Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Дидактика Яна-Амоса Коменського

Від народження в людині існують чотири задатки: розум, з судженням і пам’яттю, воля, здатність рухатись і мова. Для цих задатків є відповідні органи: мозок, серце, рука і мова. Не пройшов Коменський і повз того, що діти не однакові за своєю природою і за темпами свого розвитку.

Коменський поділяє дітей за їх здібностями і характером на 6 груп:

1. діти з гострим розумом, допитливі і податливі. Такі діти найбільш придатні до наукових знань; до них потрібний тільки педагогічний підхід, щоб вони не надто поспішали і не переобтяжували себе заняттями;

2. діти з гострим розумом, але повільні, хоч і слухняні. Вони потребують тільки пришпорювання;

3. діти з гострим розумом і допитливі, але дикі і вперті. "Таких в школах ненавидять і вважають безнадійними; однак з них нерідко виходять великі люди". Тут потрібен умілий підхід до дитини, інакше "багато талантів гине з вини вихователів";

4. діти слухняні та допитливі, але повільні і мляві. Їх треба підбадьорювати, щоб вони не занепадали духом. Ніколи до них не слід ставити надто строгі вимоги, ставитись до них доброзичливо і терпеливо. "Нехай вони пізніше прийдуть до мети, зате вони будуть міцніші, як буває з пізніми плодами... І якщо вони раз щось засвоїли, вони не так легко забувають";

5. діти тупі і, крім того, байдужі і мляві. Щоб їх виправити, потрібні розсудливість і терпіння;

6. тупі діти із зіпсованою і злобливою натурою. "В більшості ці учні безнадійні".

Коменський в своїх педагогічних працях завжди підкреслює провідну роль виховання у формування людини, хоч не виключає і ролі спадковості і великого значення середовища.

Коменський вважає, що здібності і таланти дитини самі собою нічого не важать, якщо їх не розвивати. Коменський впевнений, що вихованням можна подолати погані нахили, закладені від народження. Вдосконалення ж "природного дару" швидше за все відбувається у школі.

При визначенні мети і завдання виховання Коменський виходить з того, що вони повинні випливати з призначення людини. Він наводить слова Цицерона про те, що "основою всієї держави є правильне виховання молоді", і вказує: "Юнацтво до такої міри має потребу в хорошому вихованні, що, позбавившись його, повинно було б загинути".



Интернет реклама УБС

Коменський вважає, що основна мета школи - стати майстернею для вироблення з дітей справжніх людей. Це буде в тому випадку, якщо всі будуть:

1. мудрими розумом;

2. володіти плавною приємною мовою;

3. здібними в роботі;

4. вихованими морально;

5. благочестиві серцем.

Знати, діяти, говорити - в цьому ціль.

Коменський вперше в історії педагогіки обґрунтовує принцип природовідповідності, який в його педагогічній системі відіграє роль методологічної основи процесу навчання і виховання, а також побудови шкільної системи. Правильне виховання в усьому повинно бути у відповідності з природою в цілому і з віковими особливостями дітей, зокрема.

Коменський вказує, що точний порядок школи слід запозичити від природи, що необхідно виходити зі спостережень над тими процесами, які скрізь проявляє природа в своїх діях. Принцип природовідповідності у Коменського означає побудову навчально-виховного процесу, всієї роботи школи у відповідності з тими ж закономірностями, що мають місце в природі. Принцип природовідповідності спрямований на те, щоб зробити процес навчання більш життєвим і природним, легким і ефективним.

Природовідповідність означає: всі здібності людини повинні враховуватись при вихованні, так як всі задатки утворюють людську природу, то ця вимога може бути сформульована і по-іншому: через виховання і освіту людина повинна стати людиною.

Принципом природовідповідності обґрунтовується демократизм в педагогіці Коменського. Всі, хто народжений людиною, мають одну і ту ж природу. Виходячи з цього уявлення про однаковість людській природи, Коменський вимагає, щоб всі стали освіченими людьми. Таким чином, з рівності людської природи Коменський виводить природовідповідну вимогу того, щоб всі отримували освіту в одній школі (спільній).

