груп лексики, а й у обсязі семантики.

Кожне слово “народжувалось” однозначним, тобто слова виникають з одним лексичним значенням. Із розвитком суспільства з’являлись нові предмети чи поняття, які треба було називати. Можна було створити нове слово, запозичити з іншої мови або назвати словом, що вже є в мові. Так виникли переносні значення, наприклад: форум – ‘площа в давньому Римі’, ‘широке зібрання’; ательє – ‘лише художника або фотографа’, ‘майстерня одягу, взуття’ тощо.

Але протягом розвитку мови відбувається як розширення, так і звуження значень слів: казарма зараз означає лише житло для солдат, раніше означало і гуртожиток для робітників; квас – ‘усяке кисле (питво, їжа)’, а тепер тільки ‘вид напою’.

Переважна більшість українських слів є багатозначними. Наприклад, слово земля має у словниках такі значення:

1. Третя по порядку від Сонця планета, яка обертається навколо своєї осі та навколо Сонця;

2. Місце життя і діяльності людей;

3. Верхній шар земної кори;

4. Речовина темно-бурого кольору;

5. Суша (на відміну від водного простору);

6. Ґрунт для вирощування рослин;

7. Країна, край, держава.

У Словнику української мови у слові іти виділяється 30 значень, у справа – 9, у високий – 9. За підрахунками дослідників, у сучасній українській літературній мові серед багатозначних іменників слова з двома значеннями становлять близько 68 %, з трьома – близько 20 %, з чотирма – близько 8 %, з більшою кількістю – до 4 %.

Однозначними є терміни та деякі інші слова: електрифікація, тепловоз, працездатність, конвалія, антилопа та ін. Хоча деякі терміни можуть уживатися в різних терміносистемах, і, відповідно, матимуть різні значення (корінь, клапан, морфема). До однозначних належать також назви матеріалів, речовин (але ґрунт, золото тощо є багатозначними). Таким чином, суть полісемії полягає в тому, що якась назва предмета, явища переходить, переноситься на інший предмет, явище, і тоді одне слово “обслуговує” одночасно декілька предметів, явищ, ознак тощо.

Багатозначність виникає від того, що мовці помічають схожі риси предметів, подібність явищ у житті й тому переносять назву одних предметів на інші: чашечка чаю – чашечка тюльпана, ніжка дитини – ніжка стільця, пряма лінія – телеграфна лінія, вільна людина – вільне місце, потік води – потік машин, міцна криця – міцний сон.

Багатозначність у слові розвивається поступово у процесі розвитку мови. Наприклад, у слові морж (яке раніше в словнику фіксувалося з одним значенням: морж – ‘водяний ластоногий ссавець із вусатою мордою, великими іклами та короткою шерстю’) у 60-х роках розвинулося переносне значення: морж – ‘людина, яка любить купатися взимку в крижаній воді’.

Переносність значення слова є усталеною закономірністю мови. Переносне вживання слів особливо поширене в художньому та розмовному стилях.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ	\|	Переносне значення й переносне вживання слова

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.