Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Особистість і творчість

Загрузка...

Здатність творити є великий дар природи; процес творення в душі, яка творить, є великою таїною; мить творчості є хвилиною великого священнодійства.

Віссаріон Белінський

Особистість – найскладніше явище, створене людиною за весь час існування її та розвитку. Два людських винаходи, зауважив І. Кант, можна вважати найважчими, а саме: мистецтво управляти і мистецтво виховувати.

Під особистістю слід розуміти цілісність вроджених і набутих психологічних властивостей, які характеризують індивіда, що робить його унікальним[54].

До основних ознак особистості слід віднести: цілеспрямованість дій, ставлення до навколишнього світу, соціальні позиції особи, свідомість, волю, соціальну діяльність, мовні здібності. Наявність цих ознак, як стверджують дослідники, є необхідною і достатньою умовою для розгляду індивіда як особистості.

Кожній окремій людині притаманні її власна психіка, нервова система, відчуття. Саме вони становлять внутрішні умови існування індивіда. Щодо питання про особистість, то тут береться до уваги соціальна якість людини, яка характеризується мірою соціальності, рівнем реальних зв’язків і відносин, досягнутим ступенем освоєння соціальних умов безпосередньої життєдіяльності. Людина у своєму індивідуальному розвитку може претендувати на роль суб’єкта творчості лише тоді, коли у неї сформувалася особиста структура відносин.

Стверджуючи те, що суб’єкт творчості – особистість, ми тим самим підкреслюємо, що саме особистість є носієм властивостей людини як суб’єкта.

Особистість стає суб’єктом соціальної творчості тоді, коли її діяльність спрямована на перетворення суспільних відносин, за яких починаються процеси, що ведуть до формування якісно нових структур і форм життєдіяльності суспільства.

Творчій особистості притаманні: неабияка енергія, завзятість, наполегливість, незалежність, сміливість, впевненість, терпимість, адаптивна гнучкість, сприйнятливість, оригінальність.

Російський вчений П.К. Енгельмейєр зазначав: «Творчість – це життя, а життя – це творчість» [60]. Дійсно, людина сама творить себе, робить своє життя унікальним і неповторним. Щодня його змінюючи, вона його оновлює – необхідний атрибут будь-якої творчості.



Интернет реклама УБС

Важливою умовою творчості є сприйняття нових ідей, здатність знаходити і порушувати проблеми, незалежність поведінки та суджень і водночас уміння поступатися та відмовлятися від своїх попередніх думок, критичність, сміливість, терпимість.

Творче мистецтво, – зазначав Платон, – є такою здатністю, яка виступає причиною того, чого раніше не було. Усе, що викликає перехід з небуття в буття, є творчість. Отже, створення будь-яких творів мистецтва чи ремесла можна назвати творчістю, а всіх «створювачів» – їхніми творцями [43].

Під творчістю розуміють діяльність, результатом якої є створення індивідуально нового, неповторного, оригінального.

Творчість у найвищому її розумінні неминуче включає момент непередбачуваності, невизначеності, вона у своєму розвої наповнюється уявою, інтуїцією, свіжістю новизни.

Творчість – діяльність надзвичайно складна. Реалізується вона у розмаїтості форм. У цьому складному процесі однаково важливими є як інтуїтивні стрибки, так і тривалі ретельні дослідження. Творчий процес неможливий без гри уяви, здатності фантазувати, інтуїтивно відчувати і міркувати. Насамперед не варто вважати творчість випадковим результатом, одержаним опосередковано. Опитування американських вчених показало, що близько 85% з них вирішення тієї чи іншої проблеми прийшло як несподіваний спалах інтуїції.

Особливе значення у створенні продукту в результаті творчої праці має психологічна спрямованість особистості, яка представляє собою систему спонукань, що визначає ставлення особистості до оточення.