Помилковість же розуміння Коменським принципу природовідповідності полягає в тому, що:

1) він не бачив і не міг за станом науки того часу бачити особливих законів соціального життя, за якими розвивається і виховується людина, механічно ототожнював закони біологічного та соціального життя;

2) він тлумаив природу пантеїстично, як прояв Бога в будь-якому явищі природи.

Аналіз вчення Коменського показує, що його система виховання і освіти повністю відповідає потребам народу, тобто проникнута ідеєю народності. Це випливає з таких вимог Коменського до виховання:

1. виховання, освіта і навчання повинні формувати таку гармонійно розвинену, високоморальну людину, яка вище за все ставить благополуччя своєї батьківщини;

2. освіта повинна бути загальною і обов’язковою;

3. Навчання рідною мовою повинно лежати в основі освіти;

4. все навчання і освіта повинні бути спрямовані на виховання людяності, гуманності.

Висунута Коменським ідея народності виховання проникнута духом патріотизму і є вкладом великого педагога в розвиток дійсно демократичного вчення про виховання.

 

Одним із центральних завдань школи Коменський розглядає підготовку людини до життя. На його думку, людина повинна знати все існуюче для того, щоб бути в змозі панувати над ним і все підпорядковувати своїм цілям.

Піддавши критиці середньовічну школу, Коменський розглядає теорію справжньої освіти. Він вперше в історії педагогіці розробив принципи побудови системи шкільної освіти:

- загальне навчання (“Освіту повинно отримати все юнацтво, за винятком хіба тих, кому Бог відмовив у розумі”);

- рівні права і можливості жінки з чоловіком в навчання і освіті (“На можна уявити будь-яких підстав, щоб і слабу стать цілком усунути від наукових занять. Жінки – теж образ божий, однаково вони обдаровані (часом більше нашої статі) швидким і сприятливим мудрість розумом”);

- викладання і навчання рідною мовою (в той час як вся Європа вчилась латиною: “Нерозумно вчити когось іноземної мови, перш ніж він оволодіє рідною мовою”);

- зв’язок школи з життям (необхідно вивчати життя, речі, явища; формувати працелюбство і готувати до практичного життя);

- єдність і наступність системи шкіл (кожна наступна ланка пов’язана з попередньою). Коменський виступав проти обходу якоїсь ланки. Коменський є першим педагогом, що теоретично висловився за єдину систему шкіл, починаючи з ніжчої і закінчуючи вищою, незалежно від соціального походження дітей;

- державний характер. В останньому розділі “Великої дидактики” Коменський звертається до державних діячів із закликом не жалкувати затрат на створення системи шкіл і розповсюдження загального навчання:

Виходячи з основних принципів побудови шкільної системи освіти, а також стосовно запропонованої ним вікової періодизації, Коменський пропонує таку чотириступінчату систему шкіл:

Вік, період Тип шкіл Де створюється Хто навчається Зміст освіти і виховання
До 6 років Дитинство Материнська школа В кожній сім’ї Все юнацтво обох статей Розвиток органів чуттів. Первісне уявлення про природу і сутність життя. Привчання до господарства і праці. Фізичне і моральне виховання.
6-12 років Отроцтво Школа рідної мови В кожній общині, місті Все юнацтво обох статей Навчання рідною мовою. Читання, письмо, лічба, співи, історія, релігія. Ремесло. Основи космографії. Вчення про моральність.
12-18 років Юність Латинська школа (гімназія) В кожному місті, повіті Юнаки, що найбільш успішно закінчили школу рідної мови Сім вільних мистецтв. Фізика, географія, історія, мораль, хронологія, етика. Рідна, латинська, грецька і староєвропейська мови. Класи: граматичний, фізичний, математичний, етичний, діалектичний, риторичний.
18-24 роки Змужні-лість Академія (університет) У великих містах Майбутні вчені Факультети: юридичний, медичний, богословський.
        Кругосвітня подорож і написання трактату.

Таким чином, система шкільної освіти в Коменського характеризується чіткістю, завершеністю, розрахована на те, щоб навчити дітей і молодь коритися мудрим вказівкам не з “ослячою готовністю”, а з любові до народу і мала на меті перетворити школу в місце наполегливої праці, яка дає щастя і радість.

