Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Характеристика видів мислення

Загрузка...

 

Мислення – це нове створення світу.

Альбер Камю

Найпоширенішою класифікацією видів мислення в сучасній психології є виділення трьох видів мислення за його формою: наочно-дійове, наочно-образне та словесно-логічне (рис. 2.1) [35].

Саме з наочно-дійового мислення почався розвиток мислення в людини (коли розумова діяльність ще не відокремилася від предметно-практичної). З цього ж виду починається розвиток мислення в дитини.

Наочно-дійове мислення розвивається у зв’язку з оволодінням предметною діяльністю.

Коли дитина нагромаджує досвід практичних дій, її мислення переходить у фазу мислення за допомогою образів. Замість того щоб здійснити реальні спроби, вона виконує їх розумово, уявляючи собі можливі дії й результати. Так виникає наочно-образне мислення. Дуже важливим у цьому процесі є виникнення в мисленні дитини так званої знакової функції – розуміння того, що певні речі та дії можуть використовуватися для визначення інших, служити їхніми замінниками.

 

 

Рис. 2.1. Класифікація видів мислення

 

Образне мислення дорослої людини співіснує з наочно-дійовим і вербальним та має досить важливе навантаження в системі інтелекту.

Образ виявляється значно багатшим, аніж сконцентроване в понятті логізоване пізнання. Образ насичений почуттями, емоціями (через це таким важливим є зв’язок образу з пам’яттю). Образ у мистецтві, художній творчості – це джерело думки, аналізу, розуміння. Образне мислення відображає суттєві зв’язки дійсності досить специфічно – через зміну образів уявлень, тобто через перетворення уявлень.

Основним і, як правило, найрозвиненішим типом мислення в дорослої людини є словесно-логічне, яке втілюється в поняттях, логічних судженнях, умовиводах і характеризується застосуванням мовних засобів.

У психології існує також кілька парних, дихотомічних класифікацій видів мислення.

Розрізняють теоретичне і практичне мислення, або теоретичний і практичний інтелект. Ці види мислення виділяють за типом розв'язуваних задач та відповідних структурних і динамічних особливостей. Теоретичне мислення розвивається в підлітковому віці (12-14 років). До цього періоду, якщо не проводити спеціального навчання, існує так зване мислення у псевдопоняттях. Практичне мислення спрямоване на вирішення практичних задач або перетворення практичних ситуацій. Основна мета практичного мислення – підготовка фізичного перетворення дійсності: постановка мети, складання планів, проекту, схеми. Інакше кажучи, йдеться про мисленнєвий акт, що дає практично ефективний результат.



Интернет реклама УБС

Інколи практичний інтелект пов'язується з вирішенням задач переважно з допомогою практичних дій та відповідних дій з ними.

Одна з важливих характеристик практичного мислення – його перебіг в умовах дефіциту часу. Зрозуміло, що термін відкриття того чи іншого наукового закону не може обмежуватись певним часом.

Якщо практичний інтелект тісно пов'язаний з вольовими якостями людини, то наступна класифікація підкреслює зв'язок мислення з емоціями та переживаннями. Йдеться про нещодавно запроваджені поняття – саногенне та патогенне мислення.

За так званого патогенного мислення стрес та напруженість можуть посилюватися й підвищувати ймовірність виникнення психічних розладів. Роздуми, думки, уявлення, пов'язані з образою, соромом, заздрістю, невдачею, страхом, ревнощами та іншими негативними емоційними переживаннями людини, становлять зміст патогенного мислення. Патогенному мисленню властиві цілковита свобода уяви, відсутність контролю над вільним перебігом образів і думок, відсутність рефлексивного аналізу свого мислення та неусвідомленість тих розумових операцій, які породжують емоцію. Отже, патогенне мислення має певні риси, через які можуть виникати розлади психіки – як її коливання в межах норми, так і патологічні відхилення.

