Застосування нітратної кислоти

Нітратну кислоту, використовують для виробництва добрив, барвників, бездимного пороху та інших вибухових речовин, пластмас штучного волокна, лікарських препаратів (стрептоцид), кіно- і фотоплівки. Вона застосовується і як сильний окисник у самозаймистих ракетних паливах.У металургії – для розчинення металів, очищеня їх поверхні від оксидів.

Нітрати.
Солі нітратної кислоти називають нітратами. Нітрати можна добути внаслідок дії нітратної кислоти на метали, основні оксиди, основи, амоніак і деякі солі, наприклад:

Cu + 4HN0₃ = Cu(N0₃)₂+ 2N0₂↑ + 2Н₂0
CaO + 2HN0₃ = Ca(N0₃)₂ + H₂0
Mg(OH)₂ + 2HN0₃ = Mg(N0₃)₂ + 2H₂0
NH₃ + HN0₃ = NH₄N0₃
Na₂C0₃ + 2HN0₃ = 2NaN0₃ + C0₂↑+ H₂0

Нітрати утворюються також і під час взаємодії оксиду нітрогену(V) з лугами, бо N₂0₅ — кислотний оксид:

N₂0₅ + 2КОН = 2KN0₃ + Н₂0

Усі нітрати — тверді кристалічні речовини, добре розчинні у воді, токсичні (отруйні).

Характерною хімічною властивістю нітратів є їхня здатність розкладатися під час нагрівання з виділенням кисню та інших продуктів. Продукти розкладання залежать від природи металу, який входить до складу солі, від його місця у витискувальному ряді металів:

ліворуч від Mg Me(N0₂)_n+ 0₂

_Mg—Cu

Me(N0₃)_n ---------------------------► Me₂0_n+ N0₂ + 0₂

праворуч від Cu Me + NO₂+ O₂

тобто солі таких металів, які у витискувальному ряді стоять ліворуч від магнію Mg, під час розкладання утворюють нітрити і кисень;

від Mg до Cu— оксид металу, бурий газ N0₂ і кисень,

а праворуч від міді Cu — вільний метал, бурий газ N0₂ і кисень 0₂.

Нітрати використовують у піротехніці, для виготовлення чорного пороху, виробництва вибухових речовин. В останні роки нітрати займають основне місце у лікуванні серцево-судинних захворювань. Як консерванти для збільшення строків зберігання шинки, ковбаси та інших м`ясних продуктів використовують натрій нітрит NаNO₂ і натрій нітрат NаNO_3. Проте треба запобігати надлишку нітратів, їх кількість не повинна перевищувати гранично допустимої концентрації 5 мг/кг на добу.нітрати потрапляють у наш організм з овочами і фруктами (70%), водою (20%), з молочними і м`ясними продуктами (10%). При надлишковому вмісті в овочах у шлунково-кишковому тракті нітрати можуть перейти в нітрити, які утворюють високотоксичні сполуки, що вражають печінку, спричинюють онкологічні захворювання тощо.

Нітроген — один з хімічних елементів, необхідних для росту і життєдіяльності рослин. Як правило, вміст його в ґрунті невеликий, і рослинам не вистачає Нітрогену. Доводиться вносити його у ґрунт у вигляді азотних добрив.

Речовини, які містять Нітроген і вносяться у ґрунт для підвищення врожайності, називаються азотними добривами.

Азотні добрива поділяються на дві групи:

1) мінеральні добрива — селітри¹ KN0₃, NaN0₃, NH₄N0₃, Ca(N0₃)₂; солі амонію (NH₄)₂S0₄; рідкий аміак NH₃, аміачна вода NH₃ • Н₂0 та ін.;
2) органічні добрива — гній, компост², послід та зелені добрива (люпин, сочевиця, горох, конюшина, серадела). Крім Нітрогену, вони містять інші елементи, необхідні для живлення рослин.

1. Селітра (від лат. sal — сіль і nitrum — луг) — загальна назва нітратів калію, натрію, амонію, кальцію.

2. Компост (англ., фр. compost, від лат. compositus — складений) — місцеве органічне добриво, що його одержують з різних органічних решток внаслідок їхнього біологічного розкладання.

Наука про живлення рослин і застосування добрив з метою підвищення врожайності сільськогосподарських культур та поліпшення якості врожаю називається агрохімією.

Велику роль у становленні агрохімії відіграли французький вчений Ж. Буссенго, який дослідив кругообіг речовин у землеробстві та роль Нітрогену в живленні рослин, та німецький хімік Ю. Лібіх, який обґрунтував теорію виснаження ґрунтів (1840 р.) через винесення поживних речовин рослинами і показав необхідність повернення цих речовин у ґрунт у вигляді мінеральних добрив.

БУССЕНГО ЖАН БАТІСТ
(1802—1887)
Французький учений, один із засновників агрохімії, член Паризької АН (з 1839). Досліджував живлення рослин. Першим почав вивчати кругообіг речовин (у землеробстві). Довів, що всі рослини (крім бобових) беруть Нітроген з ґрунту, а бобові самі здатні нагромаджувати його. Довів, що вміст Карбону в урожаї не пов'язаний з вмістом його в гної і що джерелом Карбону для зелених рослин є вуглекислий газ повітря. Вивчав газообмін у рослин і тварин, вплив нітратів та фосфатів на розвиток рослин.

ЛІБІХ ЮСТУС
(1803—1873)
Видатний німецький хімік, президент Баварської АН (з 1860), один із засновників агрохімії. Розробив теорію мінерального живлення рослин, що сприяло розвитку виробництва мінеральних добрив і впровадженню, їх у землеробство. Вважав принципово можливим синтез будь-яких агрохімічних сполук. Поряд з цим припускав існування «життєвої сили». Відкрив ізомерію (1823). Автор хімічної теорії бродіння і гниття, один із творців теорії радикалів. Добув багато органічних речовин.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зміст лекції	\|	VІ. Закріплення знань.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.