• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ПИТАННЯ НА ІСПИТ

1. Виконання ЗМІ функції інформування, аналізу, громадської критики та контролю. Суспільне завдання журналіста.

2. Основні стандарти подачі інформації.

3. Моральність журналіста як особистості, громадянина, фахівця.

4. Поняття жанру в журналістикознавстві: погляд на термін відомих учених-журналістикознавців.

5. Жанроутворювальні фактори в журналістиці: об’єкт відображення; призначення виступу; масштаб охоплення дійсності, масштаб узагальнення; особливості літературно-стилістичних засобів вираження задуму.

6. Класифікація жанрів і поділ їх на групи: 1) Інформаційні жанри; 2) Аналітичні жанри; 3) Художньо-публіцистичні жанри; 4) Сатирично-гумористичні; 5) Жанри зображальної журналістики.

7. Призначення і жанрові особливості замітки.

8. Структура замітки. Різновиди заміток.

9. Робота журналіста над процесом збирання фактажу і написання заміток.

10. Призначення і жанрові особливості репортажу.

11. Жанрові можливості і вимоги до репортажу. Співвідношення інформаційних і аналітичних елементів у репортажі.

12. Різновиди репортажу. Подієві та неподієві репортажі.

13. Методи збирання інформації: «метод маски», репортер змінює професію.

14. Інтерв’ю у системі інформаційних жанрів. Діалогічний характер сучасного інтерв’ю. Стилістика жанру.

15. Специфіка підготовки до інтерв’ю. Інструментарій журналіста. Входження у бесіду, дотримання часових меж, завершення бесіди.

16. Характеристика різновидів інтерв’ю. Елементи репортажу в інтерв’ю. Елементи зарисовки в інтерв’ю. Процес написання. Звіряння фактів.

17. Призначення і жанрові особливості звіту. Вимоги до звіту.

18. Різновиди звіту: короткий хронікальний звіт; прямий інформаційний звіт (загальний розгорнутий) звіт; аналітичний; тематичний; проблемний.

19. Методика підготовки звіту до друку.

20. Кореспонденція в системі журналістської аналітики. Визначення. Функції. Місце на газетній полосі.

21. Різновиди кореспонденцій: інформаційна, аналітична, описова, постановочна (проблемна), нарисова, критична, рекламна.

22. Основні вимоги до кореспонденції і процес роботи над нею. Архітектоніка і композиція кореспонденції. Методика написання кореспонденції. Мовностилістична технологія.

23. Природа статті як найважливішого аналітичного жанру газетної публіцистики. Проблема, головна думка як основа статті. Особливості публіцистичного аналізу й синтезу в статті.

24. Різновиди статті: передова, редакційна, аналітична, теоретико-пропагандистська, постановочна (проблемна), наукова, критична, дискусійна. Композиція та архітектоніка статті. Співвідношення фактів і висновків. Види стилів. Методика роботи над статтею.

25. Лист як особливий жанр публіцистики. Основні різновиди публіцистичного листа: заява, послання, звернення, сповідь, відкритий лист, привітання. Особливості змісту і форми. Колективний лист. Лист журналістський і лист читацький.

26. Методика роботи над листом. Композиція епістолярних матеріалів. Тональність. Принципи редагування листів різних видів. Взаємодія листа з іншими жанрами.

27. Анонімний лист. Його користь та його шкода.

28. Огляд. Розвиток жанру. Призначення огляду як жанру. Зміст огляду і його форма.

29. Різновиди оглядів. Робота журналіста над оглядом.

30. Поняття, предмет, призначення, функції огляду листів. Роль, мета і призначення огляду листів.

31. Різновиди огляду листів: інформаційні й аналітичні огляди; цитатний огляд листів; огляди листів-відповідей; огляди листів-запитань.

32. Робота над оглядом листів.

33. Огляд ЗМІ: походження і завдання. Місце і призначення в газеті.

34. Різновиди огляду ЗМІ: тематичний і загальний огляд; інформаційні й малі форми огляду; огляд зарубіжної преси; сучасні газети-дайджести. Робота над оглядом ЗМІ. Вимоги редакції до огляду й оглядача.

35. Суть і призначення коментарю. Особливості форми відгуку на подію.

36. Коментарі на внутрішні й міжнародні теми. Факт і коментар: особливості синтезу.

37. Головна ознака коментарю. Коментар і коментування. Коментатор і його особиста відповідальність.

