Теорія Ф. Герцберга

Змістовні теорії мотивації

Теорії мотивації суб’єкта до діяльності

Психоаналіз З. Фрейда.Центральним в психоаналізі є уявлення про несвідомі психічні процеси, які є основними детермінантами особистісного розвитку, рушійними силами, які визначають і регулюють поведінку і функціонування особистості. Психічне життя людини є вираженням несвідомих психічних процесів. В несвідоме входять інстинкти, вроджені біологічні потяги і потреби (інстинкти життя і смерті – лібідо и мартідо), що загрожують свідомому і витісняються в несвідоме. За З. Фрейдом, інстинкти – це не вроджені рефлекси (безумовні), а мотиваційні сили організму. Мета інстинкта – задоволення потреби за рахунок певної поведінки. Ця внутрішня стимуляція, що пов’язана з потребами організму, за З. Фрейдом, є джерелом психічної енергії, що забезпечую психічну активність і поведінкову активність. З.Фрейд виділяв дві групи інстинктів: життя, що спрямовані на самозбереження, на підтримку життєво важливих процесів і інстинкти смерті, що спрямовані на самого себе (вживання наркотичних речовин, алкоголю) або назовні (садизм, агресія, мазохізм, ненависть, суїцид). Енергія інстинктів життя – лібідо, енергія інстинктів смерті – мартідо. З. Фрейд вважав найбільш значимими для розвитку особистості сексуальні інстинкти. Енергія лібідо – це енергія всіх життєвих інстинктів.

Існують різні підходи для класифікації мотиваційних теорій. Відповідно до одного з них, мотиваційні теорії розглядаються як загальні і спеціальні. Існуючі концепції мотивації прийнято розділяти на дві групи – змістовні і процесуальні.

· класичний варіант (теорія Ф. Тейлора);

· ієрархія потреб (теорія А. Маслоу);

· двофакторна модель (теорія Ф. Герцберга);

· теорія К. Альдерфера;

· модель Д. Мак-Клелланда

Теорія Ф. Тейлора.Перший крок до розгляду мотивації діяльності зробив американський інженер Фредерік Тейлор (1856-1915 рр.), котрий очолив рух за наукове управління. Він розробив ряд методів наукової організації праці, що ґрунтувалися на вивченні рухів робітника за допомогою хронометражу, стандартизації прийомів та засобів праці, введенні «квот» (норм виробітку).

Він зробив три основні припущення про мотиви поведінки людини під час роботи: людина – це «раціональна» істота, заклопотана збільшенням своїх доходів; люди реагують на економічні ситуації індивідуально; люди, як і машини, можуть бути піддані стандартизованій моді.

Тейлор вважав, що все чого хочуть робітники – це висока заробітна плата.

Система мотивації Ф. Тейлора примушувала людей працювати більш активно, оскільки невиконання завдання вело за собою оплату праці за зниженими розцінками.

Теорія А. Маслоу.Представник гуманістичного напрямку в психології Абрахам Маслоу вважав, що люди мотивовані для пошуку особистих цілей, що робить їх життя значимим та усвідомленим. Якщо задовольняється одна потреба, то з’являється інша, яка спрямовує людину. Життя людини характеризується тим, що люди майже завжди чогось бажають. Концепція ієрархії потреб і мотивації людини. Потреби розташовані в певному порядку. Домінуючі потреби розташовані внизу. Нижче розташовані потреби повинні бути задоволені і бути мотивованими потребами, що розташовані вище. («Мотивація та особистість).

Основне в теорії – людина є творчою особистістю, спрямованою на саморозвиток і самореалізацію. Відповідно до цієї теорії, вчений запропонував ієрархію потреб.

· Ієрархія потреб дуже нагадує розвиток людини з дитинства до старості;

· зникнення уже задоволених потреб і поява інших у вигляді мотивації є несвідомим процесом;

· п’ять рівнів потреб не є чимось автономним, між ними існує певна взаємодія.

Потреба в самоактуалізації або потреба особистісного самовдосконалення (стати тим, ким може)

Потреба в самоповазі, повазі

Потреби в приналежності і любові (групова приналежність, сім’я )

Потреби в безпеці і захисті (стабільність, законний порядок, стаб. робота, страхування)

Фізіологічні потреби (в їжі, у воді…)

Фізіологічні потреби основні та найбільш сильні. В цю групу включаються потреби в їжі, воді, кисні, у фізичній активності, сні тощо. Людина, яка не задовольнила ці потреби, не буде зацікавлена у потребах, що займають вищі рівні ієрархії.

Потреби безпеки та захисту. Коли фізіологічні потреби в достатній мірі задоволені, для людини актуалізуються інші потреби. Сюди включаються потреби в організації, стабільності, законі, свобода від хвороб, страхів, хаосу.