Саногенне мислення, навпаки, сприяє подоланню негативних емоцій та психологічному оздоровленню людини. Для саногенного мислення характерний динамізм зв'язку особистості зі світом образів, у якому відображаються життєві ситуації. В процесі цього виду мислення суб'єкт відокремлює себе від власних переживань і спостерігає за ними; він відтворює стресову ситуацію на тлі спокою та концентрації уваги, пристосовується до неї. Важливим є також розуміння людиною тих психічних станів, які контролюються (скажімо, розуміння природи страхів, сорому, образи тощо); інакше кажучи, саногенне мислення вимагає досить високого рівня розвитку психологічної культури особистості.

Саногенне мислення є одним з ефективних засобів розв'язання психотравмуючих проблем, який базується на свідомій їхній постановці та розгляді, свідомому рефлексивному аналізі власних емоцій та емоціогенних (стресогенних) факторів. Отже, саногенне мислення - важливий компонент інтелекту людини, який відіграє принципову роль у розв'язанні власних, внутрішніх проблем особистості.

Дискурсивне (відтворювальне) мислення відрізняють від інтуїтивного за такими трьома ознаками: часова (період перебігу процесу), структурна (поділ на етапи) та рівень перебігу (усвідомленість або неусвідомленість). Дискурсивне мислення розгорнуте в часі, має чітко виражені етапи, значною мірою представлене у свідомості мислячої людини. Інтуїтивне мислення перебігає досить швидко, згорнуто, не має чітко виражених етапів, мінімально усвідомлене. Висока швидкість мисленнєвих процесів за інтуїтивного мислення принципово змінює і якісні його особливості, використовувані психологічні механізми.

За ступенем новизни одержуваного в ході мисленнєвої діяльності продукту відносно вихідних знань суб'єкта розрізняють мислення творче (або продуктивне) та мислення репродуктивне. Творче мислення разом із творчою уявою – це психологічна основа людської творчості, джерело інновацій у всіх сферах діяльності людини.

Існує думка, що будь-яке мислення є продуктивним, творчим процесом, який завжди відкриває і прогнозує щось суттєво нове.

Дивергентне і конвергентне мислення

Згідно з традиційним визначенням, метод вирішення творчих задач складається з наступних етапів:

Ø визначення проблеми або можливостей;

Ø генерування ідей;

Ø аналіз та вибір ідей;

Ø прийняття та реалізація рішення.

Концепція Дж.Гілфорда передбачає два діаметрально протилежних типи мислення: конвергентне - це мислення, при якому всі зусилля концентруються на пошуку єдиного правильного рішення, і дивергентне – це «віялоподібний» пошук рішення за всіма можливими напрямами з метою розглянути якомога більше варіантів, які приводять до оригінальних рішень [14].

Конвергентне мислення: глибоке вникнення в суть проблеми, детальне вивчення її змісту.

Дивергентне мислення: погляд на проблему з різних точок зору.

Дивергентне мислення характеризується вільним, ігровим станом розуму, тоді як конвергентному мисленню властива конструктивна критика і «доросла» манера поведінки.

Хоча обидва ці стилі мислення необхідні для вирішення проблем, однак зберігається тенденція більше цінувати спеціалістів з конвергентним мисленням та вважати їх істинно творчими особистостями. В той же час без дивергентного мислення процес рішення задач не мав би логічного завершення, а значить не було б інновацій.

Порівняльну характеристику дивергентного і конвергентного видів мислення наведено в табл. 2.1 [14].