Необхідно виділити наступні форми психологічної спрямованості особистості:

Ø порив – при цій формі потреби людини виражені настільки слабко, що спонукання до діяльності представляє собою туманне, невизначене прагнення за відсутності чіткої мети;

Ø бажання – форма спрямованості, за якої мета людини є усвідомленою і має конкретні риси;

Ø інтерес – це форма спрямованості, за якої проявляються потреби людини в пізнанні;

Ø схильність – така форма спрямованості, за якої проявляється устремління до діяльності, викликаної інтересом;

Ø ідеал – форма спрямованості, за якою кінцева мета, задоволення потреб проявляється як найвища досконалість;

Ø переконання – це знання про природу і суспільство, в істинності яких людина не сумнівається і на основі яких складає думку (судження);

Ø світогляд – форма спрямованості особистості, що представляє собою систему переконань, які зумовлюють вибір життєвого шляху і допомагають усвідомити обов’язки людини перед суспільством.

Творчість є вищою формою трудової діяльності людини, в якій найбільш яскраво проявляється така особливість особистості, як творче мислення. Творча думка – це проникливість, яка дозволяє знайти правильне рішення, це врешті-решт – натхнення.

З позиції психоаналітичних поглядів, творчий дар – це фатум, непідвладний свідомості та волі людини.

З позиції гештальт-психології, творчість – це «змикання» в процесі мислення в єдине ціле розрізнених фактів, приведення до взаємодії розрізнених фрагментів знань у пам’яті, що приводить до осяяння.

Когнітивна теорія творчості Дж. Келлі розглядає творчість як постійну пропозицію наукових гіпотез про покращення реального життя щодо взаємодії із зовнішнім середовищем.

Творча особистість – це дослідник, науковець, який ефективно, творчо взаємодіє з навколишнім середовищем, констатуючи і сприймаючи інформацію для зміни реальної ситуації.

Головним стимулюючим фактором (мотивом) творчості є бажання людини реалізувати себе, яке властиве кожному індивіду, однак може бути замкнене шаром психологічних перепон.

На думку А. Маслоу, творчість – універсальна функція людини, яка веде до усіх форм самовираження; потяг до творчості є вродженою властивістю, якою наділений кожен індивід, однак її розвиток залежить від соціуму, який виростив даного індивіда [36].

Більшість молодих людей втрачають цю вроджену можливість через «відповідну» систему освіти і виховання.

Згідно з теорією розвитку творчої особистості Г.С. Альтшуллера, здатність до творчості – не талант, а природа людини. Творчість – норма людського буття. Творчі здібності є у кожного, але творчий «генетичний вклад» сам собою не відкривається, допоки не виникне потреба у суспільства та не з’явиться можливість реалізації в особистості [2].

Творчість реалізується в інтелектуальній та духовній діяльності особистості. Інтелект дає «нове слово», тобто організовану по-новому інформацію. Духовна діяльність є генеруванням думок. Тому необхідно на всіх етапах становлення особистості стимулювати та організовувати інтелектуальну і духовну діяльність. Вузька спеціалізація подавляє стимули до творчості.

Головне – не розвиток здібностей, а створення мотивації до творчості та оволодіння технологією творчої праці. Основним способом розвитку творчої особистості є самовдосконалення. Роль зовнішнього середовища зводиться до переконання особистості в природності процесу творчості та її навчання, в озброєності особистості технологіями творчої діяльності.


Етапи творчого процесу

Гештальтисти у творчому мисленні виділяли чотири етапи.

Перший – реструктурування цілісної ситуації, точкою відліку якої є формулювання проблеми.

Другим етапом є перецентрування, тобто перехід від поверхневого і неправильного структурування до адекватної і правильно централізованої структури.

Третім і центральним етапом є виникнення ідеї вирішення проблеми, «раптове осяяння», тобто наявність у творчому процесі інсайту. Саме він відображає момент переходу від «сліпоти» до «розуміння».

Четвертий етап: більш глибоке осмислення способу вирішення завдання і виконання рішення.

