Поняття, принципи і форми демократії

Уперше термін «демократія» використав грецький історик Геродот, а найбільш відоме його визначення належить американському президенту Аврааму Лінкольну: «Демократія — це правління народу, вибране народом і для народу».

Як сучасний юридичний і політичний термін «демократія» означає:

1) особливу форму організації державної влади, при
якій влада належить всім громадянам, що користуються
рівними правами на управління;

2) устрій будь-якої організації, заснований на принци
пах рівності її членів, періодичній виборності органів
управління й ухвалення в них рішень більшістю голосів;

3) світогляд, заснований на ідеалах свободи, рівності,
поваги прав людини і меншин, народного суверенітету
тощо;

4) соціальний рух із метою втілення в життя ідеалів
демократії.

Проте у будь-якому випадку демократія як соціальне
явище нерозривно пов'язана з владою. Демократія є спосо
бом організації влади й означає перш за все визнання права
на рівну участь всіх членів того або іншого людського ко
лективу в здійсненні функціонуючої в цій спільноті влади.
Демократія постає як одна з основних форм політичної
самоорганізації громадянського суспільства, як суверенітет
народу, тобто право народу визначати конституційний лад
своєї держави, брати участь в управлінні державними і
суспільними справами. •■ .и

Із позицій сучасної юриспруденції демократія— це такий тип держави, при якій всі без винятку громадяни беруть участь у формуванні і функціонуванні апарату органів державної влади і місцевого самоврядування, і здійснюють контроль над його діяльністю.

Принципи демократії:

1)плюралізм у всіх сферах суспільного життя. В економіці він виявляється як різноманітність форм власності і господарської діяльності. У політиці принцип плюралізму означає багатопартійність, а у сфері ідеології — вільний вираз різноманітних думок, ідей, концепцій;

2) свобода слова, в т.ч. гласність діяльності всіх суб'єк
тів політики, забезпеченням чого є свобода ЗМІ;

3) виборність органів державної влади і органів місце
вого самоврядування. Вибори представницьких органів
влади повинні відповідати певним критеріям: регулярність,
чесність, загальність, рівність, вільне волевиявлення ви
борців, таємна подача голосів;

4) підпорядкування меншості більшості при ухвален
ні рішень. Тільки у такий спосіб є можливим урахування
думки переважної частини суспільства й ухвалення рішен
ня, яке носить загальнонародний характер;

5) урахування думки і захист меншості. Зокрема,
демократія передбачає гарантії прав національних меншин
і корінних народів, недопущення дискримінації за якою-
небудь ознакою, існування і вільне функціонування полі
тичної опозиції.

У сучасних державах здійснюється перехід від демократії більшості до демократії консенсусу. Інакше кажучи, управління проводиться за волею більшості, але з урахуванням інтересів меншості.

У сучасній державі використовуються різні форми демократичної організації органів державної влади, зокрема безпосередня і представницька демократія.

Під безпосередньою демократієюрозуміється пряме волевиявлення народу або його частини, безпосереднє рішення громадянами питань державного і суспільного життя або вираз думки з цих питань. Інститути безпосередньої демократії:

1) вибори — форма безпосередньої участі громадян в управлінні державою шляхом формування найвищих представницьких органів, органів місцевого самоврядування, їх персонального складу;

2)референдум (плебісцит) — це всенародне голосування з приводу законопроектів, чинних законах та інших важливих питань загальнодержавного значення, що зачіпають інтереси народу. Інститут референдуму широко використовується як законодавчий механізм більшістю демократичних держав миру;

3) народна законодавча ініціатива — означає надання права певному числу виборців вносити проект закону на розгляд представницького органу, який в обов'язковому порядку повинен його розглянути. Вона не набула такого широкого поширення як вибори і референдум. Цей інститут передбачений в Австрії, Італії, Іспанії, Швейцарії та ін.

Представницька (репрезентативна, парламентарна) демократіяозначає здійснення влади народом через представницькі органи, які обираються безпосередньо народом, складаються з його повноважних представників — депутатів і покликані виражати волю народу. Велике значення у здійсненні влади народу мають обирані ним посадовці держави, наприклад, всенародно обираний президент. Будь-яка демократична держава будується на принципі поєднання безпосередньої та представницької демократії.

права:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розділ 8	\|	Співвідношення держави основні підходи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.