Методы очистки сточных вод.

Очищення стічних вод здійснюють механічним, біологічним, хімічним і фізико-хімічним способами.

Механічне очищення роблять для виділення зі стічної води грубодисперсних забруднень проціджуванням, центрифугуванням, обробкою на гідроциклонах, устоюванням і фільтруванням води. Великі домішки затримуються при проціджуванні води через грати і сита (9.22). При устоюванні важкі частинки випадають, а легкі

спливають на поверхню.

9.22. Грати і сіта Грати і сіта — це споруди для механічного очищення стоків у вигляді таких собі пристосувань, з прозорами від 20х20 до 5х5 мм. Бувають ручні та автоматичні.

Для механічного очищення застосовують такі споруди:

— піскоуловлювачі (9.23) (затримують завислі мінеральні частинки, переважно пісок);

відстійники (відділяють основну масу дрібнішої зависі, переважно органічного походження);

9.23. Піскоуловлювачі Піскоуловлювачі — це споруди для механічного очищення стоків а вигляді резервуарів, де строюється режим руху, при якому відбувається осадження часток піску.

— жироуловлювачі, мастилоуловлювачі, смолоуловлювачі (9.24) (для виділення з виробничих стічних вод жирів, мастил, нафти, смол і т. ін.).

9.24. Жироуловлювачі, мастилоуловлювачі, смолоуловлювачі Жироуловлювачі, мастилоуловлювачі, смолоуловлювачі — це споруди для механічного очищення стоків а вигляді резервуарів, де строюється режим руху, при якому відбувається спливання маслоподібних речовин, з меншою питомою вагою, ніж вода. Ці речовини збираються у відповідні канали і подаються на переробку у корисних цілях.

Стічні води вивільняють від завислих частинок дрібної суспензії фільтрацією води крізь спеціальні сітки або шар зернистого матеріалу. Фільтруванням головним чином очищають виробничі стічні води.

Біохімічні методи очищення мають метою змінити структуру органічних речовин, що містяться в стічних водах у вигляді тонких суспензій, колоїдів і розчинів, за допомогою мікроорганізмів-мінералізаторів. Для біологічного очищення застосовують окислювачі — споруди з природними умовами мінералізації і штучно створеними. До перших належать поля зрошення, поля фільтрації і біологічні стави. До других — біологічні фільтри (9.26) та аеротенки (9.26). У спорудах другого виду процеси окислення органічних речовин

проходять інтенсивніше.

9.25. Поля зрошення, поля фільтрації і біологічні стави Поля зрошення, поля фільтрації і біологічні стави — це споруди для біологічного очищення з природними умовами мінералізації і штучно створеними. Тобто це поля, або стави, які можуть використовуватися у своєму господарському значенні.

9.26. Біологічні фільтри Біологічні фільтри — це споруди для біологічного очищення великої кількості стічних вод на спеціальних фільтрах з активним мулом —одноклітинними чи багатоклітинними мікроорганізмами флори та фауни. Потребують запровадження інтенсивної аерації.

9.27. Аеротенки Аеротенки — це споруди для біологічного очищення великої кількості стічних вод в спеціальних резервуаром з активним мулом і інтенсивною аерацією.

Бактеріальні забруднення перед скиданням стічних вод у водойми знищують дезинфекцією.

Хімічне очищення ґрунтується на хімічній взаємодії реагенту, що його вводять у стічні води, і забруднення. Реагент перетворює розчинні сполуки в нерозчинні (або розчинні, але нешкідливі), змінює реакцію води, сприяє повнішому виділенню нерозчинних, колоїдних і розчинних домішок. Хімічні методи застосовують переважно для виробничих стічних вод. До хімічного очищення стічних вод можна віднести електродіаліз (9.28), що полягає в окисленні одних забруднень за рахунок відновлення інших (зокрема, іонів водню) при пропусканні електричного струму через розчини.

9.28. Електродіаліз Електродіаліз — це метод хімічного очищення стічних вод, що полягає окисленні одних забруднень за рахунок відновлення інших (зокрема, іонів водню) при пропусканні електричного струму через розчини.

До фізико-хімічного очищення стічних вод входять сорбція, екстракція, евапорація, коагуляція і флотація. Це основні методи фізико-хімічного оброблення виробничих стічних вод.

Сорбція (9.29)— виділення зі стічної рідини розчинених у ній речовин і газів при концентрації їх на поверхні твердого тіла (адсорбція), в об'ємі твердого тіла (абсорбція) або при хімічній взаємодії розчинених домішок з твердим тілом (хемосорбція). Процес сорбційного очищення проходить так: у стічну воду подають подрібнений сорбент (наприклад, активоване вугілля), який при перемішуванні з водою концентрує домішку, а потім разом з нею механічно видаляється із стічної рідини.