38. Рецензування: поняття, предмет, завдання. Особливості рецензування.

39. Різновиди рецензій. Рецензії за об’єктом критики: літературні (прозові, драматичні, поетичні, сатиричні); мистецькі (театральні, кінорецензії, музичні, естрадні, відео рецензії); наукові (за галузями наук); рецензування творів образотворчого мистецтва.

40. Робота над рецензією.

41. Які характерні ознаки зарисовки? Чому зарисовку називають «малою формою» нарису?

42. Дайте характеристику різновидам зарисовки. Назвіть характерні особливості роботи над зарисовкою.

43. Чому нарис відноситься до жанру художньої публіцистики?

44. Дайте характеристику різновидам нарису.

45. Чим характерна композиція нарису? Вибір теми, вивчення матеріалу.

46. Яка роль факту, деталі, вимислу, домислу у нарисі?

47. Якими засобами замальовується характер у нарисі?

48. Яке призначення есе у сучасній журналістиці?

49. Які художньо-стильові особливості есе як жанру інтелектуальної публіцистики?

50. Назвіть відомих українських письменників-есеїстів та проаналізуйте їхню творчість.

51. Походження терміна «фейлетон». Сучасне визначення фейлетону як художньо-публіцистичного жанру. Синкретична природа фейлетону. Авторська позиція. Характер використання фактів. Засоби сатиричного загострення. Сатиричний образ. Фейлетони О. Вишні, С. Олійника, Ф. Маківчука, П. Глазового, І. Сочивця та ін. Фейлетон на сторінках газет.

52. Фейлетон, що має конкретну адресу. Поняття про «малий фейлетон». Можливості й засоби сатиричної типізації. Мова і стиль.

53. Памфлет. Походження жанру. Головна зброя і головна мета. Призначення сміху у памфлеті – політично знищити супротивника. Енергійність, пристрасність у тоні памфлету. Використання іронії, сарказму, гротеску. Памфлети М. Твена, І. Франка, Ю. Мельничука, М. Хвильового, І. Багряного.

54. Форми памфлету. Своєрідність мови і стилю. Сучасний памфлет і памфлетисти.

55. Мета пародії – сатиричними засобами підкреслювати особливості форми і змісту твору, що критикується. Об’єкти висміювання: конкретний твір, творчість у цілому, іноді – напрям у літературі. Гіперболізування істотних ознак твору. Жанр пародії і пародіювання у фейлетоні та памфлеті. Класична пародія. Сучасна пародія. Пародії сучасних гумористів Ю. Берези, М. Сома та ін.

56. Шарж. Жанрові особливості. Форма шаржу. Обов’язкова наявність карикатурного зображення героя. Різновиди шаржів. Дружні шаржі, політичні шаржі. Мета шаржу. Об’єкти висміювання. Шаржі у сатиричних журналах.

57. Гумореска. Гумореска віршована та прозова. Гумореску прозову ще називають гумористичним оповіданням. Композиція гумористичного оповідання. Призначення жанру для якої категорії читачів. Використання сатиричних засобів.

58. Віршована байка в пресі. Її форма, тематика, проблематика. Мова байки, афористичність та дотеп. Герої байок – тварини, рослини, речі. Їх олюднення в байці. Висновок у байці – мораль, висловлена приказкою, прислів’ям, афоризмом.

59. Аналіз гуморесок і байок сучасних гумористів.

60. Епіграма. Характерні особливості жанру: гранична стислість характеристики об’єкта критики, висміювання. Афористичність, відбір слів великої смислової енергії і виразності. Епіграма – влучний спосіб висміювання недоліків, засіб нещадного викриття об’єкта критики.

61. Сатиричні та гумористичні епіграми. Адресні й безадресні епіграми. Історія походження анекдоту. Різновиди анекдотів: сатиричні та гумористичні. Герої жанру.

Читайте також:

1. IV. Питання самоконтролю.
2. V. Питання для самоконтолю
3. V. Питання туристично-спортивної діяльності
4. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
5. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
6. Актуальні питання управління земельними ресурсами та їх охорони
7. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
8. Бесіда за запитаннями.
9. БЛІЦ-ПИТАННЯ
10. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
11. Виділення в природних комплексах незвичайних, унікальних ділянок і явищ і питання їх збереження.
12. Висновок з 1 питання

Переглядів: 903