Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Основні методи менеджменту

Економічні методи менеджменту.Це система економічних важелів і заходів, за допомогою який здійснюється вплив на керовані об’єкти з метою реалізації матеріальних інтересів участі людини у виробничих процесах. Ці методи, по-перше, дають змогу впливати на поведінку об’єктів управління на різних рівнях – від індивіда до держави; по – друге, шляхом матеріальної зацікавленості стимулюють ініціативу ту відповідальність працівників за наслідки прийнятих рішень; по-третє, є методами непрямої дії, їх використання не завжди сприяє отриманню очікуваного результату; по-четверте, передбачають розроблення планово – економічних показників і механізмів їх досягнення.

До економічних методів належать:

Планування господарської діяльності. Спрямоване на розроблення стратегії й тактики управлінської та виробничої діяльності з метою досягнення цілей менеджменту і виконання розроблених планів. За тривалістю розрізняють:

- Перспективне (стратегічне і довгострокове 10 – 15р.);

- Середньострокове (тактичне 3-5р.)

- Поточне (оперативне).

Метод комплексних цільових програм. Належить до дієвих економічних методів, спрямованих на вирішення проблем, що потребують спеціальних планових програм їх розв'язання, концентрування засобів і зусиль, окремого координаційного апарату. Становить собою комплекс взаємопов'язаних завдань, конкретних соціально-економічних, науково-технічних і організаційних заходів, сформованих на основі єдиної мети та зорієнтованих на певні терміни. Відправним пунктом планування при використанні цього методу є ціль чи група людей ,які конкретизуються у завданнях, і під реалізацію яких виділяються необхідні ресурси.

В управлінській практиці такі групи комплексно-цільових програм: народногосподарські програми; галузеві; регіональні та міжгалузеві програми для окремих об'єктів; програми розвитку підприємств, розроблення та впровадження окремих машин, технологій тощо.

Бізнес – планування в управлінні. Документ, в якому подається аналіз й оцінка діючої або запланованої для реалізації програми. Фактично це система взаємопов'язаних у часі та просторі заходів і дій, узгоджених як з метою так і з ресурсами (людськими, матеріальними й фінансовими).

Розрізняють кілька типів бізнес – планів:

- повний бізнес-план, в якому викладаються для потенційного партнера або інвестора результати маркетингового дослідження, обґрунтування стратегії опанування ринку, передбачуваних фінансових наслідків;

- концепт бізнес-план – виступає основою під час переговорів з передбачуваними інвесторами чи партнерами для з'ясування ступеня їх зацікавленості у реалізації запропонованого задуму;

- бізнес-план (замовлення на кредит) – представляється як заявка для можливого отримання на комерційній основі позичкових коштів від інвесторів;

- бізнес-план (заявка на гарант) – розробляється з метою отримання коштів із держбюджету чи благодійних фондів під майбутній проект з обґрунтуванням вигоди для регіону чи суспільства.

Комерційний розрахунок в умовах ринкової економіки. Застосовується у двох видах:

1. як метод управління діяльністю цілим підприємством (повний комерційний розрахунок. На повному комерційному розрахунку функціонують суб'єкти підприємницької діяльності, які мають права юридичних осіб, володіють самостійним балансом, відкривають власні рахунки в банках

2. як метод управління його відносно самостійними структурними виробничими підрозділами (внутрівиробничий, внутріфірмовий комерційний розрахунок. Механізмом його реалізації є система договорів, що містить взаємні зобов'язання щодо здійснення господарської діяльності)

Економічні регулятори господарської діяльності. Виступають як система важелів непрямого економічного впливу держави і керуючих систем організацій для стимулювання різних напрямів виробничо-господарської діяльності суб'єктів підприємництва. Зовнішні економічні регулятори поділяються:

А) загальнодержавні (податки, умови кредитування, економічні пільги та санкції, регульовані ціни)

Б) місцеві (податки, збори, рентні платежі)

Технологічні методи менеджменту. У менеджменті підприємницької діяльності вплив на її працівників здійснюється також через документи, які відносяться до технічних методів. Серед них розрізняються:

Технологічні документи – документи, в яких дається перелік технологічних операцій, наводяться технологічні карти, містяться вказівки з використання конкретного обладнання та оснащення, обґрунтовано послідовність виконання трудових процесів тощо.

Конструкторські документи – різноманітні ескізи виробів (деталей, вузлів тощо), креслення, конструкторські карти машин (приладів, комп’ютерів, верстатів, автоматів, транспортних засобів) та оснащення (пристроїв, інструментів) та ін.

