Реалізація права та її ознаки

Встановлення державою правових норм не є самоціллю. Право виступає як соціальний регулятор і як вища соціальна цінність лише тоді, коли його принципи і норми втілюються в життя, реалізуються в діях суб'єктів соціального спілкування.

Сенс права та його соціальне призначення найповніше розкриваються тоді, коли його приписи добровільно здійснюються його численними суб'єктами. Без реалізації право залишалося б лише формально визначеною і офіційно вираженою декларацією. В процесі реалізації права відбувається «матеріалізація» абстрактних нормативно-правових приписів у конкретні правомірні вчинки суб'єктів права і задовольняються «закладені» в норми права особисті та соціальні очікування учасників правовідносин.

Реалізація права — це втілення права в життя, реальне втілення змісту юридичних норм у фактичній поведінці суб'єктів.

Ознаки реалізації права:

1) відповідність приписам права. Реалізація права — це
завжди правомірні дії суб'єктів права;

2) соціальна корисність. За допомогою реалізації право
вих норм задовольняються різноманітні особисті та су
спільні потреби й інтереси;

3) процедурність. Реалізація права — це регламенто
вана правом діяльність суб'єктів права, яка протікає в часі
і складається з послідовно здійснюваних вчинків;

* 4) вольовий характер. Здійснюючи реалізацію права, його суб'єкти діють усвідомлено, свідомо узгоджуючи свої вчинки з приписами правових норм;

5) державна забезпеченість. Реалізація права забезпечується різними юридичними засобами, у тому числі і державним примусом.

У процесі правореалізації правові норми мають ефективно, без жодних відхилень перетворюватися у правомірну поведінку, суб'єкти права мають максимально повно реалізовувати можливості, надані правом, і вичерпно виконувати його вимоги. Таким чином, можна сказати, що правова норма реалізується тоді, коли вона втілюється у фактичній правомірній поведінці суб'єктів. Проте слід зазначити, що ця теза має пряме відношення лише до норм, які безпосередньо регулюють поведінку, хоча вони й складають основний масив юридичних норм. Спеціалізовані норми безпосередньо поведінкою не реалізуються: вони здійснюють своє призначення через системні зв'язки з конкретними нормами, допомагаючи їм у регулюванні поведінки.

Реалізація права як процес може бути охарактеризована з об'єктивної та суб'єктивної сторони. З об'єктивної сторони вона є здійсненням дій, передбачених нормами права. Суб'єктивна сторона реалізації права характеризує ставлення суб'єкта до правових вимог, що реалізуються, його установки і вол ю у момент здійснення юридичних дій. Суб' єкт може бути зацікавлений у реалізації права через усвідомлення громадського обов'язку, через власну вигоду, або через побоювання несприятливих наслідків. Але головне в цьому процесі — точне слідування правовим приписам.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розділ 19	\|	Форми реалізації права

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.