Мал. Після снігопаду

Роса, іній, паморозь. Опади можуть “випадати” й просто з повітря. Таке відбувається на охолодженій поверхні землі при стиканні її з повітрям, насиченим вологою.

Роса – краплі води, якими іноді вкриваються земля і рослини. Вона утворюється після заходу Сонця, коли поверхня землі і повітря біля неї швидко охолоджуються. Холодне повітря вже не може вміщувати стільки водяної пари, скільки утримувало вдень при вищій температурі. Її надлишок, конденсується у крапельки роси.

В холодну пору року (при температурах, нижче 0 ⁰С) замість роси утворюється тонкий шар кристаликів льоду – іній. Його можна бачити восени або ранньої весни. Паморозь пухкими кристалами льоду наростає на гілках дерев та інших предметах.

Вимірювання кількості опадів. На метеостанціях кількість опадів вимірюють за допомогою опадоміра. Опадомір – це циліндричне відро, куди збираються опади. Для того, щоб вітер не видував сніг, його огороджують. Воду з відра виливають у мірний стакан. За поділками на стінках стакану визначають висоту шару опадів (в мм). Якщо випадає сніг, то опадомір вносять до теплого приміщення. Наприклад, один невеликий дощ дає шар води 1–2 мм, а сильна злива – понад 40 мм. Коли сніг розтане, вимірюють висоту шару води. Отже, опадоміром вимірюють шар води, який виник би в цьому районі на земній поверхні, якби вода нікуди не дівалася: не стікала, не просочувалася в землю і не випаровувалася. Кількість опадів за місяць дорівнює їх сумі за всі дні місяця. Сума опадів за всі місяці дає річну кількість опадів. Так, середня річна кількість опадів у Києві – 600 мм.

Метеорологи також вимірюють висоту снігового покриву. Такі заміри роблять снігомірною рейкою, розділеною на сантиметри.

Розподіл опадів на земній кулі. Атмосферні опади на планеті розподіляються нерівномірно. Це залежить від географічного положення місцевості та переважаючих вітрів. Найбільша кількість опадів випадає в екваторіальних (понад 2 000 мм) і помірних (понад 800 мм) широтах. Мало опадів (200 мм) випадає у тропічних і полярних широтах. Проте такий розподіл порушується характером земної поверхні: над океанами опадів випадає більше, ніж над суходолом. У горах значно більше опадів “приймають” ті схили, що зверненні до пануючих вітрів. Так, в Україні навітряні схили Карпат отримують 1500 мм на рік, а підвітряні – вдвічі менше –750 мм на рік.

Рекордно велика річна кількість опадів на Землі випала у селищі Черапунджі, що біля підніжжя Гімалаїв, – 23 000 мм. А самим дощовим місцем на планеті вважаються Гавайські острови, де 335 днів на рік буває з дощем, який приносить 12 000 мм води. Рекордно посушливими місцями, де опади не випадають роками, є пустелі Атакама в Південній Америці (1 мм за рік) і Сахара в Африці (5 мм за рік).

Річний розподіл опадів демонструють діаграми.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Атмосферні опади	\|	Мал. Розподіл атмосферних опадів на земній кулі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.