Так А. Маслоу казав, що батьки, які дозволяють дітям все, не задовольняють їх потреби в захисті і безпеці. У дитині в житті повинна бути стабільність, очікування певних режимних моментів. Особливо некорисні для благополуччя дитини сварки, фізичне покарання, розлучення батьків, смерть в сім’ї. Для дорослих: стабільна робота, оплата, страхування.

Потреби приналежності та любові. Групова приналежність стає домінуючою для людини. Студенти, які вчаться далеко від дому, підлітки… Дитина хоче жити в атмосфері любові і турботи. За Маслоу, є докази кореляції між щасливим дитинством та психічним і фізичним здоров’ям в зрілому житті.

Потреби поваги та самоповаги. Два типи: самоповага (компетентність, впевненість, досягнення, незалежність, свобода) та повага інших (визнання, статус, престиж, оцінка, прийняття). Людина повинна знати, що те, що вона робить визнається і оцінюються значимими іншими

Потреби само актуалізації. Якщо всі потреби задоволені, то на авансцену виходять потреби самоактуалізації. Самоактуалізація – це бажання людини стати тим, ким вона може стати, досягти вершини свого потенціалу. Це не обов’язково творча праця. Батько, спортсмен, студент, викладач, робочий, кожна людина може актуалізувати свій потенціал, виконуючи найкраще те, що вони роблять. Самоактуалізації досягають найбільш обдаровані люди (за оцінкою Маслоу, 1% всього населення).

Основна проблема теорії, що вона не може бути емпірично перевірена, не існує точного способу перевірки того, наскільки добре задоволена одна потреба, перед тим як наступна, більш висока потреба, стане актуальною.

Незважаючи на критику, ієрархія є корисним прийомом для розуміння споживчої мотивації, вона вже адаптована до маркетингової стратегії, особливо тому, що споживчі товари часто служать для задоволення кожного з окремих рівнів потреб. Наприклад, люди купують їжу і одяг, щоб задовольнити свої фізіологічні потреби, вони купують страховки, технічні пристрої, щоб задовольнити свою потребу в безпеці. Майже всі товари з догляду за зовнішністю (косметика, зубна паста, паста для гоління) купуються для задоволення соціальних потреб.

Продовженням теорії А. Маслоу є концепція мотивації американського психолога, професора менеджменту Університету штату Юта Фредеріка Герцберга (1923 – 2000 рр) – вдоволеність або невдоволеність роботою. З його точки зору, протилежністю вдоволеності роботою є невдоволеність «нероботою».

В основі теорії лежать дослідження, у ході яких працівники різних організацій відповідали на запитання про те, коли вони відчувають найбільше бажання працювати і, навпаки, коли вони незадоволені і трудитися їм зовсім не хочеться. Був зроблений висновок, що мотивації до праці формується під впливом двох основних груп факторів. Центр шкали –

нейтральне ставлення до праці, коли індивід не відчуває ні задоволення, ні незадоволення.

Поведінка людини в процесі праці визначається різними групами факторів. Перша з них, гігієнічні фактори, пов’язана з присутністю чи відсутністю таких елементів, як умови праці, заробітна плата, політика компанії, правила і міжособистісні стосунки між людьми.

Негативні гігієнічні фактори обумовлюють незадоволеність індивіда процесом праці. Але позитивні фактори усього лише рятують співробітників від негативних емоцій – вони ніяк не впливають на задоволеність працею, не мотивують до більш високих результатів.

Рівень задоволення працею визначається другою групою факторів – мотиваторами, тобто потребами вищих рівнів, враховуючи досягнення, визнання, відповідальність і можливості для зростання. Ф. Герцберг вважав, що в разі відсутності мотиваторів людина ставиться до своєї праці нейтрально. З появою мотиваторів у неї виникає спонукання до праці, що починає приносити задоволення. Н-д, проблеми з безпекою праці чи підвищений рівень шуму викликають у працівників незадоволення процесом праці, але їх усунення ніяк не позначається на рівні задоволення працею, ніяк не мотивує працівників до більш високої продуктивності.

Відповідальність за задоволення працею «несуть» такі мотиватори як складність поставлених виробничих завдань, прийняття на себе відповідальності, визнання з боку інших людей.

Отже, забезпечення належного рівня гігієнічних факторів дозволяє позбутися незадоволеності працівників. Щоб спонукати їх до праці, необхідно підключити мотивуючі фактори, такі, як визнання, можливості для особистого зростання, складні цікаві виробничі завдання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 6	\|	Теорія потреб Девіда Мак-Клелланда

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.