В своїх “Законах добре організованої школи”Коменський чітко формулює обов’язки не лише учнів, але і батьків, опікунів, учителів, керівників шкіл. Він розглядає школу, як державу, що має сенат, свої колегії, курії.

Коменський протягом всього життя постійно займався розробкою питань дидактики. Він систематизував досвід, нагромаджений в галузі навчання та освіти, розробив та висвітлив на високому для того часу науковому рівні дидактичні проблеми і на основі матеріалістичного емпіризму та ідеї природовідповідності вперше в історії педагогічної думки створив струнке вчення про сутність, принципи і загальні методи навчання, класно-урочну систему. Коменський - загальновизнаний батько дидактики. Мабуть, у К. вперше дидактика стає на шлях детермінізму. Завдяки опорі на філософію і психологію, Коменський в основу своєї дидактики кладе відому концепцію про співвідношення між навчанням і розвитком, між теорією пізнання і теорією навчання.

Коменський цілком правильно поставив питання про загальнопедагогічні основи навчання. Основу його дидактичного вчення становлять три найважливіші принципи:

- виховуючий характер навчання;

- зв’язок навчання з життям;

- відповідність навчання віку учнів.

В дидактичному вченні К. одне з найважливіших місць займає питання про загальні принципи навчання. Він не тільки вказав на необхідність керуватися ними в навчанні, але і розкрив сутність таких принципів навчання, як наочності; свідомості і активності в навчанні; систематичності і послідовності; вправ і міцного засвоєння знань і навичок.

а) Принцип наочності, який безпосередньо випливає з його сенсуалістських поглядів (до речі, наочність застосовувалась і до нього - Т.Мор, Т.Кампанелла - але це було емпіричне застосування наочності, без її теоретичного обґрунтування). Він розумів наочність широко, не лише як зорову, але як і залучення всіх органів чуття для кращого і ясного сприймання речей і явищ. Ним проголошено "золоте правило" дидактики:

б) Принцип свідомості і активності навчання. Коменський вважав основною умовою успішного навчання розуміння сутності предметів і явищ:

"Нічого не слід примушувати виучувати напам’ять, крім того що добре зрозуміле розумом"...

Разом з тим К. вважає основною властивістю свідомого знання не лише розуміння, але й використання його на практиці. Він говорить, що вчити розуміти речі, але не вчити разом з тим діяти є вид фарисейства. При вивченні явищ слід підводити учнів до усвідомлення причин цього явища.

в) Принцип послідовності і систематичності. Послідовність і систематичність в першу чергу торкаються таких питань: яким чином розподіляти матеріал, щоб не порушити логіку науки; з чого починати навчання і в якій послідовності будувати його; як встановити зв’язок між новим і вже вивченим матеріалом тощо. Тут, як у скрізь, Коменський виходить з ідеї природовідповідності і пише: "Розум в пізнанні речей йде поступово". Виходячи з цього, К. призводить до висновку, що навчання повинно вестись послідовно.

г) Принцип вправ і міцності засвоєння знань. Показником повноцінності знань і навичок є не лише ступінь їх усвідомлення, але й те, наскільки глибоко, ґрунтовно і міцно засвоїли їх учні. Цьому важливому завданню навчання і виховання спеціально служать вправи і повторення, що проводяться систематично.

 


Читайте також:

  1. Вимоги до підручників. Підручники Я.А.Коменського
  2. Вчення Я.А.Коменського про школу
  3. Дидактика
  4. Дидактика - галузь педагогіки, яка досліджує теорію освіти і навчання.
  5. Дидактика. Принципи навчання
  6. Дидактика— це галузь педагогіки, що містить теорію освіти й навчання.
  7. Дидактичні погляди Я.А.Коменського
  8. Загальнопедагогічні ідеї Коменського
  9. Загальнопедагогічні ідеї Я. А. Коменського
  10. Практична і теоретична діяльність Я. А. Коменського
  11. Тема 4. Педагогіка вищої школи як галузь педагогіки. Дидактика вищої школи

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Загальнопедагогічні ідеї Коменського | В «Листах про віротерпимість» він твердить, що держава не повинна втручатися в релігійні переконання своїх громадян, вимагаючи від них лише виконання громадянських обов'язків.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.