Організаційно – розпорядчі методи менеджменту. Ґрунтуються на об’єктивних законах організації спільної діяльності й спрямовуються на впорядкування функцій управління, обов’язків і прав працівників, регламентацію їхнього підприємництва.

Організаційні методи. Завданнями яких є: добір і розстановка кадрів; визначення обов’язків кожного виконавця та його функцій прав та обов’язків; проведення інструктажів для працівників; планування та організація їх виконання; контролю за втіленням визначених цілей. Вини поділяються:

Регламентування (правило) – засіб організаційно – стабілізуючого впливу, який полягає у розробленні та запровадженні в дію організаційних положень, обов’язкових для виконання протягом певного часу.

Нормування – передбачає встановлення нормативів як орієнтирів діяльності.

Інструктування – полягає в ознайомленні працівників з умовами праці, виконанням певної роботи чи обставинами дорученої справи, у з’ясуванні питань, можливих утруднень, пересторозі від можливих помилок.

Розпорядчі методи менеджменту. Становлять систему важелів впливу, покликаних формалізувати завдання, прийоми тощо, а також усувати недоліки, відхилення у ході виробничо-господарської діяльності шляхом обов’язкових приписів (наказів, розпоряджень); узгоджувальних процедур (нарад, консультацій); рекомендацій (роз’яснень, вказівок).

Соціально – психологічні методи управління. Ця група методів належить до системи засобів впливу на соціально – психологічний клімат у колективі, трудову і соціальну активність працівників. Необхідність активного застосування в менеджменті соціально – психологічних методів зумовлена багатоаспектністю процесу підприємництва, в якому найважливішу роль відіграє людський фактор. Впровадження соціально – психологічних методів в управлінську практику дає змогу, по – перше, домагатися перетворення адміністративних завдань на свідомий обов’язок, внутрішню потребу людини; по – друге, формувати у колективі здоровий морально – психологічний клімат; по – третє, активізувати ініціативність кожного працівника, його творчу цілеспрямованість, самодисципліну. Вони поділяються на соціальні і психологічні.

Соціальні методи управління. Виступають як система специфічних засобів впливу на формування і розвиток трудових колективів, створення в них позитивного морально – психологічного клімату шляхом управління свідомістю людей через потреби, інтереси, мотиви, ідеали, цілі тощо.

До визначальних соціальних методів управління належать:

Соціальне прогнозування. Дає змогу визначити можливі стани об’єкта управління в майбутньому; проаналізувати тенденції розвитку і виявити чинники, які стимулюють чи гальмують його; обґрунтувати заходи, необхідні й достатні для досягнення заданих цілей; оптимальних шляхів руху об’єкта до певної мети.

Соціальне планування. Реалізується через складання плану соціального розвитку колективу організації (підприємства), в якому вибудовуються соціальні відносини відповідно до загальних цілей і завдань об’єкта управління, конкретизуються стратегія і тактика їх досягнення. У плані повинні бути передбачені питання вдосконалення соціальної структури колективу; поліпшення умов праці; гарантії життєвого рівня, житлових та культурно – побутових умов праці працівників; підвищення їх трудової та соціальної активності.

Соціальне нормування. З метою регулювання різноманітних аспектів господарського і соціального життя об’єкта управління застосовують науково обґрунтовані норми і нормативи, які визначають порядок поведінки окремих працівників та їх груп у колективі. До соціальних норм належать: юридичні (правові) норми (встановлюються державою); норми, які визначаються громадськими організаціями та спільнотами , норми моралі.

Соціальне регулювання. Спрямовується за допомогою різноманітних засобів соціального впливу керівника і колективу на окремих працівників та їх групи; на активізацію соціальної ролі, трудової активності та продуктивності людського фактора; підтримання соціальної справедливості в організації.

Психологічні методи управління. До психологічних методів управління належать:

1. Методи формування і розвитку трудового колективу;

2. Методи гуманізації стосунків в організації (опрацьовують стиль керівництва, культура управління в організації, етики управлінської діяльності)

3. Методи психологічного спонукання (мотивації) (розкриваються ініціатива та підприємливість на основі формування у працівників мотивів до високопродуктивної праці);

4. Методи професійного відбору і навчання.

 

 


Читайте також:

  1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  2. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  3. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
  4. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
  5. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  6. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
  7. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  8. Адміністративні методи управління
  9. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
  10. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
  11. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
  12. Аерометоди




Переглядів: 2432

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Організаційні принципи менеджменту | Тема 10. Фінансова діяльність підприємства у сфері зовнішньоекономічних відносин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.