Тема 7.

ВІТЧИЗНЯНА НАУКОВА ШКОЛА З БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ВНЕСОК НАЙВИЗНАЧНІШИХ НАУКОВЦІВ У СФЕРІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

1. Найвпливовіші наукові бухгалтерські школи у сучасній Україні: порівняльна характеристика.

2. Житомирська наукова бухгалтерська школа під керівництвом д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинця.

3. Огляд періодичних видань з бухгалтерського обліку теоретичного та практичного спрямування в незалежній Україні.

4. Тематика та проблематика досліджень провідних науковців у сфері бухгалтерського обліку.

7.1. Найвпливовіші наукові бухгалтерські школи у сучасній Україні: порівняльна характеристика.

Наукові товариства як особлива структура в науці утворюються із вчених з відповідною науковою спеціалізацію. Співтовариства, за Т. Куном, існують на багатьох рівнях. Найбільш глобальне – співтовариство представників природничих наук. Нижче в цій системі основних наукових професійних груп розташовується рівень співтовариств фізиків, хіміків, астрономів, зоологів. Однією із форм наукових товариств є наукові школи.

Анатолій Фурман, доктор психологічних наук, у своїй статті “Як розпізнати наукову школу” зазначає: “…на певному етапі творчого процесу кожен дослідник, подумки рухаючись непізнаними шляхами конкретної проблемної ситуації, перекодовує її в дослідницьку програму своєї новаторської діяльності, за умов її високої теоретичної новизни, і об’єднує навколо себе вчених-наступників” [439]. Він виділяє наступні типи наукових шкіл (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Характеристика типів наукових шкіл

Назви типів шкіл	Типи наукових шкіл	Характеристика наукових шкіл
об’єктивний фактор	суб’єктивний фактор
Традиціоналі-стичний	Школа як визначена наукова система	Школа класичного наукового мислення (наприклад, економічна теорія), є розвиненою, хоча й конкурує з новітніми теоріями; детально подана в навчальній літературі	Дійова причетність до такої школи виявляє інтелектуальні та особистісні здібності молодої людини до наукової праці (навчання у ВНЗ)
Освітній	Школа науково-освітня	Має оригінальну дослід-ницьку програму; здійснює підготовку молоді до науково-дослідної діяльності у чітко визначеному діапазоні колективного мислення та самостійного пошуку. Таке навчання здійснює сам засновник школи, а згодом – його найближчі послідовники	Участь у роботі такої школи готує молоду людину до професійної діяльності у сфері сучасної науки (навчання в аспірантурі, докторантурі, викладання на кафедрі)
Дослідницький	Школа як дослідниць-кий колектив	Є однією з найрозвиненіших і продуктивних форм організації колективної нау-кової творчості; обов’язково реалізує авторську дослід-ницьку програму, результат якої може стати відкриттям	Співпраця у складі такої школи – це розроблення різних фрагментів дослід-ницької програми та безпо-середнє проведення комп-лексів нового фундамен-тального знання (переважно в науково-дослідному інсти-туті чи дослідницькій лабораторії)
Парадигмаль-ний	Школа як напрям у певній галузі знань	Є найбільш довершеною формою спільної пізнавальної творчості; характеризує зрілий період розвитку окремої науки	Сповідування певного науко-вого підходу та свідоме обстоювання тієї чи іншої парадигми пронизує зрілий період творчості кожного вченого

Українська наукова школаформувалася під впливом радянської ідеології під прапором СРСР. З набуттям країною незалежності українська наукова облікова думка не має єдиної спрямованості, що забезпечує її активний розвиток

Підшколи:

- київська (столична) школа (розвиток теоретико-методологічних аспектів обліку та контролю, аналізу і аудиту) – М.Т. Білуха, О.С. Бородкін, А.М. Герасимович, Г.Г. Кірейцев, М.В. Кужельний, А.М. Кузьмінський, Ю.А. Кузьмінський, П.П. Німчинов, М.Г. Чумаченко, В.Г. Швець, В.О. Шевчук

- житомирська школа (дослідження проблем теорії та методології бухгалтерського обліку та господарського контролю)

- донецько-луганська школа (дослідження проблем економічного аналізу) – В.Г. Гетьман, І.П. Житна

- львівська школа (розробка проблем теорії, методології та практики економічного аналізу, удосконалення обліку і аудиту в Україні) – В.О. Озеран, В.С. Рудницький

- одеська школа (дослідження проблем обліку, аналізу, аудиту інвестицій і основних засобів АПК) – Б.І. Валуєв, В.Ф. Палій

- тернопільська школа (вивчення проблем обліку, аналізу та аудиту, підготовки висококваліфікованих наукових кадрів) – І.О. белебеха, З.В. Гуцайлюк, Г.П. Журавель, М.С. Пушкар, С.І. Шкарабан

- харківська школа (дослідження за напрямами: облік і контроль в АПК, облік в торгівлі та громадському харчуванні) – Г.І. Бойчук, М.Ф. Огійчук, Л.М. Котенко.

7.2. Житомирська наукова бухгалтерська школа під керівництвом д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинця.

+див останню статтю Бутинця про школу 2011или 2012 р.

Житомирська наукова бухгалтерська школа – добровільне
творче товариство дослідників, об’єднаних загальною ідею і стилем дослідницької роботи, яке діє під керівництвом визнаного лідера – доктора економічних наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України Франца Францовича Бутинця.

Місія облікової наукової школи полягає у зміцненні національної системи підготовки бухгалтерів і входженні нашого вищого навчального закладу до світового освітнього простору, з одного боку, у контексті розвитку світових освітніх систем, а з іншого – у відображенні економічних, соціальних, етнічних процесів в Україні.

Завдання наукової школи:

у сфері наукової діяльності:

залучення молоді до наукової діяльності шляхом створення середовища інтелектуального спілкування; формування інтересу до науки, високої культури розуміння, викладення наукових проблем і методів наукового дослідження; виявлення та розвиток креативних здібностей і виховання творчої особистості;

розвиток теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю та економічного аналізу;

підготовка науково-педагогічних і наукових кадрів вищої кваліфікації – кандидатів і докторів економічних наук;

вирішення проблем розвитку держави на основі провідних
досягнень науки;

вивчення і врахування досвіду здійснення наукової діяльності в західних країнах, в тому числі шляхом аналізу напрямів підготовки дисертацій та вимог щодо здобуття наукових ступенів та вчених звань;

2) у сфері фахової підготовки та розвитку професії:

зміцнення національної системи підготовки бухгалтерів; формування інтелектуальної бухгалтерської еліти, виходячи з закріплення цінностей національної системи обліку, підвищення престижу бухгалтерської
професії та знань;

формування потужної інформаційної бази, яка б дозволяла проводити комплексні, системні дослідження з урахуванням принципу послідовності, наступності (спадковості) наукових поглядів.

Основні критерії визнання наукової школи наведені нами в тезах конференції [6, С. 11].

Відносно Житомирської наукової бухгалтерської школи наведені критерії можна систематизувати наступним чином (рис. 1).

Рис. 1. Основні критерії визнання наукової школи

7.3. Огляд періодичних видань з бухгалтерського обліку теоретичного та практичного спрямування в незалежній Україні.

7.4. Тематика та проблематика досліджень провідних науковців у сфері бухгалтерського обліку.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 5.	\|	Історія педагогіки – це критично перевірена і теоретично висвітлена система педагогічного досвіду людства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.026 сек.