Зайнятість: суть і форми. Теорії зайнятості.

Продуктивна сила людини характеризується робочою силою, а підприємця – хистом. Людина праці і підприємець виступають продуктивною силою, коли їх здібності реально використовуються в процесі виробництва. Поняття зайнятості означає, що потенційний носій особистої продуктивної сили включений до складу продуктивних сил суспільства у певній сфері економіки. Людина працює не заради праці як такої: праця, підприємницька діяльність повинні піднести добробут людини, її соціальний статус у суспільстві, на підприємстві, у сім’ї.

Зайнятість – це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка приносить дохід у грошовій та іншій формі. Зайнятість – це економічне відношення, що виражає залучення робочої сили до сукупної праці суспільства. Для більшості населення зайнятість – головне джерело доходів. Зайнятість характеризується системою відношень для надання робочих місць та визначенням форм участі у суспільному виробництві з метою одержання засобів для існування. Від її характеру та сфери залежать інтереси людини, її соціальний статус і рівень життя.

Є повна і неповна зайнятість.

Повна зайнятістьхарактеризується використанням всіх придатних для цього ресурсів і достатністю робочих місць для тих, хто потребує оплачуваної роботи, бажає і здатен працювати. Якщо економіка має недостатньо робочих місць, то формується неповна зайнятість. Певна кількість вимушено безробітні.

Трудові ресурси – частина сукупної кількості працездатного населення. Розрізняють загальну і економічну (продуктивну) зайнятість.

Загальна– навчання у з/о, спеціальних і вищих навчальних закладах, ведення домашнього господарства, догляд за хворими, інвалідами, участь у роботі громадських організацій, служба в Збройних Силах.

Економічна – це зайнятість працездатного населення у виробництві товарів і послуг.

Форми зайнятості – за різними критеріями:

а) соціально-економічний (за формами власності та господарювання, соціальним складом населення);

б) організаційно-економічна (тривалість і режим робочого часу, характер зайнятості – постійна, тимчасова; повна і часткова; основна і додаткова; гнучка зайнятість).

Традиційна зайнятість – повний робочий день, стабільність праці, регламентування робочого часу.

Гнучка зайнятість – нестабільність, відхилення від робочого часу, нестандартні умови праці, висока професіональна кваліфікація і територіальна стабільність, гнучка оплата праці.

Гнучкі форми – тимчасова робота, надомництво, поділ робочого місця, скорочений робочий тиждень. Деякі з цих форм відносять до повної або неповної зайнятості.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Коротко охарактеризуємо кожну з фаз ділового циклу.	\|	Форми зайнятості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.