9.29. Сорбція Сорбція — це метод хімічного очищення стічних вод, що полягає в виділенні зі стічної рідини розчинених у ній речовин і газів при концентрації їх на поверхні твердого тіла (адсорбція), в об'ємі твердого тіла (абсорбція) або при хімічній взаємодії розчинених домішок з твердим тілом (хемосорбція).

Екстракція (9.30)— поділ концентрованої домішки розчиненням її в екстрагенті (речовині, нерозчинній у воді, але такій, що інтенсивно розчиняє домішку). Інтенсифікація цього процесу забезпечується ретельним добором пар екстрагент — екстрагована (тобто розчинювана) рідина (оцтова кислота, фенол та ін.). Наступний поділ відпрацьованого екстрагенту і стічної рідини досягається устоюванням при великій відмінності їх питомих ваг.

9.30. Екстракція Екстракція — це метод хімічного очищення стічних вод, що полягає в розподілі концентрованої домішки розчиненням її в екстрагенті (речовині, нерозчинній у воді, але такій, що інтенсивно розчиняє домішку). Потім відбувається наступний поділ відпрацьованого екстрагенту і стічної рідини устоюванням при великій відмінності їх питомих ваг.

Евапорація (9.31)— відгін з водяною парою домішок, що забруднюють воду. Процес полягає в тому, що стічну рідину попередньо нагрівають і в спеціальних евапораційних колонах продувають перегрітою парою, що виносить леткі речовини — забруднювачі води (фенол, анілін та ін.).

9.31. Евапорація Екстракція — це метод хімічного очищення стічних вод, що полягає в відгоні з водяною парою домішок, що забруднюють воду.

Коагуляція (9.32) — оброблення стічних вод реагентами, в результаті чого завислі і колоїдні речовини зсідаються у пластівці, які сорбують нерозчинні тонкодисперсні

речовини

9.32. Коагуляція Коагуляція — це метод хімічного очищення стічних вод, що полягає в оброблення стічних вод реагентами, в результаті чого завислі і колоїдні речовини зсідаються у пластівці, які сорбують нерозчинні тонкодисперсні речовини.

Флотація (9.33) — виділення зі стічних вод домішок наданням їм плавучості за допомогою пухирців повітря, що продувається через товщу стічної рідини.

9.33. Флотація Флотація — це метод хімічного очищення стічних вод, що полягає в виділенні зі стічних вод домішок наданням їм плавучості за допомогою пухирців повітря, що продувається через товщу стічної рідини.

Перші три методи фізико-хімічного очищення стічних вод застосовують, коли треба виділити з них цінні речовини (при належному техніко-економічному обґрунтуванні), тобто якщо одержуваний в результаті очищення товарний продукт покриває експлуатаційні витрати.

Наведені вище способи очищення стічних вод залежно від складу домішки і її властивостей можна застосовувати як самостійні (остаточні) або несамостійні (кінцеві, проміжні або попередні) етапи оброблення води в різних комбінаціях. Останнє особливо стосується виробничих стічних вод. Наприклад, при нейтралізації кислих стічних вод устоюванню (механічному очищенню) передує хімічна нейтралізація.

Господарсько-фекальні стічні води звичайно очищають на спорудах механічного і біологічного очищення. Іноді обмежуються лише механічним обробленням (при випуску стічних вод у моря). Господарсько-фекальні води знезаражують обов'язково.

Механічне очищення стічних вод супроводжується утворенням мінеральних і органічних осадів. Мінеральні осади звичайно обробляють з метою зменшення вологості (підсушують). Органічні осади обробляють біохімічними способами для зміни їх властивостей (підсушують і спрямовують на утилізацію). Органічні осади господарсько-фекальних стічних вод мають цілий ряд несприятливих властивостей: сирий (необроблений) осад має велику вологість (95—99%), пластівцевоподібну пухку структуру, що погано віддає вологу; складну хімічну структуру, що не перероблюється рослинними організмами; нетранспортабельний. Після анаеробної мінералізації осад, маючи зернисту мінеральну структуру, легко підсушується, може бути використаний як добриво, транспортабельний. Обробляють органічні осади у септиках, двоярусних відстійниках і метантенках. Перші дві споруди виконують роль відстійників і анаеробних окислювачів. Метантенки призначені тільки для мінералізації (зброджування) осаду.

Зменшити вологість органічних опадів стічних вод можна в мулових ставах, на мулових майданчиках, установках механічного і термічного збезводнення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Схеми споруд для очищення міських стічних вод.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.