Болота. Штучні водойми

1. Чим, на вашу думку, болото відрізняється від озера?

2. Чи доводилося вам бачити водосховище або ставок? Як людина їх використовує?

Утворення боліт. Болото – це надмірно зволожена ділянки земної поверхні. Вода в ньому не тече, а застоюється. На болоті ростуть вологолюбні рослини. В ньому утворюється торф – товща напіврозкладених решток рослин.

Болота виникають при заростанні озер. Спочатку на дні озера осідають пісок, глина, мул, принесені річками і струмками. Нагромаджуючись на дні, вони поступово заповнюють озерні улоговини. Озеро міліє і його розміри зменшуються. На мілинах виростають очерет, рогіз, осока. Згодом рослини поширюються майже на все озеро. Коли вони відмирають, їх рештки відкладаються на дні. З часом вони нагромаджуються, ущільнюються і перетворюються на торф. Так на місці озера з’являється болото (мал.). Інший шлях утворення болота – перезволоження суходолу при неглибокому заляганні ґрунтових вод.

Болота займають близько 5 % всього суходолу. Вони поширені майже повсюдно. Більше заболочений суходіл Північної півкулі. Найбільше боліт у районах з надмірним зволоженням і багаторічною мерзлотою, яка слугує водотривким шаром. Багато боліт у лісах помірного і екваторіального поясів. Найбільші за площею болота розташовані Західному Сибіру.

Типи боліт. За характером живлення болота поділяють на верхові і низинні.

Верхові болота отримують вологу зверху – з атмосферних опадів. Зазвичай вони розташовані наверху – на підвищених місцях (вододілах), тому їх і називають верховими. На таких болотах ростуть мох, пухівка, журавлина. Мох швидше наростає в центральній частині болота, ніж на краях. Тому воно має випуклу форму.

Низинні болота зволожується переважно знизу – ґрунтовими водами, а також за рахунок поверхневого стоку. Вони розташовуються у зниженнях рельєфу або на місці колишніх озер. Їх поверхня ввігнута або плоска. Ґрунтові води відносно багаті на мінеральні солі, тому на таких болотах росте різноманітніша рослинність: мох, осока, очерет, хвощ. Трапляються навіть дерева: береза та вільха. Низинні болота широко поширені в Україні на Поліссі.

Використання боліт. Спрадавна болота вважалися символом зла і в прямому, і в переносному значеннях. Займаючи великі площі, вони заважають використовувати землі в господарстві. Проте в природі від них велика користь. Болота нагромаджують вологу і тим підтримують рівень води в озерах, ставках і криницях. Болота – складні природні лабораторії, природні фільтри. Із боліт з каламутною рідиною вода витікає чистою і дає початок струмкам і річкам. Болота зменшують посухи у прилеглій місцевості. Вони є раєм для своєрідних болотних рослин і тварин. Там ростуть ягідні та лікарські рослин, живуть цінні хутрові звірі – бобри, ондатри, нутрії, гніздяться сотні видів птахів. У болотах утворюється цінна корисна копалина – торф, яка має широке застосування. Найперше, його використовують як паливо. Шляхом хімічної переробки з торфу виробляють добрива, барвники, целюлозу і навіть ліки.

Тривалий час люди намагалися осушувати болота. Проте це нерідко призводить до негативних наслідків: знижується рівень ґрунтових вод, виникають пилові бурі, зникають болотні рослини і тварини, перестає утворюватися торф. Тому осушення боліт і використання їх під посіви сільськогосподарських культу не завжди є виправданим.

Штучні річки і водойми. Річки й озера розміщуються на Землі нерівномірно, в не завжди зручних для використання місцях. Тому люди з давніх часів створюють штучні водойми – канали, водосховища, ставки.

Канали – штучні річки – люди вміли створювати ще до нашої ери. У стародавніх Єгипті та Китаї їх будували для зрошення полів. Канали називають рукотворними річками, тому що їх русло створює людина. Робить вона це для того, щоб річкові води потекли в потрібному напрямку в потрібні місця. Є канали зрошувальні, спрямовані в посушливі райони. Водою, яку вони доставляють, зрошують поля. В районах, де води багато і поверхня заболочена, будують осушувальні канали. Щоб створити нові більш зручні водні шляхи створюють суднохідні канали, з’єднавши кілька річок або озер. Велике значення мають суднохідні канали, що скорочують морський шлях. Так, Суецький канал завдовжки 160 км з’єднує Середземне море з Червоним і дозволяє скоротити шлях з Європи в Азію на 10 тис. км у порівнянні зі шляхом довкола Африки. Так само Панамський канал з’єднав Атлантичний і Тихий океани, що розділені вузькою смужкою суходолу між Північною і Південною Америкою. В Україні побудовано декілька каналів. Одним з найдовших є Північнокримський. Від Каховського водосховища він несе води Дніпра протягом 400 км аж до Керченського півострова. Вода каналу здебільшого йде на зрошення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Дивовижне озеро-мандрівник	\|	Мал. Суецький канал

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.