Грем Уоллес (1926) виділив наступні стадії креативного мислення:

Ø підготовка – включає ідентифікацію проблеми і початкові спроби її вирішення;

Ø інкубація – вирішення проблеми відкладено, людина займається іншими справами, даючи можливість несвідомим процесам опрацьовувати отриману на першій стадії інформацію;

Ø осяяння (інсайт) – рішення виникає раптово;

Ø верифікація – людина перевіряє придатність рішення, що виникло.

Наявність свідомого і підсвідомого у творчому процесі багато дослідників вважають ключем до креативного мислення. Креативність досягається тоді, коли ідеї, що зародились у підсвідомості, переходять у свідомі твердження.

Творчий процес функціонує як єдина цілісна система, і як основні її характеристики виділяють: домінування (переважання) підсвідомих компонентів психіки, спонтанність, непередбачуваність результату, автономність, адекватність, символізм проявів, релятивація протилежностей, а також широкий часовий діапазон – від спресованості в миттєвості до розгорнутості і диференційованості різних етапів.

Творчість і креативність

Деякі дослідники виділяють компілятивний, проектний та інсайтно-креативний рівні творчості.

Компілятивний рівень пов’язаний зі збиранням, класифікацією, рубрикацією, систематизацією вже відомих розпорошених в різних місцях знань і фактів.

Проектний рівень має місце, коли створюються узагальнюючі нові судження на основі зібраних знань і фактів.

Інсайтно-креативний рівень пов’язаний з осяянням, коли творець несподівано осягає нове для нього.

Індивіди, що володіють компілятивним рівнем творчості, можуть добре розбиратись в людях, проявляти комунікативну креативність, бути гарними адміністраторами та керівниками. «Проектні особистості» стають блискучими педагогами, створюють навчальні програми, фундаментальні підручники, є авторами визначних проектів. Особистості з інсайтно-креативним рівнем творчості захоплені пошуком та вирішенням складних завдань, пошуком нових знань і не схильні до аналітичного типу мислення.

М. Боден (1999) виділяє три типи креативності (творчості):

1) комбінаторну креативність – народження нової ідеї шляхом комбінування (асоціювання) відомих ідей;

2) дослідницьку креативність – знаходження «білих плям», формулювання проблем; творчість полягає в дослідженні змісту меж і потенціалу концептуального простору;

3) трансформаційну креативність – генерування яскравих ідей: це наукові відкриття на рівні парадигм, «нові напрями в мистецтві» тощо. Це творчість у повному розумінні цього слова.

Творчість буває індивідуальною та творчістю в колективі, й кожна з них має свої переваги і недоліки (табл. 3.1).

Креативність особистості – схильність людини до творчості, творчої діяльності, пов’язаної зі створенням матеріально-духовних цінностей, які мають яскраво виражене суспільне значення – від нових художньо-естетичних ідей та підходів до конкретних творів і продуктів.

Креативне мислення – вид інтелектуальної діяльності, спрямований на образно-творче осмислення та узагальнення реальності, на вирішення творчих задач, створення і сприйняття високозмістовних та значущих витворів мистецтва. Це один з основних типів мислення, зумовлений духовно практичним способом пізнання світу, який відрізняється від раціонального понятійно-дискусійного, логіко-аналітичного мислення тощо.

Таблиця 3.1

Переваги творчої діяльності

 

№ з/п Переваги індивідуальної роботи Переваги роботи в командах
Вирішення простих задач або «головоломок» Вирішення складних задач або багатогранних проблем
Коли в об’єднанні зусиль немає потреби Коли для прийняття рішень потрібно дійти консенсусу
Коли необхідне обмеження різних думок Коли задача є невизначеною та має багато можливих рішень
Коли завдання необхідно вирішити терміново Коли необхідна висока самовіддача
Коли достатньо вузького діапазону компетентності Коли необхідне широке коло компетентності
За наявності конфлікту інтересів учасників, якого неможливо уникнути При можливості реалізації цілей членів команди
Коли організація віддає перевагу роботі з окремими фахівцями Коли організація віддає перевагу результатам командної роботи при розробці стратегії на перспективу
Коли необхідно одержати оптимальний результат Коли необхідним є різнобічний підхід

