Сучасні уявлення про будову атома.

Упродовж 25 століть, із часів філософів Давньої Греції і до кінця ХІХ ст., у науці панувала думка про те, що атом – найменша неподільна частинка речовини, яка залишається незмінною під час будь-яких процесів чи явищ.

Проте наприкінці ХІХ ст. у фізиці було зроблено низку відкриттів,

які засвідчили складну будову атома.

-Пригадайте, які відкриття стали прямими доказами складності

атома.

На підставі нових відкриттів почала розвиватися теорія будови атома

(модель будови атома Е. Резерфорда, 1911 р.; модель Н. Бора, 1913 р.).

Сучасна теорія будови атома виникла як результат переосмислення

й доповнення теорії Бора. Найсуттєвішим нововведенням стало понят-

тя про електронну хмару, яке прийшло на зміну поняттю про електрон

лише як частинку. Сучасна квантова теорія будови атома враховує

хвильові властивості електрона та інших елементарних частинок – про-

тонів, нейтронів тощо.

Основні положення сучасної теорії будови атома:

1. Електрону властива двоїста (корпускулярно-хвильова) природа.

Як частинка електрон має певну масу і заряд, а як хвиля – здатність до

дифракції (обгинання перешкоди).

2. Для електрона неможливо одночасно й точно виміряти координату та енергію. У кожний момент часу можна визначити лише одну з цих

властивостей.

3. Електрон в атомі не обертається навколо ядра за певною траєкто-

рією, а може рухатися в будь-якій частині навколоядерного простору.

Однак вірогідність перебування його в різних частинах простору нео-

днакова.

4. Ядра атомів складаються з протонів і нейтронів. Число протонів

дорівнює атомному номеру елемента (протонне число), а сума чисел

протонів і нейтронів відповідає його масовому числу. Різні види атомів мають загальну назву – нукліди. Найважливішіхарактеристики нуклідів – атомний номер і масове число, їх позначають зліва від символу елемента, наприклад, ₂₃Na ¹¹ – нуклід Натрію.Якщо нукліди (ядра) одного й того самого елемента мають однаковийзаряд ядра, але різні масові числа, вони називаються ізотопами. Наприклад, ₁₂C⁶ і ₁₃C⁶ – ізотопи Карбону.

Розрізняють стійкі (стабільні) та нестійкі (радіоактивні) ізотопи.

Їх називають і позначають тими самими символами, що й хімічні еле-

менти. Винятком є ізотопи Гідрогену, які мають індивідуальні назви і

^{1 1 1 1 1}

символи: ₁H – Протій; ₂H або ₂D – Дейтерій; ₃H або ₃T – Тритій.

Знаючи частки ізотопів у природному елементі та середнє значення

їх атомних мас, можна визначити відносну атомну масу елемента у пе-

ріодичній системі. Загальна формула для розрахунку:

W₁Ar₁ + W₁Ar₁ +… W_nAr_n

Ar(сер.) =

W₁ + W₂ +… W_n

Приклад.У природному Хлорі частка нукліда 35Cl становить ≈ 75,53%,

а нукліда 37Cl ≈ 24,47 % (атомних відсотків). Визначити відносну атом-

ну масу елемента Хлору.

75,53* 35 + 24,47*37

Ar(сер.) = = 35,489

100

або заокруглено 35,5.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Пригадаємо хімічні властивості кислот, оксидів, основ.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.