Групи крові у людини і фактори крові у тварин.

Процес зсідання крові.

Тромбоцити та їх значення.

Тромбоцити – це кров’яні клітини округлої форми, утворюються в червоному кістковому мозку при розпаді мегакаріоцитів – можуть існувати 3-5 діб, потім руйнуються. Тромбоцити при розпаді стикаються з шорохуватим краєм рани (пошкодженою судиною), повітрям – склеюються (утворюють первинний тромб), потім розпадаються з утворенням серотоніну, який звужує судину. Тромбокінази – фактори, що впливають на процес зсідання крові.

В плазмі крові є білки : альбуміни, глобуліни, та фібриноген; а також фактори білкового походження. Значення білків крові:

– забезпечують густину крові і тим самим підтримують артеріальний тиск крові;

– забезпечують онкотичним тиск;

– складають резерв для синтезу тканинного білка;

– виконують буферну функцію;

– приймають участь у зсіданні крові (фібриноген);

– беруть участь у створенні імунітету.

Сироватка крові – плазма крові позбавлена білка фібриногену.

Це складний ферментний процес в якому беруть участь 13 факторів крові. Проходить в 3 фази:

І. Відбувається кров’яний та тканий тромбопластин – він утворюється за рахунок тромбокінази та білків крові: антигемофілічний глобулін, акселератор глобулін, проконвертина і іонів Са.

ІІ. Під дією тромбопластина неактивний фермент печінки протромбін перетворюється в активний тромбін.

ІІІ. Розчинний білок крові фібриноген під впливом тромбіну переходить в нерозчинну формулу – фібрин. Нитки фібрину на пошкодженій частині судини створюють сітку, в яку потрапляють форменні елементи крові і утворюється тромб (кров’яний згусток) – закупорює просвіт судини. Потім відбувається ретракція згустку крові – виходить рідка частина і подальше розсмоктування.

У 1903 році Ландштейнер відкрив систему груп крові (А,В,О). Він встановив, що в еритроцитах є речовини аглютиногени (що склеюються), а в плазмі є аглютиніни (що склеюють).

У людей в яких в еритроцитах не знайдено аглютиногенів, але в плазмі є аглютиніни (α, β) – І група; ІІ група – аглютиноген А, аглютинін β; ІІІ група – аглютиноген В, аглютинін α; IV група – аглютиногени А,В, аглютинінів не виявлено.

При переливанні крові важливо, щоб еритроцити донора не склеювалися з плазмою реципієнта, а те, що плазма донора може склеювати еритроцити реципієнта практичного значення не має, бо її вводиться незначна кількість і не вистачає для повного склеювання.

Таким чином група крові людини визначається антигенними властивостями еритроцитів. Ці властивості залежать від природи кінцевого цукру, в складі відповідних гліколіпідів мембран еритроцитів.

У тварин в еритроцитах аглютиногенів знайдено дуже багато, і тому кров не розподілена на групи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лейкоцити, їх види і функції.	\|	Еволюція ССС.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.