 

Практично цей різновид мислення не існує в чистому (рафінованому) вигляді (художній погляд на життя не виключає логічного начала, здібностей до узагальнення і систематизації, так як аналітичне мислення не може не містити елементів чуттєвого взірця). Разом з тим креативне мислення має низку специфічних особливостей, до яких необхідно віднести перевагу (примат) емоційного та інтуїтивного начал, безпосередність і цілісність сприйняття, високу асоціативність і метафоричність, здатність мислити категоріями, уміння відчувати подих часу, передбачати майбутнє.

Для того, щоб творчість була цілеспрямованою, використовуються спеціальні навички, під якими слід розуміти здатність виконувати певну роботу. Справжній професіонал обов’язково повинен володіти основними навичками майстерності. Майстерність у творчій діяльності припускає високий рівень володіння зображувально-передавальними, літературно-художніми та іншими засобами і технікою виконання. Головна і безумовна умова справжньої майстерності – вміння створити вражаючий, унікальний, оригінальний і багатозначний образ.

Особливості креативних особистостей

А. Олах визначає, що творчим людям властиві [42]:

1) незалежність – особисті стандарти важливіші від стандартів колективу, незалежність оцінок і суджень;

2) гострота розуму – готовність вірити своїм та чужим фантазуванням, сприйняття нового і незвичайного (несвідомого);

3) високий ступінь толерантності у невизначених і невирішуваних ситуаціях, конструктивна активність у проблемних ситуаціях;

4) розвинені почуття прекрасного, потяг до естетики.

Т.С. Суслова звертає увагу на такі характерні для креативних особистостей риси: відповідальність, свідомість, впертість, почуття обов’язку, високий ступінь контролю над поведінкою та емоціями, рішучість, підприємливість, схильність до ризику, соціальна сміливість, інтелектуальна лабільність [50].

Талант – це максимальна зосередженість, зібраність, цілеспрямованість, помножені на величезну працелюбність.

Для виявлення і розвитку таланту (геніальності) необхідна величезна працездатність, самовіддача людини, самомотивація, спрямованість особистості, набуття знань та умінь у сфері своєї діяльності. Недарма більшість видатних вчених, письменників і художників вважають, що їхні досягнення на 90% складаються з праці та терпіння і тільки на 10% пов’язані з талантом. Талант – це нескінченне бажання працювати, вважають вони.

Мікеланджело, геніальний італійський художник і скульптор, говорив, якщо він деякий час не бере до рук різця або пензля,то стає хворим. Ілля Рєпін стверджував, що він не мав би досягнень у живописі, якби щоденно не зачинявся у своїй кімнаті в один і той же час та не писав годинами картини й етюди.

 



Читайте також:

  1. БІОГРАФІЯ Й ТВОРЧІСТЬ
  2. Взаємозв’язок понять індивід, особистість, індивідуальність
  3. Вплив колективу на особистість дитини.
  4. Делегована правотворчість
  5. Делегована правотворчість Англії.
  6. Детермінанти ефективності менеджера як лідера зі змін: особистість лідерів зі мін, загальна ситуація, стиль лідерства та управління
  7. Друге народження. Творчість Б. Пастернака 1917-1941 років.
  8. Експериментатор: його особистість і діяльність. Ефект Пігмаліона або Розенталя.
  9. Емоції і особистість
  10. Життєвий шлях і особистість Ф. Стендаля.
  11. Законотворчість доби Гетьманату П. Скоропадського
  12. Законотворчість доби Гетьманату П. Скоропадського

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття про творчість | Характеристика творчого потенціалу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.