Таблиця 2.1

Характеристика різних видів мислення

 

№ з/п Дивергентне мислення Конвергентне мислення
Ніякої критичної оцінки: залишайтесь відкритими, приймайте всі ідеї, навіть якщо впевнені, що найоптимальніше рішення вже прийнято Дійте цілеспрямовано-методично і структуровано
Кількість переходить у якість: на цьому етапі прагніть отримати якнайбільше ідей, незважаючи на їхній зміст Ведіть відверту розмову – необхідно вивести на поверхню потаємні наміри
Розвивайте та доповнюйте ідеї, але не критикуйте їх: кажіть «так, і…», а не «так, але…», тому що останнє означає «ні» Шукайте оптимальне рішення із багатьох варіантів, кожен з яких має певну цінність. Ваше завдання – оптимізувати, а не спрощувати
       

Продовження таблиці 2.1
Зважуйте ідеї: давайте можливість для їхнього обдумування і вдосконалення Приймайте рішення якнайпізніше, тому що найкраще рішення – те, в якому поєднані всі попередні варіанти, що вирішували проблему частково
Знайдіть спосіб вийти із власної зони комфорту, щоб дослідити ідеї, які видаються вам нереальними Використовуйте тільки обґрунтовані критерії при прийнятті рішень – не випускайте з уваги цілі процесу
Будьте надзвичайно уважні: якщо те, що ви робите, не виходить, почніть робити щось інше Задавайте складні запитання: творче розв’язання проблем не передбачає прийняття необачних рішень

Типи мислення менеджера

Для того щоб бути ефективними, менеджери забов’язані інтегрувати протилежні (різнополюсні), на перший погляд, поняття. Це значить, що їм необхідно концентрувати свою увагу не тільки і не стільки на тому, що їм потрібно зробити, але й на тому, як вони мислять. Генрі Мінцберг і Джонатан Гослінг говорять про те, що менеджеру необхідно володіти п’ятьма типами мислення (рис. 2.2) [64].

1. Обдумуюче мислення. В наші дні менеджери повинні вміти зупинитись, зробити крок назад і обдумати свій досвід. Події стають досвідом тільки тоді, коли вони обдумані. Це більше, ніж задумуватись про себе. Це погляд всередину заради кращого розуміння зовнішнього, спроба побачити звичне у незвичайному вигляді. Точно так же обдумуюче мислення – це погляд назад заради того, щоб краще дивитись вперед.

2. Аналітичне мислення. Важко будь-що організувати, особливо у великій компанії, не використовуючи методів аналізу. В традиційному розумінні цього слова, аналіз –упорядкований розподіл складного на більш прості елементи. Організаційна структура аналітична за своєю суттю. Вона передбачає розкладання місії і роботи компанії на прості складові з метою спеціалізації праці.

 

Об’єднуюче управління взаємовідносинами
Земне управління в контексті

 

Рис. 2.2. Взаємозв’язок між типами мислення менеджера

 

3. Земне мислення. Менеджери повинні мислити не стільки глобально, визначаючи спільне між ринками, культурами та цінностями, скільки звертатись до земного мислення, що передбачає увагу до відмінностей. Вони повинні вникати у зовнішні світи, в умови, звичаї, культуру цих світів. Тільки так можливо краще взнати особистий світ.

4. Об’єднуюче мислення відноситься не стільки до управління людьми, скільки до управління стосунками між людьми в командах і проектах. Менеджери повинні більше слухати, ніж говорити. Їм необхідно частіше виходити із своїх офісів, для того щоб знати і відчувати, що відбувається навколо. Лідери не роблять особисто багато з того, що робиться в організації, але вони допомагають розробляти структуру, умови, підходи, за допомогою яких все це відбувається.

5. Дійове мислення. Розуміння зовнішнього середовища і того, що в ньому може зробити команда, дозволяє визначити напрямок та дотримуватись його, змушуючи кожного рухатись вперед.

 



Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
  3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
  4. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  5. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  6. Автокореляційна характеристика системи
  7. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
  8. Аналіз собівартості окремих видів продукції.
  9. Анатомо-біомеханічна характеристика положень і рухів тіла
  10. Анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб’єктом господарювання певних видів господарської діяльності.
  11. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.
  12. Архітектура СЕП та характеристика АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Процес і природа людського мислення | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.