Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Суб'єкти права

У правових відносинах та інших формах реалізації пра­ва беруть участь люди та утворювані ними для своїх при­ватних і суспільних цілей організації: держава ті її органи, підприємства, установи, політичні партії та громадські організації — інакше кажучи, суб'єкти права.

Суб'єкти права (від лат. subjectus — підлеглий) — це фізичні або юридичні особи, держава, соціальні спільноти,


які здатні реалізувати безпосередньо або через представни­ка юридичні права та обов'язки. Види суб'єктів права:

1) фізичні особи;

2) юридичні особи;

3) держава, її органи та органи місцевого самовряду­
вання;

4) соціальні спільноти (народ, територіальна громада,
етнічна або релігійна група).

Реалізація права вимагає певних якостей, визнаних або встановлених законом для всіх суб'єктів права. Сукупність цих якостей утворює поняття правосуб'єктності.

Правосуб'єктність включає наступні юридичні характе­ристики особи:

1) правоздатність — зумовлена правом здатність су­
б'єкта права володіти суб'єктивними юридичними правами
та юридичними обов'язками;

2) дієздатність — зумовлена правом здатність особи
своїми діями (бездіяльністю) набувати суб'єктивних прав
та юридичних обов'язків, здійснювати та припиняти їх.
Різновидом дієздатності є угодоздатність, тобто здатність
особисто, своїми діями здійснювати цивільно-правові опе­
рації;

3) деліктоздатність — зумовлена правом здатність
особи нести юридичну відповідальність за вчинені нею
правопорушення.

Правосуб'єктністю володіють як суб'єкти права, так і суб'єкти (учасники) правовідносин, що дає певну підставу для їх ототожнення. Але коректніше розмежовувати ці поняття. По-перше, суб'єкти права є тільки потенційними учасниками правовідносин. По-друге, володіння правами та їх утілення в життя (реалізація) можливо і поза право­відносинами. По-третє, суб'єкт права може володіти лише однією з перерахованих характеристик, що складають пра­восуб'єктність, а саме — правоздатністю (дитина, недієздат­на особа), — що є достатнім для володіння правами. Набут­тя прав та виконання юридичних обов'язків від імені таких осіб здійснюють їх законні представники (батьки, усинов-лювачі, опікуни). Таким чином, поняття «суб'єкт права» і «суб'єкт правовідносин» співвідносяться як загальне та часткове явище. Суб'єкт правовідносин — це суб'єкт пра­ва, що є учасником правовідносин.



Интернет реклама УБС


! ; 20.4. фізичні особи як суб'єкти права

Фізичні особи — це громадяни або піддані певної держа­ви, іноземні громадяни або піддані, особи без громадян­ства.

Загальна правоздатність фізичної особи виникає з моменту народження і припиняється її смертю. Прийнято вважати, що об'єм правоздатності є незмінним упродовж людського життя. Але якщо враховувати галузеві особли­вості, то слід визнати, що це не так. Наприклад, консти­туційно-правова здатність бути учасником виборів, членом політичної партії набувається тільки з досягненням пов­ноліття, а здатність бути обраним до органів державної влади — ще пізніше. Цивільно-правова правоздатність державних службовців, працівників правоохоронних орга­нів обмежена законом: вони не мають права займатися підприємницькою діяльністю. Крім загальної і галузевої правоздатності фізична особа може володіти спеціальною правоздатністю. Вона пов'язана з особливими знаннями, уміннями, навиками, якими повинен володіти суб'єкт пра­ва. Наприклад, надавати медичні або юридичні послуги може тільки особа, яка має відповідну професію і ліцензію на цей вид діяльності.

Дієздатність фізичної особи залежить від віку і пси­хічного стану фізичної особи. За загальним правилом, повна дієздатність настає з досягненням повноліття. Діти володі­ють частковою/неповною дієздатністю (вікові градації ді­єздатності є різними в різних галузях права). Можливості здійснення ними самостійних юридичних дій обмежені. Більшість юридичних дій вони здійснюють за допомогою або з відома законних представників (батьків, опікунів, піклувальників). Фізична особа, яка страждає на душевну хворобу або недоумство, рішенням суду може бути визнана недієздатною або обмежено дієздатною. Такі особи є носія­ми прав та обов'язків, але або їх реалізацію здійснюють інші особи (опікуни), або правореалізація здійснюється під контролем піклувальників.

