МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Система адміністративно-процесуального праваАдміністративне процесуальне право, як і будь-яка інша галузь права, має власну внутрішню будову, елементами якої є юридичні норми та інститути, спрямовані на забезпечення доступного і зручного розуміння правових приписів під час розгляду і вирішення індивідуальних адміністративних справ, а також вивчення і усвідомлення механізму правового регулювання процесуальних правовідносин. Ознаками системи адміністративного процесуального права є: а) структурність -- тобто система складається з визначених елементів -- процесуальних норм; б) об'єднаність цих норм, розташованих іноді в різних джерелах процесуального права, в правові інститути (підгалузі), що регулюють предметні якісно однорідні суспільні відносини; в) логічність об'єднання та єдність взаємозв'язків між нормами і правовими інститутами (підгалузями), в результаті чого одні й ті самі норми (інститути) можуть впливати на суспільні відносини в різноманітних провадженнях на їх різних стадіях; г) предметність і сфера регулювання суспільних відносин, за якою визначається галузева належність права; ґ) цілісність системи, яка внаслідок динамічності якісно не втрачає властивостей її елементів. Отже, система адміністративного процесуального права може бути визначена як сукупність процесуальних норм та інститутів, об'єднаних у логічній послідовності і необхідних взаємозв'язках щодо розгляду і вирішення індивідуальних адміністративних справ у сфері публічних відносин та (визначення) встановлення механізму правового регулювання процесуальних відносин. Основу системи адміністративно-процесуального права (як і інших галузей права) складають дві великі групи норм, що різняться між собою за конкретним змістом регульованих ними суспільних відносин. Першу групу складають норми Загальної частини адміністративно-процесуального права. Вони регулюють загальні питання, які характерні для різних груп суспільних відносин. Сюди належать адміністративно-процесуальні норми, які: 1) визначають мету і завдання процесуальної діяльності органів виконавчої влади, їх посадових осіб та інших суб'єктів; 2) регулюють принципи процесуальної діяльності органів виконавчої влади та адміністративних судів (законність, рівність громадян перед законом, гласність тощо); 3) визначають правовий статус учасників адміністративного процесу; 4) закріплюють загальні правила розгляду адміністративних справ компетентними органами держави; 5) визначають загальні засади здійснення адміністративного судочинства; 6) регулюють порядок здійснення контролю і нагляду за забезпеченням законності при розгляді адміністративних справ. Адміністративно-процесуальні норми Особливої частини регулюють більш вузькі, відособлені групи суспільних відносин, що виникають, головним чином, при здійсненні того чи іншого провадження. До них належать норми, які: 1) регулюють порядок підготовки та прийняття юридичних актів управління шляхом встановлення відповідних правил певної процедури; 2) регулюють порядок розгляду звернень громадян, а також звернень юридичних осіб щодо реалізації належних їм прав у сфері державного управління; 3) регулюють дозвільно-реєстраційне провадження; 4) регулюють відносини, що виникають при вирішенні численних організаційних питань органами виконавчої влади; 5) регулюють відносини, пов'язані зі здійсненням провадження в справах про заохочення у сфері державного управління; 6) регулюють особливості розгляду адміністративних справ в порядку адміністративного судочинства; 7) регулюють порядок застосування різних заходів примусу органами виконавчої влади держави.
Читайте також:
|
||||||||
|