Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Сучасні географічні дослідження

Що нині досліджують географи. Більш як 5 тис. років триває пізнання Землі. Люди проникли в глибини океанів, піднялися на найвищі гори, здолали найсуворіші пустелі. Вони освоїли космічний простір. На карті вже не залишилося “білих плям”. Географію почали вивчати в школах і університетах. Світ став однаковим в уявленні різних народів, тобто сформувався загальний погляд на Землю. У цьому – головний результат усіх попередніх пізнань нашої планети. Може скластися думка, що географам уже все відомо.

Так, час відкриття нових земель пройшов. Проте ще не всі таємниці Землі розгадано. У сучасну добу (з другої половини ХХ ст.) географи не тільки пізнають закони природи, а й думають про її перетворення для користі людей без шкоди самій природи. Вони приступили до пояснення зв’язків між явищами і процесами. Географія з описової науки перетворилася на пояснювальну.

У наш час вчені досліджують суходіл, океани, атмосферу. Роботи проводяться на наукових станціях, в експедиціях, космосі за допомогою складних сучасних приладів.

Людина і природа. З ХХ ст. розмах господарської діяльності людей так зріс, що став відчутним на всій Землі. Її материки оперезані залізницями і автошляхами, прорізані каналами. Використання природних багатств стало дуже швидким і у величезних розмірах. Крокуючи планетою, людина часто залишає неприємні сліди: вирубані ліси, виснажені ґрунти, отруєні річки, забруднене повітря. Натомість умови життя людини стають несприятливими, а іноді й шкідливими для здоров’я.

Тому нині першочерговим завданням географії є завбачення змін у природі внаслідок різнорідного втручання в неї людей. Географи мають виробити вказівки правильного, розумного використання природи та її охорони.

Дослідження Світового океану. Водні простори досліджують наукові експедиції. Їх учасники відкрили раніше невідомі підводні гірські хребти, острови і глибоководні западини. У 1957 р. експедиція на кораблі „Витязь” у Тихому океані виявила найглибшу океанічну западину – Маріанський жолоб (11 022 м). Згодом швейцарець Жан Пікар і американець Дональд Уош опустилися в батискафі на дно цієї западини.



Интернет реклама УБС

Цінні відомості про течії в Північному Льодовитому океані дають дрейфуючі (ті, що переміщуються). Такі станції влаштовані на величезних крижинах. Разом з нею вони повільно пливуть за вітром або течією без будь-якого двигуна. Дрейфуючі станції обладнані спеціальними приладами для спостережень.

Відомий дослідник морських глибин француз Жак-Ів Кусто значну частину свого життя провів під водою, вивчаючи живий світ морів і океанів.

Нині багато країн світу досліджують океани з метою використання їх багатств. Що ж за скарби приховує вода? Перш за все, це – нафта і природний газ, залізні й марганцеві руди. Родовища цих корисних копалин відкрито в багатьох морях.

Дослідження атмосфери. Господарська діяльність і життя людини багато в чому залежать від стану повітряної оболонки нашої планети – атмосфери. Для спостереження за її станом у багатьох місцях на земній кулі розташовані метеорологічні станції. Спираючись на їх дані, завбачують погоду. Особливо важливо передбачувати такі несприятливі для людини явища, як грози, випадіння граду, буревії. Це дає змогу хоч якоюсь мірою захиститися від них.

Важливими в наш час є дослідження атмосфери для попередження її забруднення. Забруднене викидами підприємств і транспорту повітря дуже шкідливе для здоров’я.

Дослідження в Антарктиді. Регулярні дослідження в Антарктиді проводяться з 1956 р. На материку і прилеглих островах різні країни світу обладнали науково-дослідні станції. На одній з них – станції “Академік Вернадський” – з 1996 р. проводить дослідження й Україна.

У зв’язку з вивченням Антарктиди була підписана міжнародна угода, згідно з якою на цьому материку заборонено будь-яку господарську діяльність та розміщення військових баз. Тому Антарктиду називають материком учених.

Мал. Українська наукова станція "Академік Вернадський" в Антарктиді

 


Читайте також:

  1. Абстрактно-логічні прийоми економічного дослідження.
  2. Автоматизовані системи управлінні охороною праці, обліку, аналізу та дослідження травматизму
  3. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
  4. Актуальність дослідження
  5. Алгоритм дослідження кон’юктури
  6. Алгоритм променевого дослідження опорно-рухової системи
  7. Аналіз документів як метод соціологічного дослідження.
  8. Аналіз інформації та постановка задачі дослідження
  9. Аналіз потреб споживачів та аналіз конкурентів у процесі маркетингового дослідження
  10. Аналітичний метод дослідження
  11. Анкета — основний інструмент дослідження
  12. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Мал. Маршрут експедицій Р. Амундсена й Р. Скотта | Мал. Дослідження Антарктиди

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.