Деліктоздатність фізичної особи залежить від осуд­ності (здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними) і досягнення певного віку. Так, вік настання адміністратив­ної відповідальності складає в Україні 16 років, загальний вік настання кримінальної відповідальності встановлений на такому ж рівні, а знижений — на рівні 14 років.


І


20.5. Юридичні особи як суб'єкти < -, /> ■ права

Юридична особа — це організація, створена шляхом об'єднання осіб і майна і зареєстрована в установленому порядку.

Ознаки юридичної особи:

1) організаційна єдність. Юридична особа має певну
структуру (відділи, управління, цехи, інші підрозділи),
керівництво, певну мету і завдання, які закріплюються
статутом, установчим договором або положенням;

2) наявність відособленого майна. Організація повинна
мати своє майно, відокремлене від майна засновників або
інших юридичних осіб. Юридична особа володіє ним на
праві власності, господарського відання або оперативного
управління. Крім того, юридична особа повинна мати само­
стійні фінансові документи (баланс або кошторис, рахунок
у банку);

3) самостійна майнова відповідальність. Юридична
особа сама відповідає за здійснювані нею операції, за борги
та інші зобов'язання. Наприклад, держава не відповідає за
борги державних підприємств;

4) участь в цивільному обігу від свого імені. Юридич­
на особа має власну назву, закріплену державною реєстра­
цією. Воно має право набувати права і обов'язки, визна­
чені її статутом або іншим установчим документом. Напри­
клад, юридична особа має право набувати майно, особисті
немайнові права, укладати різні угоди;

5) здатність бути позивачем і відповідачем у суді. Від
свого імені юридична особа має право бути учасником ци­
вільного або господарського процесу.

Правоздатність, дієздатність і деліктоздатність юридич­ної особи виникають одночасно, з моменту її державної реєстрації і припиняються з її ліквідацією, яка фіксується виключенням юридичної особи з державного реєстру. Пра-восуб'єктність юридичної особи носить спеціальний харак­тер. Вона має право здійснювати тільки ті дії, які зафіксо­вані в її установчих документах. Наприклад, фабрика може виробляти тільки певні види продукції і не має права здій­снювати функції банку, установи освіти або охорони здо­ров'я.

Різноманітність юридичних осіб дає можливість класи­фікувати їх за кількома підставами:


1) по відношенню до держави розрізняють державні і
недержавні юридичні особи. Державні органи, підприєм­
ства і установи створюються для виконання функцій дер­
жави і в ході здійснення своїх повноважень можуть висту­
пати в обігу як самостійні особи. Недержавні юридичні
особи створюються і діють у сфері господарства, політики,
духовній і освітній сфері (політичні партії, громадські ор­
ганізації, приватні підприємства, господарські суспільства,
профспілки, релігійні організації тощо);

2) за метою діяльності розрізняють прибуткові і непри­
буткові
юридичні особи. Прибуткові юридичні особи (при­
ватні підприємства, господарські товариства) створюються
для підприємницької діяльності з метою отримання прибут­
ку. Неприбуткові юридичні особи (політичні партії, гро­
мадські організації, добродійні фонди, державні та кому­
нальні установи освіти та охорони здоров'я) здійснюють
діяльність, не маючи на меті отримання прибутку.

3) залежно від порядку створення розрізняють юридич­
них осіб приватного права і юридичних осіб публічного
права.
Юридичні особи приватного права створюються на
підставі установчих документів (статутів, договорів). Юри­
дична особа публічного права створюється за рішенням
державного органу. Наприклад, в Україні така юридична
особа створюється приписуючим актом Президента Украї­
ни, органу державної влади, органу влади Автономної Рес­
публіки Крим або органу місцевого самоврядування;

4) залежно від організаційно-правової форми розрізня­
ють товариства і установи. Установа створюється одно­
стороннім актом засновника, товариство створюється
шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право брати
участь в цьому товаристві.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Правовідносини: поняття, ознаки і види | Об'єкти правовідносин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.